Курортне лікування при жовчнокам`яній хворобі

Це захворювання характеризується утворенням жовчних каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках печінки. Відомо воно з глибокої давнини. Камені жовчного міхура неодноразово виявлялися в єгипетських муміях при розкопках. Ще видатні лікарі стародавності Гіппократ і Авіценна писали про печінкових каменях і рекомендували рослинні засоби для вигнання каменів з жовчного міхура.

Жовчнокам`яна хвороба широко поширена, особливо в Західній Європі і США. Камені містяться в жовчному міхурі у 10-15% населення, дуже рідко вони виявляються і у новонароджених. У людей старше 50 років камені жовчного міхура зустрічаються частіше, в 60 - 70 років - майже у кожного третього, причому у жінок в 4-5 разів частіше, ніж у чоловіків. «Володарі» каменів в 90% випадків протягом усього життя можуть і не підозрювати про їхнє існування і не хворіти.

Кількість і величина жовчних каменів вельми різноманітні. Іноді це один камінь великого розміру, а частіше - множинні камені, які обчислюються десятками, рідше - сотнями. Величиною вони можуть бути від курячого яйця до просяного зерна і менше.

У формуванні жовчних каменів беруть участь холестерин, вапно і жовчні пігменти. Для утворення жовчних каменів необхідно існування трьох факторів: порушень обміну речовин, застою жовчі і інфекції. Давно встановлено, що надмірне і нерівномірне харчування при недостатній фізичній роботі сприяє створенню умов для утворення жовчних каменів. При застої жовчі підвищується її концентрація, створюються умови для кристалізації холестерину. Істотну роль в утворенні жовчних каменів грає і інфекція.

Основні ознаки

Основна ознака жовчнокам`яної хвороби - жовчна або печінкова колька. Вона проявляється дуже сильними нападами болю в правому підребер`ї або в надчеревній ділянці. Болі поширюються і віддають в плече, праву руку, ключицю і лопатку або в поперек. Напад може тривати від декількох годин до доби і більше, особливо в тих випадках, коли камінь невеликого розміру вклинюється в місце впадання загальної жовчної протоки в дванадцятипалу кишку. Інтенсивність больового нападу залежить від реактивності організму, чутливості нервової системи. Найсильніші болю бувають, якщо закупорка загальної жовчної протоки відбувається раптово.

Напад жовчної коліки супроводжується нудотою і блювотою жовчю, яка не полегшує стану хворих. Іноді з`являються рефлекторні болю в області серця. Жовчна колька зазвичай протікає з короткочасним підвищенням температури тіла від декількох годин до однієї доби. Якщо колька триває більше доби, з`являється невелика жовтяниця, сеча темніє, а кал стає світлим.

При тривалій закупорці загальної жовчної протоки жовч з печінки всмоктується в кров, виникає жовтяниця. Таке ускладнення вимагає відповідного лікування в лікарняних умовах. Якщо усунути напад все ж не вдається і жовтяниця не проходить, доводиться вдаватися до хірургічного лікування. Між нападами хворі відчувають себе практично здоровими, іноді вони відчувають тупий біль, відчуття тяжкості в правому підребер`ї, нудоту, поганий апетит і інші диспепсичні розлади. Найбільш частими причинами, що викликають появу нападів, є вживання алкоголю, прянощів, жирної їжі, надмірні фізичні навантаження.

Найбільш достовірним підтвердженням діагнозу жовчнокам`яної хвороби є результати рентгенологічного дослідження з контрастуванням жовчних шляхів. Певне діагностичне значення мають дані зондування дванадцятипалої кишки, при якому виявляється велика кількість жовчного піску або кристалів холестерину.

Санаторно-курортне лікування

Санаторно-курортне лікування рекомендується далеко не всім хворим з жовчнокам`яну хворобу. Навіть після багаторазового курортного лікування зазвичай не відбувається виділення більш-менш великих каменів з міхура і загального жовчного протока, а тим більше їх розчинення. Однак загальний стан хворих з жовчнокам`яної хворобою після санаторно-курортного лікування поліпшується. Це залежить найчастіше від зменшення супутнього запалення і нахили до спазмів стінки міхура і проток. Під впливом пиття мінеральних вод, грязелікування і мінеральних ванн, дотримання режиму жовчнокам`яна хвороба переходить в інше, менш виражене стан, люди відчувають себе практично здоровими.

Хворі на жовчнокам`яну хворобу повинні строго дотримуватися режиму харчування, дієти, не зловживати алкоголем, ретельно лікуватися від інфекції. Це необхідно перш за все для попередження розвитку запального процесу в слизовій оболонці жовчного міхура. У тих випадках, коли жовчнокам`яна хвороба поєднується із запаленням слизової жовчного міхура (хронічний холецистит), захворювання протікає значно важче. Напади жовчних кольок бувають частіше, а найголовніше, можуть розвинутися важкі ускладнення (водянка і емпієма жовчного міхура, холангіти, панкреатити та ін.), Лікування яких представляє великі труднощі.

А.Г. Саакян
Поділитися в соц мережах:

Cхоже