Фізична реабілітація в кардіохірургії

Реабілітація хворих, які перенесли операції на серці - це комплекс медико-соціальних заходів, спрямованих на швидке і якісне відновлення здоров`я, трудового та психологічного статусу.

Незважаючи на підвищення рівня фізичної працездатності, збільшення адаптаційних можливостей і якості життя після операції, у значної частини хворих хірургічне лікування є серйозним фактором дезадаптації.

Комплексний підхід до проведення реабілітаційних заходів сприяє оптимізації результатів хірургічного втручання, повного і швидкому поліпшенню функціонального стану пацієнтів та їх поверненню до професійної діяльності.

Основними принципами реабілітації є: рання активізація пацієнта, фізичні тренування, психологічна підтримка.

Кардіологічна реабілітація включає 3 періоди: 1 - ранній госпітальний, 2 - пізній госпітальний, 3 - санаторний.

Форми і види лікувальної фізкультури

Основні форми лікувальної фізичної культцри (ЛФК), застосовувані в післяопераційному періоді у хворих - лікувальна гімнастика, фізичні тренування, лікувальне плавання.

Лікувальна гімнастика в ранньому післяопераційному періоді на госпітальному етапі при операціях на серці переслідує певні завдання:

- поліпшення гемодинаміки за рахунок мобілізації екстракардіальних факторів кровообігу (посилення скорочення скелетної мускулатури, екскурсій грудної клітки, рухів діафрагми, активізації периферичного кровообігу);
- поліпшення функції зовнішнього дихання, підвищення легеневої вентиляції за рахунок збільшення рухливості грудної клітки, діафрагми і зміцнення дихальних м`язів;
- попередження післяопераційних ускладнень у легенях в результаті більш швидкого і повного їх расправления;
- відновлення функціонального стану центральної нервової системи;
- поліпшення трофіки і тонусу скелетної мускулатури, попередження післяопераційних м`язових атрофії;
- профілактика порушення постави;
- підвищення загальної рухової активності.

При заняттях лікувальною гімнастикою необхідно дотримуватися основних методичні правила, відповідні застосування ЛФК в кардіології, зокрема, при інфаркті міокарда:

1) поступове нарощування навантажень до середини комплексу вправ і зниження їх до кінця процедури;
2) «розсіювання навантаження», тобто розподіл навантаження на різні м`язові групи, обов`язкове чергування рухів з дихальними вправами і відпочинком, тренування координації дихання з рухом;
3) поступове нарощування навантаження в динаміці відновного курсу.

Протипоказаннями для початку занять лікувальною гімнастикою (ЛГ) є небезпека виникнення кровотечі, тромбоемболії, декомпенсація серцевої недостатності, вперше зареєстровані порушення серцевого ритму, падіння або різкі коливання артеріального тиску.

Підвищення температури тіла до субфебрильних значень і помірне збільшення ШОЕ при задовільному стані хворого, ателектази і післяопераційна пневмонія не є протипоказаннями для занять лікувальною гімнастикою.

Практично процедури лікувальної гімнастики призначають на 2-й день після операції, коли больові відчуття на місці шва ще різко виражені, і глибина дихання різко обмежена. Тому основну увагу приділяють відновленню стереотипу дихання з поглибленням вдиху і подовженням видиху.

Бажано чергувати грудне дихання з діафрагмовим. Після 3-4 дихальних рухів хворий виконує кілька коротких кашльових поштовхів. При навчанні хворого откашливанию область післяопераційного шва дотримується руками. Корисно вправу в видихання повітря в склянку з водою через трубочку.

Тренування поглибленого дихання і форсування відкашлювання необхідно повторювати щогодини. Слід зазначити, що хворим після висічення аневризми лівого шлуночка відкашлювання не рекомендується в зв`язку з можливою неспроможністю операційних швів.

З 2-3-го дня після операції при нормалізації самопочуття хворих піднімають. Лікувальну гімнастику проводять у вихідному положенні лежачи з піднятим головним кінцем або сидячи, з опущеними ногами, статичні дихальні вправи доповнюють динамічними, включаючи дрібні, середні і великі м`язи верхніх і нижніх кінцівок.

Вправи виконують в повільному темпі, з малим числом повторень, акцентуючи увагу хворого поєднанні руху з певною фазою дихання, подовженні видиху і відкашлювання. Заняття повторюють 2-3 рази на день по 10-15 хв.

З 4-6-го дня після операції в міру поліпшення загального стану руховий режим поступово розширюють, хворим дозволяють ходити. Вибір вихідного положення, темп і вид фізичних вправ, обсяг м`язової роботи і тривалість процедури повинні відповідати функціональним можливостям хворого. У хворих після операції аортокоронарного шунтування (АКШ) на висоті навантаження допустимо приріст частоти пульсу на 8-10%, але до кінця процедури ЛГ частота серцевих скорочень не повинна перевищувати вихідну.

З 7-15-го дня після операції в процедуру лікувальної гімнастики включаються вправи для всіх м`язових груп, в динамічному режимі, в різних вихідних положеннях. Включають вправи на координацію, увагу, рівновагу, в ходьбі. Тривалість процедур ЛГ 20-25 хв. У хворих після АКШ допускається збільшення частоти пульсу на висоті навантаження на 12-15%, коливання систолічного і діастолічного тиску в межах 15-20 мм рт.ст., відновний період 6-7 хв.

Широко застосовуються велотренування, тренування в ходьбі, лижні прогулянки, теренкур, плавання. До тренувань приступають хворі з компенсованими симптомами коронарної і серцевої недостатності при оптимально підібраній медикаментозної терапії та відсутності вищевказаних ускладнень.

У хворих з високими функціональними показниками, при неускладненому перебігу післяопераційного перебігу тактика реабілітації спрямована на швидку активізацію пацієнта після операції, фізичні тренування в режимі субмаксимальних навантажень, адаптивне психосоциальное відновлення, мінімізацію термінів відновного лікування та етапів реабілітації, ранню виписку, первинну і вторинну профілактику ішемічної хвороби серця і атеросклерозу.

Лікувальне плавання призначається пацієнтам після визначення толерантності до навантаження при відсутності протипоказань. Заняття проводяться при температурі води 29-30 ^проС, тривалістю 30 хв в першій половині дня. Курс складається з 15-20 процедур. Моторна щільність процедури по щадяще-тренують режиму мала, до тренує режиму - середня і висока.

Тип навантаження интермиттирующий, при якому навантаження малої інтенсивності чергуються з навантаженнями високої інтенсивності. Вправи виконуються положенні стоячи біля бортика, з опорою на поруччя. Виконують вправи за участю всіх м`язових груп. Поєднання дихальних динамічних вправ становить 1: 2, 1: 3, 1: 5.

При виконанні дихальних вправ акцентують увагу на виконання вдиху через ніс і подовжений видих через рот. Темп виконання вправ (повільний або середній) підбирають залежно функціональних можливостей хворого. Пік навантаження прихід на дозоване плавання (стилем брас, кроль), яке чергується з паузами відпочинку, дихальними вправами. У заняття у воді, можна включати ігрові елементи, заняття на тренажерах.

Контроль за переносимістю процедури в воді здійснюється за частотою серцевих скорочень і артеріальний тиск, самопочуттю хворого.

Л.Е. Смирнова, А.А. Котляров, А.А. Олександрівський, А.Н. Грибанов, Л.В. Ванькова