Питання організації спеціалізованої алергологічної допомоги населенню

Відео: Мінздрав.mp4

Спеціалізована алергологічна допомога населенню в Республіці Білорусь практично почали надавати з кінця 1960 року - з моменту організації алергологічних кабінетів - головного структурного підрозділу алергологічної служби.

Лікар-алерголог отримав реальну можливість здійснювати діагностику алергічних захворювань та ефективне лікування хворих з алергопатологією за допомогою алергенів як діагностичних препаратів та алергенів як лікувальних препаратів, дозволених Фармкомітету до практичного застосування, без наявності яких надавати кваліфіковану алергологічну допомогу населенню неможливо.

У Республіці Білорусь з початку 70-х років на регулярній основі почала здійснюватися в Білоруському інституті удосконалення лікарів післядипломна підготовка лікарів-алергологів, з кінця 70-х - початку 80-х років в післядипломній навчанні лікарів-алергологів та в підготовці наукових кадрів важливу роль відіграють викладачі і наукові співробітники Вітебського медичного інституту (1991 р Д.К. Новіковим видано довідковий посібник «Клінічна алергологія»).

Це дозволило розробити перелік документів по організації алергологічної служби та регламентації роботи практичного лікаря-алерголога.

алергологічний кабінет

1. Загальні положення
1.1. Алергологічний кабінет (АК) є структурним підрозділом обласної, міської, центральної районної лікарні, що забезпечує спеціалізовану медичну допомогу хворим з алергічними захворюваннями.
1.2. У своїй діяльності АК використовує всі лікувально-діагностичні можливості установи, на базі якого організовується.
1.3. Територія обслуговування АК визначається органами охорони здоров`я і залежить від чисельності населення регіону і наявності фахівця-алерголога.
1.4. Основними завданнями кабінету є:
1.4.1. Надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на алергічні захворювання.
1.4.2. Надання консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам, розташованим в районі діяльності кабінету, організаційно-методичної допомоги у профілактиці, діагностиці та лікуванні хворих.
1.4.3. Розробка і проведення заходів щодо профілактики алергічних захворювань, виявлення хворих і поліпшення якості медичної допомоги.
1.5. Завідувачем АК і провідним фахівцем-алергологом в регіоні обслуговування є лікар-алерголог.
1.6. АК організовується відповідно до переліку необхідних для цієї мети приміщень, оснащення, штатного розкладу (пункти 2, 3, 10).
1.7. Організаційно-методична робота АК передбачає блок загальних завдань, порядок направлення пацієнтів, обстеження їх, диспансерне спостереження, лікування, реабілітацію хворих алергологічного профілю, включаючи організацію астма-центрів і астма-шкіл, ведення медичної документації та надання невідкладної долікарської і лікарської допомоги при алергічних захворюваннях , що загрожують життю пацієнта.
1.8. У роботі АК важливу роль відіграють суміжні фахівці (оториноларинголог, дерматолог), які беруть участь в проведенні лікувальної та реабілітаційної роботи у хворих з алергічними захворюваннями верхнього відділу дихального тракту і при ураженні шкірних покривів.
1.9. Робота медичної сестри АК вимагає спеціальної підготовки (курси удосконалення, навчання на робочому місці) з питань алергології, імунології, а також з організаційно-методичної роботи, включаючи участь в системі астма-школи, алергія-школи.
2. Перелік приміщень
Для організації обліку, прийому, алергологічного тестування, включаючи проведення провокаційних тестів з алергенами, проведення гипосенсибилизирующей терапії, надання невідкладної допомоги, для обстеження вузькими спеціалістами необхідно виділити наступні кабінети:
2.1. Реєстратура для оперативного обліку первинних хворих і груп диспансерного обліку з використанням персонального комп`ютера, зберігання всієї документації, передбаченої для АК, а також методичної літератури, пам`яток для хворих та ін.
2.2. Кабінет для прийому хворих лікарем-алергологом.
2.3. Кабінет для роботи вузьких спеціалістів (ЛОР-лікар, дерматолог).
2.4. Процедурна, обладнана витяжною шафою, - для алергологічного тестування, проведення специфічної імунотерапії, надання невідкладної допомоги, забору крові та інших субстратів для дослідження.
2.5. Спеціалізований кабінет для проведення провокаційних інтраназальних, інгаляційних і ін. Проб.
2.6. Матеріальна - для зберігання алергенів, лікарських речовин, спейсеров, пікфлоуметров і ін.
3. Приблизний перелік оснащення
3.1. Меблі медичні.
3.1.1. Стіл для лікаря-алерголога.
3.1.2. Стіл для медичної сестри.
3.1.3. Стіл для проведення діагностичних проб.
3.1.4. Стіл для приготування розведень алергенів і проведення специфічної імунотерапії.
3.1.5. Дві кушетки оглядові.
3.1.6. Одна кушетка для процедурної.
3.1.7. Дві шафи для зберігання бинтів, вати, інструментарію.
3.1.8. Шафа-сейф для зберігання сильнодіючих медикаментів.
3.1.9. Два холодильники для зберігання алергенів (для діагностики і лікування), сироваток, крові.
3.2. Апарати і прилади.
3.2.1. Апарат для штучної вентиляції легенів (портативний).
3.2.2. Пікфлоуметри (5).
3.2.3. Спірограф.
3.2.4. Інгалятор аерозольний.
3.2.5. Опромінювач бактерицидний настінний.
3.2.6. Пересувна бактерицидна лампа.
3.2.7. Пневмотахометр, пневмоскоп.
3.2.8. Секундомір.
3.2.9. Тонометр.
3.2.10. Термометр настінний.
3.3. Медичний інструментарій:
3.3.1. Голки для прик-тесту.
3.3.2. Палять гумовий.
3.3.3. Роторозширювач.
3.3.4. Скальпель.
3.3.5. Скарифікатори.
3.3.6. Шпателі дерев`яні.
3.3.7. Шприци одноразові (1,0- 2,0- 5,0- 10,0- 20,0), голки до них.
3.3.8. Ножиці для перев`язувального матеріалу.
3.3.9. Пінцет анатомічний.
3.3.10. Фонендоскоп.
3.3.11. Язикодержатель.
3.4. Предмети догляду за хворим:
3.4.1. Стрічка вимірювальна.
3.4.2. Подушка киснева.
3.4.3. Пузир для льоду.
3.4.4. Піпетки очні.
3.4.5. Стаканчики для прийому ліків.
3.4.6. Лоток емальований почкообразний.
3.4.7. Термометр медичний.
3.5. Посуд тощо:
3.5.1. Банки скляні для термометрів і шпателів.
3.5.2. Відро педальне.
3.5.3. Кювету емальований.
3.5.4. Таз емальований.
3.5.5. Штативи для пробірок.
3.6. Алергени для діагностики і лікування, рідину для їх розведення.
3.7. Набір для надання допомоги хворим анафілактичним шоком.
3.8. Медикаменти в алергологічному процедурному кабінеті:
3.8.1. Антигістамінні препарати в драже, таблетках (перитол, фенкарол, кларитин, зіртек), для парентерального введення (супрастин, тавегіл, димедрол та ін.).
3.8.2. Бронхолитические препарати для прийому всередину (еуфілін, солутан), в ампулах для ін`єкцій (еуфілін), дозованих аерозолях (беротек, сальбутамол, беродуал та ін.).
3.8.3. Глюкокортикостероїди! в таблетках (метилпреднізолон), мазі для зовнішнього застосування (гидрокортизоновая, флуцинар, елоком і ін.), очних краплях (суспензія гідрокортизону, суспензія дексаметазону, офтан-дексон і ін.), в аерозолях дозованих (альдецин, будезонид, інгакорт), в ампулах для парентерального введення (солу-медрол, преднізолон, дексазон).
3.8.4. Судинозвужувальні краплі в ніс (галазолин, нафтизин та ін.).
4. Організаційно-методична робота
4.1. Штатний розклад алергологічного кабінету складається і затверджується керівником установи.
4.2. Лікар-алерголог організує роботу кабінету згідно з положенням про лікаря-алерголога.
4.3. У лабораторії закладу, де організовано алергологічний кабінет (відділення), доцільно покласти на одного з лікарів-лаборантів роботу з лабораторної діагностики алергічних захворювань.
4.4. Розрахункові норми навантаження лікарів-алергологів в амбулаторно-поліклінічних умовах встановлюються керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом.
4.5. Медичні сестри виконують роботу, передбачену в положенні про медичну сестру алергологічного кабінету.
4.6. Перелік документації алергологічного кабінету:
4.6.1. Статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів (ф. 025-2 / о).
4.6.2. Медична карта амбулаторного хворого (ф. 025 / о).
4.6.3. Журнал обліку процедур (ф. 029 / у).
4.6.4. Контрольна карта диспансерного спостереження (ф. 030 / у).
4.6.5. Карта алергологічного обстеження (Додаток 6-ф. 0134).
4.6.6. Журнал обліку санітарно-освітньої роботи, в тому числі роботи в астма-школі (ф. 038 / у).
4.6.7. Щоденник роботи лікаря поліклініки (амбулаторії), диспансеру, консультації (ф. 039 / у).
4.6.8. Програма лікування хворого бронхіальною астмою.
5. Порядок направлення хворих в алергологічний кабінет
Направлення хворих до алерголога можуть здійснювати терапевти, пульмонологи, дерматологи, оториноларингологи і ін.
При направленні в алергологічний кабінет необхідні наступні документи:
5.1. Детальна виписка з амбулаторної картки із зазначенням діагнозу і супутніх захворювань, а також клінічних проявів захворювання.
5.2. Результати лабораторних досліджень:
5.2.1. Клінічний аналіз крові.
5.2.2. Загальний аналіз сечі.
5.2.3. Аналіз калу (копрологія) (для хворих з шкірними проявами).
5.2.4. Аналіз калу на яйця глистів та найпростіші (для хворих з шкірними проявами, еозинофілією).
5.2.5. Біохімічні дослідження (цукор крові, білірубін, холестерин, печінкові проби, електроліти сироватки крові, сечової кислоти) за показаннями.
5.3. Рентгенограма грудної клітини та придаткових пазух носа (для хворих із захворюваннями органів дихання).
5.4. Бактеріологічне і мікроскопічне дослідження секрету (мокротиння) (для хворих із захворюваннями органів дихання).
5.5. Висновок фахівців (оториноларинголога, стоматолога, гінеколога та ін.) За показаннями, при наявності патології.
5.6. ЕКГ.
5.7. Дослідження функції зовнішнього дихання (для хворих із захворюваннями органів дихання).
5.8. Обстеження шлунково-кишкового тракту (для хворих з шкірними проявами).
6. Методи дослідження, застосовувані в алергологічному кабінеті
6.1. Збір алергологічного анамнезу.
6.2. Шкірні тести: - краплинні;

• уколом (прик-тести);
• скаріфікаціонние;
• внутрішкірні;
• аплікаційні.

6.3. Експозиційні тести.
6.4. Провокаційні алергічні проби:

• кон`юнктивальні;
• назальні;
• інгаляційні;
• під`язикові;
• провокаційні проби з харчовими алергенами.

Відео: 11, 12 2013 Губернія призначення Т І Сочинської заступником міністра охорони здоров`я Самарської області

6.5. Тест гальмування природної міграції лейкоцитів по А.Д. Адо.
6.6. Проби з фізичним навантаженням при холінергічної кропив`янки, для діагностики бронхіальної астми і т.д.
6.7. Провокаційні інгаляційні тести (ацетілхоліновий, гістаміновий).
6.8. Проби з бронхолітиками при бронхіальній астмі (бе-Ротек, сальбутамол).
6.9. Оцінка ФЗД, пікфлоуметрія.
6.10. Лабораторні методи специфічної діагностики (визначення алерген-специфічного IgE, базофільний тест Шеллі та ін.).
7. Методи лікування, що застосовуються в алергологічному кабінеті
7.1. Специфічна терапія:

• заходи щодо елімінації алергенів;
• специфічна імунотерапія.

7.2. Підбір гіпоалергенної і елімінаційної дієти.
7.3. Неспецифічна патогенетична і симптоматична терапія. Лікар алергологічного кабінету застосовує і інші загальноклінічні методи діагностики і лікування, залучаючи за показаннями інших фахівців.
8. Розрахунок потреби алергенів
При складанні заявки на алергени необхідно виходити з наступної потреби:
8.1. Для специфічної діагностики на кожного первинного хворого 0,2 мл кожного алергену в концентрації 10 000 PNU.
наприклад: для специфічної діагностики 500 первинних хворих потрібно: алергену з домашнього пилу - 0,2 мл х 500 = 100 мл, тобто 100 мл алергену з домашнього пилу кожної серії. Суміш алергенів з пилку дерев - 0,2 мл х 500 = 100 мл і т.д.
8.2. Для специфічної імунотерапії сумарна кількість витрачених сумішей алергенів в концентрації 10 000 PNU - (4,5-5 мл на курс).
Наприклад: на курс ЗВТ пилкова алергенами на одного хворого з пилку берези 10 000 PNU - 1,2 мл-вільхи 10 000 PNU- 1,2 мл-ліщини 10 000 PNU - 1,2 мл-дуба 10 000 PNU-1,2 мл-на одного хворого відповідно 4,8 мл. З пилку злакових на одного хворого: алергену з пилку тимофіївки - 1,0 мл-їжаки -1,0 мл-мятліка - 1,0 мл-овсяніци - 1,0 мл-лисохвоста - 1,0 мл-всього 5,0 мл ;
на 50 хворих на курс - 50 мл кожного і т.д. (Всього 250 мл).
9. Функціональні обов`язки медичної сестри
9.1. На посаду медичної сестри процедурного алергологічного кабінету призначається медсестра, яка має стаж роботи не менше 3 років, що пройшла підготовку з клінічної алергології на спеціальних курсах або на робочому місці.
9.2. Медична сестра безпосередньо підпорядковується завідувачу терапевтичним відділенням поліклініки і виконує необхідні діагностичні та лікувальні заходи, призначені лікарем-алергологом.
9.3. Призначення і звільнення від виконання обов`язків медсестри здійснюється в установленому порядку головним лікарем закладу.
9.4. Медична сестра керується положенням про лікувально-профілактичному закладі, до складу якого входить алергологічний кабінет, положенням про зазначений кабінеті.
9.5. Медичні сестри процедурного алергологічного кабінету повинні володіти методами специфічної алергологічної діагностики та специфічного лікування:

• проводити шкірні алергологічні проби;
• здійснювати специфічну іммунотерапію- - готувати розведення алергенів;
• забезпечувати правильне зберігання і використання алергенів і їх розведень для діагностики і лікування;
• виконувати назальні і кон`юнктиву провокаційні тести;
• брати участь у проведенні інгаляційних тестів;
• виконувати дослідження функціональних показників зовнішнього дихання;
• здійснювати забір крові для алергологічних та імунологічних досліджень.

Графіком роботи медичної сестри процедурного кабінету має бути передбачено час для приготування розведень алергенів для діагностики та лікування.

9.6. Медична сестра допомагає лікареві на амбулаторному прийомі, оформляючи відповідну документацію, веде найпростішу статистичну обробку матеріалу, стежить за станом архіву, проводить санітарно-освітню роботу.

Н. А. Скепьян