Оцінка ефективності реабілітації хворих з неврологічними проявами шийного остеохондрозу

Ефективність проведеної реабілітації (в першу чергу медичної) повинна визначатися дотриманням основних принципів реабілітації: своєчасним початком, безперервністю, наступністю, комплексністю, послідовністю в організації і проведенні.

При цьому дуже важливим є ставлення хворого до реабілітації, його здоровий спосіб життя, віра в досягнення позитивних результатів. Безумовно, ефективність медичної реабілітації залежить oт характеру і тяжкості дезадаптірующімі патології, тривалості захворювання, стажу роботи в тій чи іншій професії і т.д.

Ми пропонуємо проводити оцінку ефективності реабілітації за клінічними і соціально-економічним критеріям.

Що стосується клінічних критеріїв, то ефективність проведеної в достатньому обсязі реабілітації оцінюється в першу чергу по зниженню (підвищенню динаміки) ступеня вираженості обмежень життєдіяльності в тому числі працездатності по ФК.

І, як результат, пропонується оцінювати клінічний ефект медичної реабілітації за наступними критеріями:
1) одужання;
2) значне поліпшення - поліпшення на 2 ФК і більш;
3) поліпшення - поліпшення на 1 ФК;
4) незначне поліпшення - поліпшення всередині ФК;
5) погіршення - наростання тяжкості ФК.

Ми пропонуємо також оцінювати клінічний ефект медичної реабілітації зі зміни КРГ. При цьому критерії ефективності реабілітації хворих КРГ-1 буде повне усунення больового синдрому та об`єктивної клінічної симптоматики, відновлення звичної життєдіяльності і працездатності.

Критерії ефективності реабілітації хворих, які увійшли в КРГ-2 - практично повне усунення больового синдрому, максимальне зменшення неврологічної симптоматики, усунення слабкості і швидкої стомлюваності при виконанні фізичної роботи, практично повна ліквідація обмеження ліквідації усунення участі у трудовій діяльності.

Критеріями ефективності реабілітації хворих, які увійшли в КРГ-3 є корекція неадаптівних змін рухового стереотипу і явищ психологічної дезадаптації, зменшення больового синдрому, зміна перебігу захворювання (переклад хронічного перебігу захворювання в рецидивирующее), раціональне працевлаштування хворих, усунення обмежень самообслуговування, переведення хворих в нижчу КРГ.

Критерії ефективності реабілітації хворих увійшли в КРГ-4 будуть включати в себе зниження інтенсивності больового синдрому, усунення вимушеної пози, часткове усунення м`язової атрофії, зменшення обмежень пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, переведення хворих в нижчу КРГ.

Критеріями ефективності реабілітації хворих, які увійшли в КРГ-5 є в першу чергу зменшення інтенсивності больового синдрому, відновлення функції опори, збільшення обсягу рухів в руці, усунення вимушеного положення в ліжку, ліквідація потребу в сторонньому догляді, зменшення наявних обмежень життєдіяльності, переведення хворих в більш низьку КРГ.

Під соціальними критеріями ефективності медичної реабілітації ми розуміли показники повної і часткової реабілітації (тобто зняття інвалідності або зниження її тяжкості), а також показник обважнення інвалідності.

До проходження курсу медичної реабілітації у 52 (23,2%) хворих була встановлена інвалідність, в тому числі III група була встановлена у 40 (17,8%) осіб, друга - у 12 (5,4%) осіб.

Слід зазначити, що ми оцінювали ефект не за експертними висновками МРЕК, а за клінічним станом хворих на момент виписки зі стаціонару ДУ «Республіканська лікарня» Управління справами Президента Республіки Білорусь з урахуванням клініко-реабілітаційних груп на початку і в кінці реабілітаційного впливу.

У групі хворих, які увійшли в КРГ-2 (45 чол.), У всіх (100%) досягнуто значне поліпшення, працездатність відновлена в повному обсязі. З 82 (36,6%) хворих, які увійшли в КРГ-3 і не були інвалідами, але мали обмеження участі у трудовій діяльності, що відповідало ФК-2, в 56 (25,0%) випадках досягнуто стійке значне поліпшення, тобто фактично у 56 осіб попереджено інвалідність.

Крім того, з 40 (17,8%) осіб, які увійшли в КРГ-3 і є інвалідами III групи, у 16 (7,1%) осіб досягнуто поліпшення стану, що дозволяє перевести їх в КРГ-2, тобто фактично досягнута повна реабілітація, відповідна визнанням людини працездатним.

З 45 (20,1%) осіб, які увійшли в КРГ-4 було були інвалідами, але мали явні ознаки інвалідності за рахунок обмеження участі у трудовій діяльності (ФК-3), самообслуговування (ФК-2), пересування (ФК-2 ), поліпшення, відповідного КРГ-3, вдалося досягти у 28 (12,5%) осіб, (тобто у них знижена передбачувана інвалідність) і значного поліпшення, відповідного КРГ-2 і КРГ-1, вдалося досягти у 7 (3, 1%) осіб (тобто у них попереджена інвалідність).

Крім того, з 12 (5,4%) осіб, які увійшли в КРГ-4 і були інвалідами II групи, вдалося добитися стійкого поліпшення функцій і переведення хворих в КРГ-3 у 5 (2,2%) хворих, тобто у цих хворих отримана часткова реабілітація за рахунок зниження тяжкості інвалідності за результатами медичної реабілітації (табл.8.9).

КРГ до медичної реабілітації		Кількість	КРГ після медичної реабілітації
			КРГ-1	КРГ-2	КРГ-3	КРГ-4
КРГ-2	хворі	45 (20,1%)	45 (20,1%)	;	;	;
	інваліди	;	;	;	;	;
КРГ-3	хворі	82 (36,6%)	;	56 (25,0%)	26 (11,6%) Відео: Апарати серії ДЕНАС (ДИНАМІЧНА електронейростімуляцію (Денс)	;
	інваліди	40 (17,8%)	;	16 (7,1%)	24 (10,7%)	;
КРГ-4	хворі	45 (20,1%)	;	7 (3,1%)	28 (12,5%)	10 (4,5%)
	інваліди	12 (5,4%)		;	5 (2,2%)	7 (3,1%)
Разом:	хворі	172 (76,8%)	45 (20,1%)	63 (28,1%)	54 (24,1%)	10 (4,5%)
	інваліди	52 (25,0%)	;	16 (8,0%)	29 (7,1%)	7 (3,1%)

Всього інвалідність попереджена в 63 випадках, і 5 випадках досягнута часткова реабілітація (хворі переведені з КРГ-4 в КРГ-3, тобто фактично в цих випадках інваліди II групи при повторному огляді будуть покликані інвалідами III групи), в 16 випадках досягнуто повна »реабілітація (хворі за своїм клінічним статусом переведені з КРГ-3 в КРГ-2 і при черговому огляді повинні бути визнані працездатними).

Таким чином, розроблена технології реабілітації хворих та інвалідів з НПОШОП є комплексом послідовних взаємопов`язаних послуг, що включають клініко-експертну оцінку наслідків остеохондрозу шийного відділу хребта, прогнозування результату реабілітаційного втручання у вигляді визначення реабілітаційного потенціалу хворого, розподілу хворих на однорідні (клініко-реабілітаційні) групи в залежності від ступеня вираженості неврологічних проявів шийного остеохондрозу, складання і виконання програми реабілітації (що включає заходи медичної, медико-професійної та соціальної реабілітації), подальше проведення медико-соціальної експертизи та оцінку ефективності проведеної реабілітації.

Встановлення ступеня вираженості обмежень життєдіяльності у того чи іншого хворого дозволяє цілеспрямовано впливати на усунення наслідків хвороби, а виділення клініко-реабілітаційних груп дає можливість інтегративно оцінити стан організму в той чи інший період перебігу хвороби.

Застосування розроблених програм реабілітації дозволяє мінімізувати або повністю усунути неврологічні прояви шийного остеохондрозу. При цьому розроблені програми реабілітації складені таким чином, що дає можливість враховувати не тільки ступінь вираженості НПОШОП, а й наявність супутніх захворювань, а також необхідність проведення заходів медико-професійної та соціально-побутової реабілітації.

Розроблений алгоритм прийняття експертного рішення дозволяє об`єктивно підійти до оцінки соціальної недостатності хворого з урахуванням клінічних, біологічних, професійних, психологічних і соціальних факторів, що впливають на ступінь вираженості обмеження життєдіяльності людини.

Ефективність пропонованої реабілітаційної технології підтверджується отриманими не тільки клінічним, медико-соціальним, а й значним економічним ефектом.

І.С. Абельская, О.А. Михайлов, В. Б. змичок