Диференціальна діагностика болю скронево-нижньощелепного суглоба

Відео: Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба СНЩС - лікування і самодопомога

Синдром больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (СБД) імітує багато захворювань суглоба, що оточують його органів і тканин, різні ураження порожнини рота, обличчя та шиї.

Тому, ймовірно, багато пацієнтів з СБД ходять від одного лікаря до іншого в пошуках полегшення від головних болів і болів в області шиї, від «артриту» і «невралгії» різних гілок трійчастого нерва.

Нерідко навіть компетентний фахівець, не знайшовши жодних органічних змін, приймає її за біль психогенного походження.

Зазначені діагнози іноді не відповідають дійсності і, отже, не розкривають справжнього змісту багатьох захворювань, пов`язаних з скронево-нижньощелепного суглобом, ускладнюють пошуку ефективних методів лікування.

За спостереженнями ряду авторів [Рабухін Н. А., 1966- Schwartz L., 1959- Schwartz L., Chayes З, 1969, і ін.] І нашими даними, більш ніж у 90% людей патологічні явища в області скронево-нижньощелепного суглоба не мають нічого спільного з запальними процесами цього зчленування. Вельми чільне місце при цьому займають різні дисфункції і болісний спазм окремих ділянок жувальних м`язів [Єгоров П. М., Карапетян І. С, 1975- Schwartz L., 1959].

Часта поява болю в області обличчя, щелеп і мови, різноманіття причин, що викликають ці болі, і велике число діагностичних помилок диктують необхідність докладного обговорення питань, що стосуються диференціальної діагностики СБД скронево-нижньощелепного суглоба.

Ми провели аналіз діагностичних помилок СБД скронево-нижньощелепного суглоба у 228 хворих, в тому числі у 42 чоловіків і 186 жінок у віці від 16 до 76 років. Зіставлення діагнозів направили лікувальних установ з діагнозом, встановленим в клініці, показало, що замість СБД скронево-нижньощелепного суглоба в напрямках були вказані такі неправильні діагнози: у 50% хворих - артрит скронево-нижньощелепного суглоба, у 10,9% - невралгий різних гілок трійчастого нерва, у 9,1% хронічний артрит, у 6,4% - артроз скронево-нижньощелепного суглоба, у 3,6% - артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба, у 8,4% були вказані такі діагнози, як захворювання скронево -ніжнечелюстного суглоба, м`язовий спазм, клацали нижньощелепний суглоб, обмежене відкривання рота, паротит, утруднене прорізування нижнього зуба мудрості і ін. у 11,6% хворих в напрямку діагноз не був зазначений.

Як з`ясувалося з анамнезу, багатьом хворим Тривалий час проводилося нераціональне лікування. У порожнину скронево-нижньощелепного суглоба багаторазово вводили емульсію гідрокортизону ацетату, антибіотики та інші медикаменти, не показані при СБД скронево-нижньощелепного суглоба.

У ряді випадків після такої терапії виникала деструкція головки нижньої щелепи, що призводило до ще більшого порушення функції суглоба і до посилення болів. Ряд хворих з СБД скронево-нижньощелепного суглоба внаслідок помилкової діагностики тривалий час отримували лікування нібито з приводу невралгії трійчастого нерва медикаментозними засобами, новокаїнові блокади або алкоголізацією чутливих гілок трійчастого нерва. У цих хворих нерідко виникали явища невриту, що в значній мірі погіршувало стан хворого і прогноз захворювання.

Таким чином, існує певна недооцінка ролі і значення дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба в походженні лицьових болів. Причина цього, як нам здається, полягає перш за все в тому, що при багатьох захворюваннях особи, порожнини рота, щелеп, зубів, язика, шиї та інших органів відзначається іррадіація болів в область скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м`язів.

З усіма цими захворюваннями доводиться диференціювати СБД скронево-нижньощелепного суглоба. Клінічна картина СБД і ряду подібних захворювань (синдром Сладера, Сикарії і ін.) Часто буває настільки неясною і заплутаною, що для оцінки окремих симптомів потрібен великий клінічний досвід.

Крім того, слід зазначити, що зміна функції нижньої щелепи виникає при ураженні будь-якої ланки складного скронево-нижньощелепного комплексу. Так, обмеження рухливості нижньої щелепи, як правило, розвивається при артритах скронево-нижньощелепного суглоба, при абсцесах і флегмонах околоушно-жувальної, скроневої областей, крилоподібні-щелепного парафарінгеального простору, щелепно-язикового жолобка і при остеомієліті гілки нижньої щелепи.

Зведення щелеп є одним з ознак утрудненого прорізування нижнього зуба мудрості, периостита нижньої щелепи в області нижніх великих корінних зубів, а також симптомом злоякісних новоутворень, що розвиваються в області гілки нижньої щелепи, жувальних м`язів і в області скронево-нижньощелепного суглоба. Обмежене відкривання рота виникає при забитті м`яких тканин суглоба або жувальних м`язів.

Травма і запальні процеси в області суглоба і м`яких тканин, що оточують гілка нижньої щелепи, іноді призводять до утворення рубців, які тривалий час можуть обмежувати відкривання рота. Великі функціональні порушення відзначаються при переломі в різних відділах нижньої щелепи, особливо в області гілки і її виросткового відростка.

Обмеження рухливості нижньої щелепи нерідко виникає після мандибулярной анестезії. Це пов`язано зі значною травмою голкою волокон скроневої, внутрішньої, зовнішньої, а іноді і жувальної м`язів, з пошкодженням голкою судин, з подальшим утворенням гематоми.

Діагностичні труднощі часто збільшуються в зв`язку з тим, що не завжди вдається з`ясувати каузальний генез СБД скронево-нижньощелепного суглоба. На тлі перерахованих об`єктивних несприятливих факторів появи діагностичних помилок в значній мірі сприяє також недостатнє знайомство лікарів з питаннями клініки і лікування СБД.

Відомості про них до сих пір відсутні не тільки в підручниках і посібниках з стоматології [Курляндський В. Ю., 1977- Гаврилов Е. І., Оксман І. М., 1978- Дунаєвський В. А., 1979, і ін.] . але і в спеціальних монографіях, що стосуються захворювань скронево-нижньощелепного суглоба [Рабухін Н. А., 1966- гина В. Н., 1966, і ін.], невралгії трійчастого нерва [Штернберг О. А., 1961, Єрохіна Л. Г ., 1973- Карлов В. А., Савицька О. Н., 1980 Смирнов В. А., 1976, і ін.]. Отже, багато практичні лікарі позбавлені можливості познайомитися з клінікою і диференціальної діагностикою СБД скронево-нижньощелепного суглоба.

Для СБД скронево-нижньощелепного суглоба характерна різноманітна симптоматика. Тому при обстеженні хворого можна випускати з виду стан центральної нервової системи, скронево-нижньощелепного суглоба, органів порожнини рота, оклюзії зубів і перш за все стан жувальних м`язів. Без ретельного обстеження функції жувальних м`язів важко встановити правильний діагноз і скласти план лікування.

У клінічній картині СБД можна виділити періоди: 1) дисфункції, 2) хворобливого спазму жувальних м`язів і 3) одужання або тривалого перебігу. В останньому випадку зазначається періодична зміна першого і другого періодів або тривала хворобливість жувальних м`язів. У першому періоді визначають клацання і підвивих в суглобі, зміщення нижньої щелепи вперед або в сторону при відкриванні рота.

Цей період іноді мимовільно закінчується одужанням або продовжується тривалий час. Нерідко він змінюється другим періодом, при якому з`являються обмеження рухів нижньої щелепи і біль в окремих ділянках скроневої, жувальної, латеральної і медіальної крилоподібні м`язів.

Зазвичай біль посилюється при рухах нижньої щелепи. У деяких хворих виникає рефлекторний болючий спазм трапецієподібного м`яза, а також верхнього відділу грудиноключично-соскоподібного м`яза. Біль нерідко іррадіює у вухо, потилицю, шию, плече і навіть в кисть на хворому боці.

Отже, СБД скронево-нижньощелепного суглоба можна діагностувати на підставі виявлення при пальпації ділянок хворобливого спазму жувальних м`язів, обмеженої рухливості нижньої щелепи і симптомів її дисфункції. Контролем правильності встановленого діагнозу служить блокада рухових гілок трійчастого нерва у підскронева гребеня за способом Єгорова. Вона знімає м`язовий спазм, внаслідок цього припиняється біль і поліпшується рухливість нижньої щелепи.

Етіологічними факторами дискоординации скорочень і хворобливого спазму м`язів, мабуть, можуть бути такі стани, як емоційне напруження, парафункції, бруксизм, зміна прикусу, дефекти зубних рядів, нерозпізнані або в повному обсязі репанірованние переломи виличної кістки, дуги і вінцевого відростка, головки або шийки нижньої щелепи.

В результаті цього може виникнути нефізіологічне напруга елементів суглоба, жувальних м`язів, з`являються ознаки їх перевантаження і дисфункції. Виявлення етіологічних моментів у виникненні захворювання має важливе значення для складання плану лікування.

Диференціальну діагностику зазвичай проводять в двох напрямках: з різними захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба і з лицьовими болями. Найбільш важкою є диференціальна діагностика з лицьовими болями. Біль є симптомом багатьох захворювань клітковини, м`язів, зубів, вух, суглобів, порожнини рт.а, навколоносових пазух, слинних залоз та інших органів особи.

Синдром больової дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба необхідно диференціювати з невралгією ушно-скроневої нерва (синдром Фрея), барабанного нерва (синдром Рейхерт), язикоглоткового нерва (синдром Сикарії), крилонебного вузла (синдром Сладера), носореснічного нерва (синдром Шарля), колінчастого вузла , синдромом шиловидного відростка, скроневих артериитом, шийним остеохондрозом, гострим гнійним артритом, остеоартритом (деформуючий артроз) скронево-нижньощелепного суглоба.

П.М. Єгоров, І.С.Карапетян