Загальні принципи надання першої медичної допомоги

Відео: Травми Нещасні випадки Загальні принципи і правила надання першої допомоги

Нещасний випадок, раптове захворювання часто відбуваються в умовах, коли відсутні необхідні лікарські засоби, перев`язувальний матеріал, помічники, засоби транспортної іммобілізації, немає гарного освітлення. У подібних випадках необхідно виконати комплекс доступних і доцільних заходів, спрямованих на порятунок життя потерпілого.

При наданні першої медичної допомоги необхідно дотримуватися таких принципів

1. Всі дії повинні бути доцільними, обдуманими, рішучими, швидкими і спокійними.
2. Перш за все треба вжити заходів до припинення впливу ушкоджує моментів (витягти з води, видалити з палаючого приміщення, погасити палаючий одяг і т.д.).
3. Швидко і правильно оцінити стан потерпілого. Це особливо важливо, якщо потерпілий (хворий) перебуває в несвідомому стані. Під час огляду постраждалого встановлюють, живий він чи мертвий, визначають вид і тяжкість травми, наявність кровотечі.
4. Після огляду потерпілого визначають спосіб і послідовність надання першої медичної допомоги.
5. З`ясовують, які кошти необхідні для надання першої медичної допомоги, виходячи з конкретних умов і можливостей.
6. Після надання першої медичної допомоги готують постраждалого до транспортування.
7. Організовують транспортування потерпілого в лікувальну установу.
8. Здійснюють спостереження за потерпілим до відправки до лікувального закладу.
9. Перша допомога повинна надаватися не тільки на місці події, а й по шляху проходження до лікувального закладу.

Виявлення ознак життя і ознак смерті

При важкій травмі, ураженні електричним струмом, утопленні, задушенні, отруєнні, ряді захворювань може бути втрата свідомості, тобто стан, коли потерпілий лежить без руху, не відповідає на питання, не реагує на навколишнє. Воно виникає в результаті порушення діяльності центральної нервової системи (ЦНС), головним чином головного мозку.

Порушення діяльності головного мозку можливо при:

1) прямій травмі мозку (забій, струс, розтрощення мозку, крововилив в мозок, електротравма), отруєнні, в тому числі алкоголем і лікарськими препаратами;
2) порушення кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або важке порушення його діяльності);
3) припинення надходження кисню в організм (удушення, утоплення, здавлювання грудної клітини вагою);
4) нездатності крові насичуватися киснем (отруєння, порушення обміну речовин, наприклад, при діабеті, лихоманці);
5) переохолодженні або перегріванні (замерзання, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).

Надає допомогу повинен чітко і швидко відрізняти втрату свідомості від смерті.

При виявленні мінімальних ознак життя необхідно негайно приступити до реанімації (оживлення).

Ознаками життя є:

1) наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом на грудній клітці в області лівого соска;
2) наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (загальна сонна артерія), в області лучезапястного суглоба (променева артерія), в паху (стегнова артерія) - рис. 1;
3) наявність дихання. Дихання визначають за рухом грудної клітки і живота, зволоженню дзеркала, прикладеного до носа і рота потерпілого, руху шматочка вати або бинта, піднесеного до носових отворів (рис. 2);
4) наявність реакції зіниць на світло. При висвітленні очі пучком світла (наприклад, ліхтариком) спостерігається звуження зіниці - позитивна реакція зіниці. При денному світлі цю реакцію перевіряють, закриваючи на деякий час очей рукою, потім швидко відводячи руку в сторону, при цьому буде помітно звуження зіниці (рис. 3).

Найбільш інформативні в діагностиці припинення кровообігу відсутність пульсації великих судин (сонних, стегнових) і наявність широких зіниць, що не реагують світло.

Наявність ознак життя сигналізує про необхідність негайного проведення реанімаційних заходів.

Слід пам`ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання і реакції зіниць на світло не свідчить про те, що потерпілий мертвий.

Подібний комплекс симптомів може спостерігатися і при клінічній смерті (див. Нижче).

Надання допомоги безглуздо при явних ознаках смерті:

1) помутнінні і висиханні рогівки ока;
2) наявності симптому «котяче око»: при здавленні ока зіниця деформується і нагадує котяче око (рис. 4);
3) похолоданні тіла і появі трупних плям. Ці синьо-фіолетові плями виступають на шкірі. При положенні трупа на спині вони з`являються в області лопаток, попереку, сідниць, а при положенні на животі - на обличчі, шиї, грудях, животі;
4) трупне задубіння. Цей явний ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.


Оцінивши стан постраждалого (хворого), приступають до надання першої допомоги, характер якої залежить від виду травми, ступеня ушкодження і стану потерпілого. Послідовність дій при різних пошкодженнях та захворюваннях викладена у відповідних розділах.

При наданні першої допомоги важлива не заподіяти потерпілому додаткової травми.

Для зупинки кровотечі, накладання пов`язки на ропу, при термічних і хімічних опіках необхідно зняти з потерпілого одяг.

Правила видалення одягу з потерпілого

При пошкодженні верхніх кінцівок одяг знімають спочатку зі здорової руки. Потім, притримуючи пошкоджену руку, обережно потягуючи за рукав, знімають з неї одяг. Якщо потерпілий лежить на спині і посадити його неможливо, то одяг з верхньої половини тулуба і рук знімають у наступній послідовності.

Обережно витягають задню частину сорочки (плаття, пальто) до шиї і через голову переводять на груди, потім витягують з рукава здорову руку. В останню чергу звільняють ушкоджену руку, стягуючи з неї одяг за рукав. З нижньої частини тіла одяг знімають в аналогічній послідовності. У деяких випадках при сильних кровотечах і важких опіках одяг розрізають.

Необхідно пам`ятати, що при ранах, переломах, опіках різкі рухи, переміщення, перекидання за пошкоджені кінцівки різко посилюють біль, погіршують загальний стан потерпілого, аж до зупинки серця, дихання. Тому піднімати пошкоджену кінцівку або потерпілого слід обережно, підтримуючи знизу пошкоджені частини тіла.

Буянов В.М., Нестеренко Ю.А.