Сіт при інфекційно-алергічної бронхіальної астми. Оцінка результатів лікування

Результати ЗВТ бактеріальними алергенами оцінюють після проведення повного курсу лікування і контрольних спостережень за хворими протягом 2-3 років.

При оцінці лікування враховують клінічні дані і результати шкірно-алергічних проб.

Застосовують чотирибальну оцінку ефективності лікування:

Відмінні результати - при проведенні підтримуючої терапії хворий не зазначає симптомів захворювання, хворий повністю працездатний.

Хороші результати - хворий рідко відзначає різко виражені симптоми хвороби, які швидко купіруються прийомом невеликих доз будь-яких антигістамінних препаратів і спазматических коштів, хворий повністю працездатний.

Задовільні результати - у хворих є симптоми захворювання, незважаючи на прийом антигістамінних, спазмолітичних препаратів та інших симптоматичних засобів, але стан і самопочуття значно краще, ніж до проведення специфічної гіпосенсибілізації (напади хвороби рідше, симптоми меншої інтенсивності). У період загострення у хворого частково знижується працездатність.

Незадовільні результати - лікування виявилося неефективним.

специфічне лікування

Специфічне лікування більш ефективно в перших стадіях захворювання. Рекомендується його починати якомога раніше з моменту діагностики бактеріальної алергії.

Починаючи з ранніх робіт (L. Behonkowa, 1959- J. Liska, 1961-68), що показали участь мікроорганізмів дихального тракту в процесах сенсибілізації хворих на бронхіальну астму, почався період використання, так званих ауто- і гетеровакцін для лікування інфекційно-алергічних захворювань дихальних шляхів . Наступні роботи показали гіперчутливість хворих інфекційно-алергічної на бронхіальну астму (ІАБА) до умовно-патогенних мікробів (нейссерріі, стафілококу, стрептококом). Були отримані результати, які підтверджують можливість отримання хороших і відмінних результатів у 67% хворих ІАБА при призначенні їм аутовакцин, виготовлених з мікробів, виділених з секрету цих пацієнтів.

Аутовакцини отримали назву «корпускулярних алергенів» в зв`язку з тим, що містили не тільки метаболіти мікробних тіл, а й мікробні клітини, вирощені на живильних середовищах, покритих целофановими дисками. Такий підхід дозволяв отримати суспензію мікроба і продуктів його метаболізму без домішки живильного середовища. «Корпускулярні алергени» широко використовувалися для ЗВТ хворих з інфекційно-алергічної на бронхіальну астму. Наявність повноцінного антигенного комплексу мікроба в складі лікувального препарату дозволяло отримувати високий терапевтичний ефект при ЗВТ.

A. Oehling, розглядаючи різноманітні способи лікування ІАБА, спрямовані на різні ланки патогенезу хвороби: антибіотики, кортикостероїди, антигістамінні, зазначає, що велика помилка полягає в «захоплення» цими методами. Тільки бактеріальна імунотерапія здатна створити надійний захист організму від мікробів-збудників ІАБА Представляючи роботи різних авторів A. Oehling (1996) обґрунтовує необхідність ЗВТ і показує, що ефективність цього методу може давати від 75 - 86% хороших результатів.

Існуючі міркування про доцільність ЗВТ мікробними алергенами не обмежують практики лікування алергопатологій дихального тракту за допомогою інгаляційного застосування бактеріальних вакцин. Відомо, що широко застосовується препарат рибомунил (фірма Pierre Fabre, Франція). Згідно з даними Б. В. Пинегина і співавт., Використання вакцини може супроводжуватися зміною гуморального імунітету слизових оболонок респіраторного тракту хворих хронічними бронхітами, зокрема, стимуляцією функціональної активності В-лімфоцитів бронхо-легеневого апарату.

Б. А. ціпами з співавт. відзначають, що терапія бактеріальними алергенами надає стимулюючу дію як на клітинне, так і на гуморальну ланку імунітету. Більш того, автори вказують, що клінічна ефективність лікування в цих випадках супроводжується вираженим зниженням рівня сенсибілізації організму не тільки до лікувального алергену, але і до інших алергенів.

В інституті імунології протягом 20 років під керівництвом А. Д. Адо здійснювалися роботи по ЗВТ бактеріальними алергенами. Т. А. Червінська, Г. Керопян здійснювали ЗВТ бактеріальними алергенами, використовуючи скорочену схему. Специфічна гипосенсибилизирующая терапія (ЗВТ) проводилась хворим з інфекційно-алергічної (інфекційно-залежною) на бронхіальну астму, прискорений варіант якої умовно автори назвали скорочено СГУМ. Метою дослідження була оцінка ефективності специфічної гіпосенсибілізації прискореним методом (СГУМ) за спеціально розробленою схемою, яка характеризується більш високою інтенсивністю введення алергену, більшою сумарною дозою алергену (табл. 47).

Всім хворим до і після проведення курсу СГУМ проводилися:

1) общеклиническое і алергологічне обстеження, яке включало збір алергологічного анамнезу, постановку шкірних скаріфікаціонних тестів з небактеріальним алергенами і внутрішньошкірних тестів з бактеріальними алергенами, провокаційні інгаляційні тести з бактеріальними алергенами, з метою виявлення бактеріальної сенсибілізації організму;
2) дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД);
3) первинне імунологічне обстеження;
4) бронхоскопія;
5) бактеріологічне дослідження мокротиння;
6) дослідження неспецифічної реактивності бронхів;
7) дослідження назальной прохідності за допомогою ріноманометрія;
8) визначення загального IgE в сироватці радіоімунного методом.

У всіх хворих СГУМ здійснювалася за такою схемою, представленої в таблиці 38. Тривалість курсу лікування становила в середньому 2,5 - 3 тижні, інтенсивність введення алергену - по 1 - 2 ін`єкцій в день, загальна доза 40 млн. 722 200 мікробних клітин (основний курс). Основний курс проводився в умовах стаціонару під суворим контролем за станом хворого. Протягом 6 місяців після закінчення основного курсу проводився підтримує курс. Загальна доза (основний і підтримуючий курси) становила 4 млрд. Мікробних клітин. Підтримуючий курс проводився в поліклінічних умовах під контролем лікаря-алерголога.

Всього пройшло курс лікування 30 хворих ІАБА середнього ступеня тяжкості, в фазі відносної ремісії, з них 16 жінок і 14 чоловіків у віці 17-55 років, середній вік 38 років, з тривалістю захворювання 9,5 року, 19 хворих пройшли від 1 до 3 курсів специфічної гіпосенсибілізації класичним методом без клінічного ефекту.

Із супутніх захворювань слід відзначити алергічну риносинусопатию у 22 хворих, в тому числі у 19 була поллінозний риносинусопатия. Всі хворі безперервно отримали базисну терапію: 12 осіб - бекотид (від 6 до 12 доз на добу), 9 - інтал (2 - 4 капсули на добу), 6 - теопек (по 0,3 г 2 рази на добу). Середня потреба в бронхолітиків становила 1 - 6 інгаляцій на добу.

Загальні реакції при постановці шкірних тестів з бактеріальними алергенами відзначалися у 13 хворих, з них у 9 хворих бронхоспазм, у 1 - слабкість, нездужання, почуття ознобу, підвищення температури до субфебрильних цифр. Бактеріальний алерген для курсу СГУМ вибирався на підставі результатів шкірного тестування з урахуванням системних реакцій і провокаційних інгаляційних тестів. У 14 хворих СГУМ проводилася алергеном нейссерія перфлава, у 16 - алергеном нейссерии перфлава і стафілокока золотистого.

Слід відзначити хорошу переносимість хворими ін`єкцій бактеріальних алергенів, лише у 4 хворих відзначалися місцеві реакції у вигляді набряку, гіперемії місця ін`єкції, у 3 - явища помірного бронхоспазму за сповільненим типом (протягом 1 - 3 діб), які проходили самостійно через 1 - 2 години або вимагали разового застосування легень. Після закінчення основного і підтримує курсів хворих спостерігали протягом року.

Відмінний ефект відзначався у 5 хворих (повністю зникли напади задухи), хороший ефект - у 13 хворих (різко скоротилася потреба в бронхолітиків, виражених загострень не відзначалося), задовільний ефект - у 8 хворих (зберігалася потреба в базисної терапії, зазначалося 1 - 2 загострення на рік). Ефекту не відзначалося у 4 хворих. Обважнення перебігу бронхіальної астми не відзначалося ні в одного хворого.

Результати досліджень ФЗД показали, що через 6 місяців після початку лікування відзначалося достовірне збільшення основних показників ФЗД.

При дослідженні неспецифічної гіперреактивності бронхів за допомогою карбахолінового тесту порогова концентрація карбахолина до лікування становила 1,9 ± 0,3-мг / мл. Після закінчення лікування чутливість бронхів до карбахоліном зменшилася, порогова концентрація склала 2,8 ± 0,2 мг / мл (Р lt; 0,02). Після лікування покращилася назальная прохідність. Коефіцієнт назальной обструкції зменшився з 49,9 ± 1,2 до 38,6 ± 0,8 (Р lt; 0,001). Показники клітинного і гуморального імунітету (Т-і В-лімфоцити, IgA, IgM, IgG) не виходили за межі нормальних показників і під впливом лікування достовірно не змінилися. Зміст загального IgE в сироватці крові до початку лікування склало 176 ± 56 КЕ / л, а після лікування 143,5 ± 44 КЕ / л.

Як видно з представлених результатів, після проведення СГУМ бактеріальними алергенами відбулося поліпшення основних клінічних показників - зменшилася частота і тяжкість нападів, а відповідно, і потреба в інгаляційних симпатоміметиків, зросли основні показники бронхіальної прохідності і зменшилася неспецифічна гіперреактивність бронхів, відбулося відновлення назальной прохідності. Такі дані узгоджуються з даними, отриманими при проведенні специфічної гіпосенсибілізації бактеріальними алергенами класичним методом, а також з позитивними результатами лікування сумішшю бактеріальних екстрактів (бронховаксон) і вакцини, приготовленої на основі стафілокока золотистого.

Застосування СГУМ бактеріальними алергенами дозволяє в найкоротший термін досягти максимальної дози алергену, сумарна доза виявляється більшою, допускає можливість проведення СГУМ в теплу пору року, коли ризик загострень на тлі ГРВІ мінімальний. Однак слід зазначити, що необхідний ретельний відбір хворих для СГУМ. Крім протипоказань, існуючих для проведення гіпосенсибілізації класичним методом, слід застосовувати СГУМ у хворих з нестабільним перебігом бронхіальної астми, у хворих, підтверджених частих ГРВІ, і у хворих з гіперергічними шкірної реакцією на бактеріальні алергени.

Таким чином, в результаті проведених авторами досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Встановлено клінічна ефективність специфічної гіпосенсибілізації прискореним методом алергенами нейссерии перфлава і стафілокока золотистого у хворих інфекційно-алергічної на бронхіальну астму.
2. В результаті комплексної терапії із застосуванням специфічної гіпосенсибілізації прискореним методом відзначена позитивна динаміка основних клінічних показників у більшості хворих.
3. Відзначено поліпшення прохідності назальних дихальних шляхів у хворих з супутньою алергічної патологією носа.
4. Специфічна гипосенсибилизация прискореним методом алергенами нейссерии перфлава і стафілокока золотистого може бути рекомендована в якості етіологічного методу лікування в комплексній терапії бронхіальної астми.

Таблиця 47. Схема проведення ЗВТ корпускулярними бактеріальними алергенами у хворих інфекційно-алергічної на бронхіальну астму (по Т. А. Червінської і Г. А. Керопян, 1998)
Схема проведення ЗВТ корпускулярними бактеріальними алергенами у хворих інфекційно-алергічної на бронхіальну астму (по Т. А. Червінської і Г. А. Керопян, 1998)

О. Н. Ларіна (1989) проводила ЗВТ стафілококовим і нейссеріальним алергеном. ЗВТ бактеріальними алергенами проведено 150 хворим на бронхіальну астму (25) (табл. 48).

Основний курс лікування тривав 6-7 місяців і зазвичай закінчувався на дозі 0,5 мл розведення 10-1. Далі хворим призначалася підтримуюча терапія: протягом наступних 6-и місяців: алергени в дозі 0,5 мл розведення 10-1 вводилися через 5-7 діб-протягом 2-го року лікування - в дозі 0,5 мл розведення 10-1 через 7-10 діб.

За 2 роки лікування хворий отримував в середньому 122 ін`єкції алергену загальною дозою приблизно 4100 млн.мікр. клітин.

Введення алергену не проводилося під час інтеркурентних інфекцій, а також під час менструацій. ЗВТ проводилася під постійним наглядом лікаря алерголога-дослідника 1 раз на місяць. При наявності супутніх захворювань проводилося контрольне спостереження відповідними фахівцями (отоларингологом, стоматологом, гінекологом, пульмонологом, терапевтом).

Таблиця 48. Орієнтовна схема вводиться при ЗВТ дози бактеріальних алергенів (нейссерии перфлава і стафілокока золотистого) по місяцях лікування (по О. Н. Ларіної)
Орієнтовна схема вводиться при ЗВТ дози бактеріальних алергенів (нейссерии перфлава і стафілокока золотистого) по місяцях лікування (по О. Н. Ларіної)

Під дією ЗВТ достовірно знизилися розміри уповільнених шкірних реакцій на специфічні бактеріальні алергени (Р lt; 0,001) (табл. 39) у хворих ІАБА. Середні значення шкірних тестів із специфічним алергеном до ЗВТ були різко позитивні (++++) при нейссеріальной алергії - 39,3 мм в діаметрі при стафілококової - 30,4 мм і змішаної (нейссеріальной і стафілококової) - 37,9 мм в діаметрі на алерген нейссерии перфлава і 33,7 мм - на алерген золотистого стафілокока. Через 6 місяців проведення СГ терапії виявлено збільшення середнього діаметра шкірних тестів із специфічними алергенами у всіх групах (статистично достовірно на алерген нейссерии перфлава у хворих НА-СА, Р lt; 0,01).

Через 1 рік проведення СГ терапії уповільнені шкірні проби зі специфічним алергеном Нейссер перфлава зменшилися до 34,1 мм в діаметрі - в групі НА, до 30,4 мм - в групі НА-СА, а через 2 роки лікування до 19,0 мм і 21,8 мм в діаметрі в цих групах, відповідно. Уповільнені шкірні проби зі специфічним алергеном стафілококом золотистим знизилися через 1 рік СГ терапії до 18,6 мм - в групі СА, до 28,1 мм - в групі НА-СА, а через 2 роки лікування - до 10,1 мм і 12, 0 мм в діаметрі в цих групах, відповідно. Різниця статистично достовірна (Р lt; 0,001).

У хворих контрольної групи результати шкірних тестів з бактеріальними алергенами в початковому стані відповідали таким в основних групах, за 2 роки спостереження статистично достовірних змін не було.

У частини хворих при внутрикожном тестуванні бактеріальними алергенами були відзначені синдромних реакції, що є додатковим критерієм в оцінці специфічності препарату. При внутрішньошкірної пробі з алергеном нейссерии синдромних реакції відзначені у 31,4% хворих, на алерген стафілокока - у 22,9%, ефективність ЗВТ досягала 80% хороших і відмінних результатів.

Хутуева С.X., Федосєєва В.М.
Поділитися в соц мережах:

Cхоже