Специфічна імунотерапія пилковими алергенами

Відео: аллергологія.avi

З 62 хворих з поєднаною поліаллергіей з включенням алергії до пилку рослин специфічне лікування проведено пилковими алергенами.

Специфічне лікування проводилося сумішшю бур`янів з включенням алергену амброзії (33 хворим), сумішшю лугових і бур`янів, сумішшю лугових трав (2 пацієнтам).

Як свідчать дані таблиці 31, відмінних і хороших результатів отримано 62,6 ± 5,6%, задовільних - 37,4 ± 5,6%.

Таблиця 31. Ефективність специфічної імунотерапії пилковими алергенами у хворих на бронхіальну астму
Ефективність специфічної імунотерапії пилковими алергенами у хворих на бронхіальну астму

У процесі спостереження за хворими у 16 хворих приєдналася алергія до пилку амброзії. Пилкова алергія приєдналася у 12 хворих на бронхіальну астму в терміни від 7 до 20 років, у більшості при нерегулярному проведенні імунотерапії, з недостатнім числом курсів (1 - 2) з подальшою нестійкої клінічної ремісії.

З профілактичною метою проводилася вторинна імунопрофілактика.

Протирецидивні курси імунотерапії проведені при появі перших ознак починається загострення - нежить, чхання, кашель, що дозволило призупинити загострення.

Виписка з історії хвороби №638

Хворий Ш. К., 38 років, звернувся в алергологічний кабінет. Скарги при зверненні: напади задухи щоночі вдома, дихання зі свистом, кашель, закладеність носа, періодично нежить, в стаціонарі - здоровий. Давність захворювання - 4 роки. Сімейний алергологічний анамнез обтяжений - у брата - бронхіальна астма. В процесі алергологічного обстеження визначено загальний IgE - 2800 МО / мл. Шкірно-алергічні проби і базофільний тест Шеллі визначили наявність побутової та епідермальній алергії до домашнього пилу, перу подушок, шерсті вівці.

Проведено поспіль три курси специфічної імунотерапії: при 1-му курсі з хорошим, а потім при 2-м і 3-м курсах з відмінним еффектом- протягом 10 років відчував себе добре. Потім став турбувати нежить, що і стало підставою для проведення курсу профілактичної імунотерапії для попередження рецидиву астми. Віддалені результати: протягом 15 років ніяких клінічних проявів захворювання немає.

Аналіз тривалості ремісії показав, що у хворих після проведення 1 - 2 курсів лікування ремісія становила 2-4 роки, а у хворих, які пройшли 3-5 курсів, тривалість ремісії становила від 4 до 14 років, тому протирецидивні курси імунотерапії було вирішено проводити через 3 -5 років клінічної ремісії. ,

Протирецидивні (підтримують) курси імунотерапії проведені на тлі повного здоров`я для попередження рецидиву астми і продовження тривалості клінічної ремісії.

Виписка з історії хвороби №169

Хвора Б. 3., 35 років, звернулася в алергологічний кабінет зі скаргами на те, що перший напад задухи спровокований запахом ацетоновій фарби. В подальшому напади задухи взяли важкий перебіг, у зв`язку з чим в терапевтичному стаціонарі хвора отримала курс гормональної терапії. Незважаючи на це, напади задухи тривали. Хвора направлена в алергологічний кабінет, де в результаті обстеження виявлено алергія до домашнього пилу і перу подушок, поставлений діагноз атопічний форми бронхіальної астми. Хвора пройшла 4 курсу специфічної імунотерапії. Після 2-го курсу був отриманий відмінний ефект. Через 4 роки проведено курс профілактичної імунотерапії. Віддалені результати специфічної імунотерапії - відмінний ефект відзначається протягом 26 років.

В даному випадку курс профілактичної (підтримуючої) імунотерапії проведено на тлі повного здоров`я з метою попередження рецидиву астми.

Дані, отримані в процесі лікування, показали, що специфічна імунотерапія сумішшю побутових і епідермальних алергенів з підключенням алергену кліща поліпшила терапевтичний ефект на 19,9%, проведення специфічного лікування крайовим алергеном - на 23,3%. Проведення специфічної імунотерапії в умовах гірського клімату Приельбрусся поліпшило терапевтичний ефект на 40,2%. При проведенні специфічного лікування пилковими алергенами у 62,6 ± 5,6% хворих отримані відмінні та добрі результати лікування. У групі хворих з поєднаною побутової, епідермальної і харчовою алергією проведено додатково лікування Гистаглобулин, що також поліпшило терапевтичний ефект.

В результаті поетапної імунотерапії важко піддаються лікуванню хворих досягнуто в цілому 80,5 ± 2,7% відмінних і добрих результатів (табл. 32).

Таблиця 32. Результати поетапної специфічної імунотерапії хворих на бронхіальну астму
Результати поетапної специфічної імунотерапії хворих на бронхіальну астму

Як випливає з таблиці 33, у 177 (80,5 ± 2,7%) хворих отримано відмінний і хороший результат, у 25 (11,3 ± 2,1%) - ефект лікування задовільний, у 18 (8,2 ± 1 , 8%) - знову поновилися напади задухи після тривалої клінічної ремісії. Аналіз причин задовільного ефекту і рецидиву астми показав, що в основі лежав нестійкий терапевтичних ефект з недостатнім числом курсів імунотерапії, а це зумовило приєднання алергії до амброзії та формування поєднаної полиаллергии.

Безперервність основного курсу ЗВТ

Надзвичайно важливою умовою з`явилася безперервність основного курсу ЗВТ (табл. 34).

Таблиця 33. Результати специфічної імунотерапії у 220 хворих, які пройшли специфічну імунотерапію
Результати специфічної імунотерапії у 220 хворих, які пройшли специфічну імунотерапію

Таблиця 34. Специфічна імунотерапія
специфічна імунотерапія

Таблиця 35. Результати ефективності ЗВТ
Результати ефективності ЗВТ

Ефективність лікування хворих на атопічну бронхіальну астму, мають сенсибілізацію до 2 груп алергенів, була високою і становила 85% відмінних і добрих результатів.

результати ЗВТ

Результати ЗВТ у хворих на атопічну астму (108 осіб), що мають сенсибілізацію до 1 - 2 груп алергенів, показують, що слід звернути увагу і на той факт, що у 70 хворих, які пройшли лікування з відмінним і гарним ефектом, зі стійкою клінічної ремісії, через 15 років не приєдналася пилкова алергія, т. е. бівалентна алергія не трансформувалася в поливалентную. Це ще раз підкреслює значимість специфічної імунотерапії як фактора, гальмуючого трансформацію бівалентної алергії в поливалентную.

Оцінюючи в цілому як безпосередні, так і віддалені результати лікування протягом 30 років, можна зробити наступні висновки:

1) для успіху лікування важливе значення має ранній діагноз і своєчасно почате специфічне лікування;
2) виключне значення має виявлення специфічних причинно-значущих алергенів, необхідних для проведення імунотерапії;
3) слід постійно спостерігати за хворими з алергією, так як нерідко до вихідної сенсибілізації приєднуються і інші (харчова, пилкова, кліщова), що формують поліаллергіей;
4) дуже важливо витримувати послідовність і безперервність проведення курсів імунотерапії;
5) доцільно введення вторинної імунопрофілактики бронхіальної астми шляхом проведення імунотерапії, через кожні 3-5 років клінічної ремісії, після проведення специфічного лікування.

При регулярному лікуванні на стадії бівалентної атопічний сенсибілізації (не менше двох курсів поспіль) ми отримували хороший терапевтичний ефект зі стійкою клінічної ремісії, для продовження якої необхідно було проведення ще курсів профілактичної імунотерапії через кожні 3-5 років клінічної ремісії.

Якщо лікування проводилося нерегулярно, з тривалими перервами між курсами (3 - 5 і більше років) - терапевтичний ефект був нестійким, формувалася поліаллергія, при якій лікування повинно бути цілорічним, з поетапним послідовним зниженням чутливості до кожного з алергенів, і тільки тоді можна отримати клінічне одужання (табл. 35).

Якщо специфічна імунотерапія не проводилася, формувалася астма тяжкого перебігу, з подальшою інвалідизацією.

Специфічна імунотерапія проведена хворим на бронхіальну астму з поєднаною побутової, епідермальної і пилкової алергією. 30 хворим проведена специфічна імунотерапія побутовими, епідермальними і пилковими алергенами. В середньому на хворого доводилося 4 курсу.

Дані табл. 36 свідчать, що отримано 70,0 ± 8,4% відмінних і добрих результатів, задовільних - 30,0 ± 8,3%, це ті хворі, які в зимовий час відчувають себе добре, а в період цвітіння амброзії (2 місяці) у них є клінічні прояви полінозу.

Таблиця 36. Результати специфічної імунотерапії хворих з поєднаною побутової, епідермальної і пилкової алергією
Результати специфічної імунотерапії хворих з поєднаною побутової, епідермальної і пилкової алергією

Таким чином, число курсів, що проводяться тільки побутовими та епідермальними алергенами при наявності поєднаної полиаллергии з включенням сенсибілізації до пилку рослин, грали меншу роль, так як з настанням періоду полінації (цвітіння) алергенних трав знову починалося загострення захворювання. Після проведених від 3 до 6 курсів побутовими епідермальними алергенами хворі взимку були практично здорові, проте в період цвітіння амброзії влітку і восени виникали напади задухи. Проведення специфічної імунотерапії з включенням алергену амброзії відразу ж надавало терапевтичний ефект.

При полиаллергии головним критерієм ефективності була повнота охоплення алергенної спектра. Проведення специфічної імунотерапії групі хворих (62 особи) з поєднаною поліаллергіей тільки стандартними алергенами домашнього пилу і епідермальними алергенами дозволило отримати 40 ± 15,4% відмінних і добрих результатів, якщо до цього підключали крайової алерген або пилкової, то відсоток позитивних результатів зростав до 70, 0 ± 8,5% - а при проведенні специфічної імунотерапії з підключенням алергену кліща, крайовим алергеном домашнього пилу і амброзією ефективність зростала до 86,7 ± 8,9%, це ще раз підтверджує необхідність поетапного лікування хворих з поліаллергіей повним набором «винних» алергенів (табл. 37).

Результати специфічної імунотерапії залежали і від ступеня тяжкості бронхіальної астми. При легкому перебігу специфічна імунотерапія дозволила отримати 94,2 ± 3,2% відмінних і добрих результатів, при цьому на хворого доводилося по 2 курсу. При тяжкому перебігу та середньої тяжкості бронхіальної астми показники відмінних і хороших результатів були значно нижче - 77,0 ± 3,2% (Р lt; 0,001), оскільки тут превалювали хворі з поліаллергіей, тому число проведених курсів збільшувалася для досягнення вищезазначеного ефекту в середньому до 4,5 (табл. 38).

Поєднана поліаллергія пізно діагностували, так як у 30,9% хворих шкірно-алергічні проби з алергеном амброзії протягом багатьох років були негативними.

Клінічні прояви втрачали свою чітку очерченность за рахунок наявності поєднаної побутової, епідермальної, пилкової і харчової алергії.

Хворі з поєднаною поліаллергіей вимагали тривалого лікування, їм необхідно було проводити два курси специфічної терапії в рік і лікуватися практично весь рік.

Все це вимагало великого терпіння з боку хворого і лікаря. Щоб добитися хорошого терапевтичного ефекту, необхідно проводити не менше чотирьох курсів специфічної імунотерапії. Спочатку проводилося лікування побутовими, епідермальними алергенами, а потім харчовими.

Досить часто хворі, пройшовши курс специфічного лікування побутовими та епідермальними алергенами, отримавши хороший терапевтичний ефект, на період цвітіння амброзії виїжджали за межі республіки в район Приельбрусся, де немає амброзії.

Таблиця 37. Результати поетапної специфічної імунотерапії при сенсибілізації до декількох алергенів
Результати поетапної специфічної імунотерапії при сенсибілізації до декількох алергенів

Таблиця 38. Результати специфічної імунотерапії у хворих з різним ступенем тяжкості перебігу бронхіальної астми
Результати специфічної імунотерапії у хворих з різним ступенем тяжкості перебігу бронхіальної астми

Якщо при бівалентної алергії ефект лікування залежав від кратності курсів, то при поєднаної полиаллергии, особливо при сенсибілізації до амброзії, ефект від лікування можна було очікувати лише при підключенні лікування амброзійного алергеном.

Таким чином, в результаті цілеспрямованого, поетапного, методично відпрацьованого проведення специфічної імунотерапії можна отримати досить високий терапевтичний ефект не тільки при бівалентної сенсибілізації (85,0 ± 3,4%), але і при поєднаної полиаллергии (86,7 ± 8,9% ).

Хутуева С.X., Федосєєва В.М.
Поділитися в соц мережах:

Cхоже