Клініко-рентгенологічне обгрунтування тактики ортопедичного лікування

Відео: Сучасні методи обстеження пацієнтів із захворюваннями пародонта 14.11.2015 Полтава

Клініко-рентгенологічне обгрунтування тактики ортопедичного лікування і визначення термінів передбачуваної імплантації

У сучасній стоматології особливе місце по своїй складності і безлічі невирішених питань займає проблема ортопедичної реабілітації пацієнтів з набутими дефектами і деформаціями щелепно-лицевої ділянки. Впровадження в клінічну практику різних видів імплантатів в якості опорних елементів протезних конструкцій дозволило виключити застосування знімних протезів або значно поліпшити їх фіксацію в порожнині рота пацієнта, а також забезпечити профілактику деформацій зубощелепної системи (Б.Рендо і співавт., 1997 і ін.).

Планування операції імплантації (негайна або відстрочена) залежить від клінічної картини, яка визначається станом зубів, що залишилися і тканин протезного ложа. У зв`язку з необхідністю видалення зубів при підготовці протезного ложа до операції імплантації виготовлення іммедіат-протезів дозволяє зберегти анатомію в області видаленого зуба і відновити втрачені функціональні і естетичні властивості зубощелепної системи.

Важливим етапом реабілітації пацієнтів є ортопедична підготовка протезного ложа до операції імплантації. Доведено, що при використанні знімних конструкцій після видалення зуба та пластики альвеолярного гребеня у пацієнтів з кінцевими і включеними дефектами ехоплотность кісткової тканини збільшується через 6 міс, а інтенсивність регіонарного кровопостачання (за даними допплерометрії) альвеолярного гребеня підвищується до 3-му міс, але потім має тенденцію до зменшення (А.К. Цаллагов і співавт., 2004). Атрофія площі протезного ложа в залежності від термінів припасування протезів після видалення зубів наростає. Максимальний спад виявляється при віддаленому протезуванні, мінімальна - при безпосередньому. Процеси регенерації і резорбції кісткової тканини найбільш виражені в 1-й тиждень, а сприятливе функціональне вплив на формування кістки надає протез, припасовані відразу після видалення зубів (О.Г. Омаров, Х.О. Омарова, 1998).

Зміни щільності знову утворилася кісткової тканини в процесі її ремінералізації після видалення зубів вивчали за допомогою радіовізіографіческого дослідження і комп`ютерної томографії з використанням функції денситометрии кісткової тканини щелеп (комп`ютерної програми Imeg J). За отриманими результатами оцінювали зміни кісткової тканини в динаміці.

Аналіз отриманих даних дослідження виявив залежність інтенсивності атрофічних процесів від методики підготовчого етапу лікування. При відсутності іммедіат-протеза на підготовчому етапі відзначаються максимальні показники атрофії і мінімальні дані про відновлення щільності кісткової тканини в однакових умовах дослідження всіх груп пацієнтів. Наявність іммедіат-протеза у віддалені терміни з м`яким або жорстким базисом у різних груп пацієнтів не визначає істотної різниці між показниками щільності кісткової тканини. Відновлення щільності кістки і зміна висоти і ширини щелепної кістки в області дефекту до вихідних значень в більшій мірі спостерігалося при безпосередньому і ммедіат-протезуванні з використанням м`якого базису. Тому функціональне навантаження стимулює процеси відновлення кісткової тканини в оптимальні терміни 2,5-3,5 міс, після чого щільність кісткової тканини не зазнають суттєвих змін впродовж 2-2,5 років.

Таким чином, комплекс лікувально-профілактичних заходів при підготовці пацієнта до операції імплантації повинен включати іммедіат-протези в ранні терміни після видалення зубів з м`яким базисом. Це дозволяє провести операцію в оптимальних за термінами і якістю кісткової тканини умовах. Раціональна ортопедична підготовка підвищує адаптаційні і функціональні можливості кісткової тканини до проведення імплантації та прогнозує успішний результат лікування з використанням постійних конструкцій з опорою на імплантати.


Р.Ш. Гветадзе, С.В. Абрамян, Е.В. Шарова
ФДМ «ЦНДІЗ і ЧЛХ»