Досвід виконання композитних реставрацій з урахуванням пародонтологічних параметрів

Для досягнення довговічного функціонального результату при проведенні реставраційних робіт на твердих тканинах зубів необхідно враховувати стан тканин пародонта.

Оптимальним естетичним результатом вважається відповідність виду реставрації природного зуба з відновленням гармонії між «білим» (зубами) і «рожевим» (яснами).

Розташування ж кордонів композитних реставрацій або каріозних порожнин під яснами, тобто впровадження в зону біологічної ширини, сприяє розвитку і прогресуванню хронічного запалення в тканинах пародонта, що в свою чергу призводить до несприятливого естетичному результату (AW Gargiulo, 1961- J. Waerhaug, 1980 Н. Tal, М. Soldinger et al., 1989) .

При резорбції кісткової тканини в міжзубних проміжках відбувається атрофія ясенних сосочків, оголюються «чорні» міжзубні трикутники, що роблять негативний вплив на зовнішній вигляд і дикцію пацієнта (D. Tarnow et al., 1992).

Отже, проводячи реставрацію твердих тканин зубів, особливо у фронтальній ділянці, необхідно створювати умови для відновлення міжзубних сосочків і реконструкції зубодесневого комплексу (A. W. Gargiulo, 1961- J.S.Vacek, M.E.Cher, 1994- D. Tarnow et al., 1992).

Нами проведено обстеження 570 пацієнтів з захворюваннями пародонту у віці від 18 до 55 років (227 чоловіків і 343 жінки). При аналізі місцевих провокуючих чинників, що сприяють виникненню більш важкого процесу в тканинах пародонта в області окремих зубів в порівнянні з усіма зубами в порожнині рота найбільш часто в 63% випадків діагностовано впровадження в зону біологічної ширини кордонів каріозних порожнин, пломб, композитних реставрацій, ортопедичних конструкцій.

Тому метою нашої роботи стало визначення обсягу лікувальних заходів на твердих тканинах зубів і пародонту для досягнення довготривалого функціонального результату при проведенні композитних реставрацій.

Ми провели клінічне стоматологічне обстеження, комплексне лікування і динамічне спостереження 71 людини у віці від 20 до 43 років. Клінічне обстеження проводили за звичайною схемою, а при аналізі рентгенограм звертали увагу на наявність каріозних порожнин, пломб, коронок, особливо відзначаючи розташування їх меж щодо вершин альвеолярного гребеня. На підставі даних обстеження складали план комплексного реконструктивного лікування пародонту і твердих тканин зуба.

Перший етап лікування включав, крім обов`язкових гігієнічних заходів і місцевої протизапальної терапії тканин пародонта, реставрацію коронкової частини зуба композитним матеріалом. При проведенні реставрації зубів з метою створення умов для регенерації міжзубних сосочків особливу увагу звертали на реконструкцію форми і розміру міжзубного проміжку.

Другий етап лікування - хірургічний, який полягав у проведенні операцій по «подовженню» коронкової частини зуба.

Третій етап лікування - традиційна підтримуюча терапія.

Всі пацієнти були розділені на 2 групи: в основній групі (35 осіб) виконувався повний комплекс лікувальних заходів, в групі порівняння (36 осіб) - хірургічні методи не застосовувалися.

Спостереження в динаміці проводили до і після комплексу лікувальних заходів, через 1, 3,6 і 12 міс. Рентгенологічні параметри оцінювали до лікування і через 12 міс.

Результати та їх обговорення. У групі порівняння через 1 міс після лікування 30% пацієнтів скаржилися на кровоточивість ясен під час чищення в області проблемних зубів, пацієнти основної групи подібні скарги пред`являли через 6 міс лише в 11% випадків.

Необхідно відзначити, що пацієнти групи порівняння, які мають реставрації на аппроксімальних поверхнях зубів, що вторгаються в біологічну ширину коронки зуба, продовжували скаржитися на ретенцию їжі між зубами при жуванні.

Крім того, в групі порівняння до кінця 3-го місяця зростали значення індексів гігієни порожнини рота, РМА і збільшилася глибина пародонтальної кишені. При огляді відзначали гіперемію і набряк ясенного краю, визначали м`який і щільний зубний наліт як в міжзубних проміжках, так і в придесневой області. Подібні зміни клінічних показників спостерігали у пацієнтів основної групи через 12 міс в 7% випадків.

Через 1 рік після проведеного комплексу лікувальних заходів у пацієнтів основної групи на рентгенограмах діагностували більш щільну структуру кісткової тканини міжальвеолярних перегородок, ніж до лікування. У пацієнтів групи порівняння подібна позитивна рентгенологічна динаміка не виявлено.

Таким чином, результати проведеного клініко-рентгенологічного дослідження підтверджують, що ключовими факторами в досягненні довгострокового високоестетичні результату реставрації твердих тканин зубів є форма міжзубного простору, а також розташування контактного пункту і кордонів реставрації щодо альвеолярного гребеня.

Для відновлення форми і розміру ясенного сосочка необхідно закрити диаст, трьома або зменшити міжзубний простір, провівши реконструкцію коронкової частини зуба композитним пломбувальних матеріалів.

Включення в комплекс лікувальних заходів хірургічного етапу з метою «подовження» коронкової частини зуба для створення біологічної ширини розміром не менше 2 мм є необхідним етапом як для купірування запального процесу в тканинах пародонта, так і для профілактики його виникнення при проведенні реставрацій на твердих тканинах зуба. Крім того, ці комплексні заходи є дуже важливими в аспекті естетичної стоматології, а гарна посмішка визначає якість життя людини.


В.А. Дрожжина, Е.В. Леонова, Н.Є. Абрамова
ГОУ ДПО «Санкт-Петербурзька МАПО»