Реабілітація постраждалих з щелепно-лицевої травмою при краніо-фаціальних пошкодженнях

В даний час проблема вдосконалення процесу медико-соціальної реабілітації постраждалих з краніо-фациальной травмою (КФТ) є важливою науково-практичним завданням. Це обумовлено загрозливим кількістю хворих, важкими наслідками і наслідками, високим рівнем інвалідності, тривалими термінами тимчасової втрати працездатності та значними соціально-економічними втратами. В Україні такі заходи вказують на наростання значущості зазначеної проблеми в зв`язку з підвищенням рівня урбанізації, техногенності і криміналізації суспільства. Первинна профілактика при «Травмі голови» знаходиться за межами медичних дисциплін і обумовлена соціально-економічним устроєм суспільства. За результатами наших досліджень (дані ТФОМС Воронезької області за 22 місяці) в лікувально-реабілітаційних заходах з приводу «Травми голови (шифр МКХ-X - S00-S09)» (64 051 осіб), зокрема, наслідків черепно-мозкових і лицьових ушкоджень потребує 42,8% постраждалих (26 775 осіб) з «Наслідками травми голови (шифр МКХ-X - Т90-Т90.9)».

Мета дослідження - Розробка напрямків структурно-функціонального вдосконалення медико-соціальної реабілітації постраждалих з щелепно-лицевої травмою (ЧЛT) при КФТ на моделі великого промислового центру (модель г.Воронежа).

Визначено наступні етапи даного дослідження.

На I етапі визначена питома вага і структура лицьової травми на значній статистичному матеріалі при «Наслідки травми голови». Основною складовою КФТ на етапі реабілітації є «Внутрічерепна травма (шифр МКХ-Х S06)» (73,6%).

На II етапі проведено аналіз існуючої системи реєстрації постраждалих по ФОМС в ЛПУ. При цьому в даний час відсутня система для комплексної реєстрації всі «доданків» пошкоджень при КФТ як на стаціонарному, так і на амбулаторному етапі, в тому числі лицьової травми (щелепно-лицьова, оториноларингологічне, офтальмологічна) за шифрами МКХ-Х. Вказана обставина не дозволяє повноцінно реєструвати всі нозологічні форми (по шифру МКХ-Х) і негативно впливає на державну статистична звітність.

Третій етап дослідження включав аналітичний огляд і клінічні дослідження щодо можливості використання повного комплексу реабілітаційних заходів при ЧЛТ з урахуванням ступеня тяжкості та наслідків ЧМТ. Результати дослідження вказують на те, що у постраждалих з ЧМТ середнього та тяжкого ступеня за життєвими показаннями є ряд обмежень при проведенні лікувально-реабілітаційних заходів з приводу ЧЛТ (за часом і обсягом виконуваної допомоги - реконструктивні операції та ін., Терміни протезування, в тому числі сложночелюстного, використання преформованих фізичних факторів та ін.).

На підставі цього виділено 3 групи постраждалих з ЧЛТ при КФТ на етапі реабілітації: 1-а група - виконання в повному обсязі лікувально-реабілітаційних заходів неможливо з приводу важких наслідків і результатів ЧМТ (груба інвалідизація) - 2-я група - умовно можливо через певний проміжок часу з урахуванням перебігу травматичної хвороби і преморбідного фону (помірна інвалідизація) - 3-тя група - можливо в повному обсязі.

Результати дослідження. Сформульовано наступні напрямки:
  1. Медико-соціальна реабілітація постраждалих з ЧЛТ при КФТ є міждисциплінарною проблемою, яка включає ряд медичних дисциплін щодо ЧМТ (нейрохірургія, психіатрія та ін.) І лицьової травми (щелепно-лицьова хірургія, отоларингологія, офтальмологія, терапевтична, хірургічна, ортопедична стоматологія, ортодонтія і ін.)
  2. Одним з ключових моментів є створення умов для адекватної взаємодії і координації між суб`єктами медичної діяльності (групою фахівців), що дозволить визначити оптимальний лікувально-діагностичний «маршрут», розробити раціональну послідовність виконання реабілітаційних заходів з урахуванням інтересів фахівців суміжних спеціальностей.
  3. Якість життя постраждалих з ЧЛТ при КФТ обумовлено своєчасністю і адекватністю надання комплексної спеціалізованої медичної допомоги.
  4. Сучасні умови вимагають введення уніфікованих і стандартизованих діагностичних підходів до оцінки ступеня тяжкості ушкоджень мозкового і лицевого відділів черепа, лікувальних заходів, формалізації найбільш значущих діагностичних критеріїв по нозологическому принципом і розробки єдиних міждисциплінарних класифікаторів.
  5. Доцільно сформувати центр реабілітації постраждалих з ЧЛТ (на базі провідної стоматологічної клініки) в структурі центру реабілітації «Наслідки травми голови» (на базі багатопрофільного ЛПУ обласного центру), що дозволить раціонально планувати і реалізовувати комплекс лікувально-діагностичних заходів та підвищить ефективність лікування даного контингенту.
  6. Раціоналізація управління процесом медико-соціальної реабілітації постраждалих з ЧЛТ базується на існуючих тенденціях в розподілі і структурі основних нозологічних одиниць і можливості моделювання за кінцевими результатами, в тому числі з плануванням фінансових потоків.

Реалізація розроблених напрямів оптимізації та вдосконалення медико-соціальної реабілітації постраждалих з ЧЛТ при КФТ спрямована на скорочення термінів лікувально-реабілітаційних заходів і підвищення якості життя даного контингенту хворих.


Г.М. корж
ГОУ ВПО «Воронезька державна медична академія ім. М.М. Бурденко »
Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:
—хоже