Класифікації ектопії шийки матки

Відео: Ектопія шийки матки. Ерозія шийки матки

Сучасні класифікації патологічних змін шийки матки засновані на даних гістологічного дослідження, а також на результатах кольпо- і цервікоскопія. При цьому в них практично відсутні застарілі терміни.

Досить широко патологія шийки матки представлена в Гістологічної класифікації пухлин (ДКО) жіночої статевої системи, 2-я редакція (1994). Крім доброякісних і злоякісних пухлин в розділі «Епітеліальні пухлини і пов`язані з ними ураження» представлені дані про плоскоклітинний і залізистих новоутвореннях.

До плоскоклітинний утворень віднесені: папілома, загострені кондиломи з морфологічними ознаками папіломавірусної інфекції (ПВІ), плоскоклеточная метаплазия і метаплазія перехідно-клітинного типу (зміни, що нагадують епітелій сечової системи), і також плоскоклеточная атипия, що складається в збільшенні ядер і появі в них ядерець, спостерігається в клітинах при цервіциті і репаративних процесів.

Диспластичні зміни різних ступенів тяжкості та преінвазивного карцинома шийки матки, щодо яких в зарубіжній літературі широко використовується найменування цервікальна інтраепітеліальна неоплазия (cervical intraepithelial neoplasia - CIN), об`єднані під назвою плоскоклітинні інтраепітеліальні поразки (squamous intraepithelial lesions - SIL). Слід зазначити, що CIN I ступеня тяжкості є синонімом слабкою дисплазії, CIN II ступеня - помірною, CIN III ступеня тяжкості використовується Для позначення як важкої дисплазії, так і преинвазивной карциноми.

Що стосується лейкоплакии з атипизмом, яку у вітчизняній літературі відносять до передракових уражень, то за кордоном щодо морфологічної картини при даній патології використовується найменування дисплазія (CIN) з кератинізація.

До залізистих поразок шийки матки віднесені: поліп ендоцервіксу, мюллерова папілома, атипия ендоцервікального епітелію, яка (подібно плоскоклітинної атипии) обумовлена запаленням, залозиста дисплазія і аденокарцинома in situ.

Серед пухлиноподібних уражень в ГКО наводяться кісти шийки матки, залозиста гіперплазія, tunnel cluster (англ. - Пучок туннелей- доцільніше назва - кістозна гіперплазія), мікрожелезістая гіперплазія, зміни в ендоцервікальную епітелії типу Аріас-Стелла, залишки і гіперплазія мезонефроса, різноманітні метаплазії ( мерцательноклеточная, кішечноклеточная, епідермальна), ендометріоз, ектопічна децідуа, стромальних поліп (ботріоідние псевдосаркома), післяопераційний веретеноклеточний вузлик, травматична (ампутаційна) неврома і інші ураження.

Наведений в ГКО перелік пухлин і пухлиноподібних станів свідчать про різноманіття патологічних змін шийки матки, які спостерігаються в клінічній практиці. Разом з тим, в ній відсутні вказівки на запальні процеси, які представлені в Міжнародній номенклатурі хвороб (МНБ) і в Міжнародної статистичної класифікації хвороб (МКБ). В останній, стосовно до запальних змін шийки матки, рекомендується використовувати найменування цервицит, ендоцервіцит і екзоцервіціт з наявністю або без ерозії, або ектропіон.

У МКБ X - перегляд (1992 р) виділяють, крім запальних захворювань шийки матки, незапальні хвороби.

У МНБ немає такого терміну як «псевдоерозія». Дається роз`яснення термінам «ерозія» і «ектропіон». Під ерозією шийки матки розуміють недовго існуючий дефект епітелію, що виник в результаті запалення, хімічного впливу, діатермокоагуляції або радіаційної терапії.

Ектропіон (кольпоскопически - цервікальна ектопія) трактується як виворіт цервікального каналу, зазвичай спостерігається після пологів.

Ектопію в МНБ розглядають не як хвороба, а як гістофізіологіческую особливість шийки матки, яка може піддаватися ятрогенним змін і не завжди потребує терапевтичних заходах.

Однак у всіх вітчизняних класифікаціях, наявність циліндричного епітелію на піхвової частини шийки матки під назвою або псевдоерозія, або ендоцервікоз, або ектопія відноситься до патологічних фоновим процесам. Цими класифікаціями наші практичні лікарі користуються досі.

Слід згадати, що класифікація ектопії (псевдоерозії) була запропонована C.Ruge і J.Veit в 1878 р і існує до нашого часу. На основі морфологічних досліджень автори ділили ектопії на прості, фолікулярні і сосочкові. В подальшому були виділені змішані форми ектопії: залозисто-сосочковая і залізисто-кістозна.

З точки зору І.А.Яковлевой ця класифікація носить чисто описовий характер, і в 1979 році вона запропонувала нову класифікацію, засновану на різновидах тенденцій розвитку ектопії.

Відповідно до цієї класифікації ектопія відноситься до фонових процесів дисгормональной природи і позначається терміном «ендоцервікоз». Нова класифікація була заснована на великому морфологічному матеріалі і подразделяла ендоцервікози на прості, проліферуючі і загоюються.

У 1976 році Я.В. Бохман запропонував свою клініко-морфологічну класифікацію патологічних процесів шийки матки. Відповідно до цієї класифікації ектопії (псевдоерозії) відносяться до групи фонових процесів дисгормональной природи і поділяються на залізисті, папілярні і епідермізірующіеся.

Класифікація фонових захворювань, передракових процесів і раку шийки матки (Бохман Я.Б., 1976):
1. Фонові процеси: псевдоерозія (залозиста, папілярна епідермізірующаяся), лейкоплакія, поліп, плоскі кондиломи.
2. Передраковий процес - дисплазія: слабка, помірна, важка.
3. Преінвазивного рак (рак in situ), внутрішньоепітеліальний рак.
4. Мікроінвазивний рак.
5. Інвазивний рак: плоскоклітинний зроговілий, плоскоклітинний, плоскоклітинний незроговілий, аденокарцинома, диморфний железисто-плоскоклітинний (мукоепідермоідная), низькодиференційований.

У 1984 р К.П. Ганіною і Є.В. Коханевич була запропонована ендоскопічно-морфологічна класифікацію патологічних процесів в області шийки матки і цервікального каналу, де вперше у вітчизняній літературі був використаний термін «ектопія».

У 1986 р Л.Н. Василевська та ін. Запропонували класифікацію ектопії з урахуванням етіологічних факторів. Автор виділила вроджені, посттравматичні і дисгормональні ектопії.

Викладені класифікації з`явилися підсумком великих досліджень, проведених авторами, знаменували цілі етапи у вивченні проблеми ектопії, але мали один недолік: вони не враховували варіанти клінічного перебігу ектопії, яка дозволила б визначити лікарську тактику.

На підставі проведених досліджень ми наводимо нашу класифікацію ектопії шийки матки чітко, на наш погляд, ориентирующую практичного лікаря на тактику ведення хворих.

Відповідно до класифікації виділено три види ектопії (вроджена, придбана і рецидивна після проведеного лікування), дві клінічні форми (ускладнена і неускладнена).

Неускладнена ектопія існує ізольовано, не сполучається з іншими змінами шийки матки і не призводить до порушення стану і функцій жіночої статевої системи.

До ускладненій формі ектопії відноситься поєднання її з запальними процесами нижнього відділу статевих шляхів і іншими фоновими і передраковими процесами, а також з порушенням епітеліальних-стромальних взаємин шийки матки (в цих випадках ектопія трактується як ектропіон). Ускладнена форма ектопії призводить до порушення стану і функції жіночої статевої системи.

В.Н. Прилепська, Є.Б. Рудакова, А.В. Кононов
Поділитися в соц мережах:

Cхоже