Застосування іапф на стадії хнн

Відео: Застосування дієти при хронічній нирковій недостатності

Найбільш діскутабельним є питання про застосування іАПФ на стадії ХНН, оскільки є дані про те, що ці препарати здатні різко знижувати СКФ, збільшувати вміст креатиніну сироватки крові і підвищувати гиперкалиемию. Дійсно, при хронічній нирковій недостатності, що розвилася внаслідок ішемічного пошкодження нирок, або поєднується з важкою серцевою недостатністю, при тривало існуючій АГ на тлі вираженого нефросклероза призначення іАПФ і інших препаратів, що мають сильну гіпотензивні властивості, може супроводжуватися ризиком різкого погіршення фільтраційної функції нирок. Частково ця проблема була вивчена в дослідженні MDRD (Modification of Diet in Renal Diseases).

У цьому дослідженні вивчалася необхідність жорсткого контролю АТ для уповільнення розвитку ТХПН в залежності від вихідної ступеня ниркової недостатності. В даному дослідженні для контролю артеріального тиску іАПФ не застосовувалися. Були отримані наступні дані. У хворих з вихідним рівнем СКФ lt; 25 мл / хв жорсткий контроль АТ не встигав суттєво загальмувати наближення тХПН- у хворих з рівнем СКФ від 25 до 55 мл / хв жорсткий контроль АТ (lt; 130/80 мм рт. Ст. Середній АТ lt; 92 мм рт. ст.) викликав транзиторне погіршення фільтраційної функції нирок протягом перших 4 міс. лікування з подальшою стабілізацією процесу і уповільненням прогресування ХНН протягом наступних 3 років спостереження.

Іншими словами, додіалізному період був продовжений на 1 2 роки в порівнянні з групою хворих в якій АТ жорстко не контролювалося. Таким чином транзиторне погіршення функції нирок у хворих з помірною нирковою недостатністю на тлі інтенсивної антигіпертензивної терапії не вказує на несприятливий прогноз.

Аналогічні дані були отримані і щодо застосування іАПФ на стадії ХНН. У дослідженні G. L. Bakris і співавт. застосування іАПФ у хворих з хронічною нирковою недостатністю викликало транзиторне зниження фільтраційної функції нирок і підвищення рівня креатиніну сироватки крові на 30% від вихідного, потім, протягом наступних 4 міс. функція нирок стабілізувалася, і протягом подальших 3 років спостереження відзначалося значуще зниження прогресування ниркової недостатності (темп зниження СКФ знизився від 9,4 до 1,3 мл / хв / рік). Отже, транзиторне погіршення функції нирок у хворих з хронічною нирковою недостатністю на тлі терапії іАПФ не є протипоказанням для продовження лікування цими препаратами, захисна дія яких перевищує небезпеку короткочасне погіршення функції нирок.

У той же час виражене зниження СКФ при застосуванні іАПФ хворими з хронічною нирковою недостатністю, і підвищення рівня креатиніну сироватки крові більше ніж на 30% від вихідного, є показанням для їх скасування. Як правило, така ситуація виникає у хворих з двостороннім стенозом ниркових артерій. Групу ризику щодо ішемічного ураження нирок внаслідок двостороннього стенозу ниркових артерій представляють пацієнти з ознаками генералізованого атеросклерозу.

Дідів І.І., Шестакова М.В.
Поділитися в соц мережах:

Cхоже