Взаємозв`язок социометрических, професіографічних показників трудової діяльності і параметрів функціонального стану організму

Кореляційний та регресійний аналіз соціометричних і професіографічних показників трудової діяльності вивчених груп, з одного боку, і показників функціонального стану організму - з іншого, дозволили виявити ряд взаємозв`язків і оцінити їх кількісні співвідношення.
Як показала гігієнічна оцінка умов праці, діяльність керівників проходить в умовах дії комплексу факторів виробничого середовища, що мають, однак, малу і середню інтенсивність. Разом з тим ергономічна оцінка їх праці та фізіологічні дослідження, проведені в динаміці дня, показали значну нервово-емоційне навантаження. Представляло інтерес вивчення взаємозв`язків різних показників у різних категорій керівників та ІТП.
Зазначений аналіз було проведено в залежності від рівня керівництва, при цьому замість раніше використаних 3 градацій ми застосували 4-5 градацій для того, щоб спробувати диференціювати вплив як факторів виробничого середовища, так і трудового навантаження. Наведені нижче коефіцієнти кореляції і рівняння регресії розраховані на підставі даних, обговорених раніше, достовірність яких була проаналізована вище.
Перш за все слід зазначити достовірну кореляційний зв`язок між суб`єктивною оцінкою умов праці і ступенем втоми, за даними коректурної проби (6-7), при цьому рівень кореляційної зв`язку підвищувався зі збільшенням рівня керівництва від r = 0,41 до r = 0,92 для інженерів і директорів відповідно (рис. 1).
Кореляційні зв`язки між різними показниками в залежності від рівня керівництва.
Мал. 1. Кореляційні зв`язки між різними показниками в залежності від рівня керівництва.
Цікаво відзначити, що суб`єктивна оцінка шуму на робочих місцях корелює зі статичної витривалістю до м`язових зусиллям, що є інтегральним показником втоми: ця кореляція достовірна для майстрів, начальників ділянок і цехів і свідчить про те, що шум є важливим фактором їх стомлення.
Професіографічні показники також добре корелюють з суб`єктивними оцінками і об`єктивними психофізіологічними показниками. Зокрема, такий важливий професіографічної показник, як кількість обробленої інформації, корелює з даними коректурної проби (1-7), що відображають розумове стомлення, при цьому коефіцієнт кореляції різко зростає з рівнем керівництва, перевищуючи для головних спеціалістів і директорів 0,7. Слід зазначити також кореляцію кількості перемикань з оцінкою самопочуття за анкетою «САН», а також кількості конфліктних ситуацій з рівнем систолічного тиску.
Показова кореляція суб`єктивної оцінки втоми з рівнем як систолічного, так і діастолічного тиску, особливо виражена у начальників цехів і директорів. Ця обставина показує важливість анкетування як методу оцінки ступеня втоми за інтегральними суб`єктивними показниками, особливо для осіб, праця яких характеризується високою нервово-емоційним навантаженням. Так як рівні артеріального тиску відображають до певної міри ризик серцево-судинної патології у цій категорії працівників, то в практиці фізіолого-гігієнічних досліджень доцільно приділяти належну увагу суб`єктивній оцінці умов праці та самопочуття.
Сказане підтверджується наявністю кореляційних зв`язків між об`єктивним інтегральним показником втоми, яким є зорово-моторна реакція, і рівнем систолічного (10-12) і діастолічного (11 - 12) тисків (рис. 1). З іншого боку, цей інтегральний показник стомлення корелює з вмістом бета-ліпопротеїдів (8-12), тим самим також підтверджуючи зростання нервово-емоційної напруги з рівнем керівництва.
В цілому необхідно відзначити виражену тенденцію до посилення взаємозв`язку різних професіографічних, психофізіологічних та інших показників з ростом напруженості праці (збільшення коефіцієнтів кореляції від 0,2 до 0,95).
За результатами проведених досліджень можна також порівняти інформативність використаних нами методів. Як приклад на рис. 2 приведена кореляційний решітка для різних гігієнічних, социометрических, професіографічних, психофізіологічних і біохімічних показників (для начальників цехів). З малюнка видно, що показник самопочуття, за даними анкетного опитування (2), добре корелює з анкетою «САН» (13), а також зі зорово-моторної реакцією (8) і рівнем систолічного (10) і діастолічного (11) тисків.
Кореляційні зв`язки між різними показниками (начальники цехів).
Мал. 2. Кореляційні зв`язки між різними показниками (начальники цехів).

Професіографічної показник - кількість перемикань (6) - сильно корелює з корректурной пробою (9), статичної витривалістю до м`язових зусиллям (12) і анкетою «САН» (13). Кількість колізій (4) корелює з інтегральним показником втоми: зорово-моторної реакцією (8) і корректурной пробою (9).
З фізіологічних показників слід відзначити кореляцію даних зорово-моторної реакції (8) з систолічним (10) і діастолічним (11) тисками, а також треморометріі (14) і змістом у крові бета-ліпопротеїдів (15).
Таким чином, проведений аналіз дозволяє ранжувати використані методики по інформативності в наступному порядку:
  • суб`єктивна оцінка самопочуття,
  • зорово-моторна реакція, 
  • анкета «САН», 
  • кількість перемикань видів діяльності, 
  • коректурних проба,
  • число колізій,
  • систолічний тиск.
Ці показники в певній мірі відображають ступінь нервово-емоційного навантаження як за кількістю змінених показників, так і по силі кореляційних зв`язків. Разом з тим в числі інформативних показників знаходяться як обґрунтовані нами професіографічні показники, так і загальноприйняті фізіологічні, при цьому їх інформативність порівнянна.
Регресійний аналіз дозволив дати кількісну оцінку фізіологічної значимості різних факторів трудової діяльності. Зокрема, з такого важливого професіографічну показником, як кількість перемикань видів діяльності у начальників цехів, встановлено, що його збільшення на 10 од. викликає підвищення систолічного тиску в середньому на 5 мм рт. ст. (Рис. 3, А).
Залежність рівнів систолічного тиску від деяких показників трудової діяльності.
Мал. 3. Залежність рівнів систолічного тиску від деяких показників трудової діяльності. 
У групі майстрів відзначається негативна кореляція між показниками рухової активності і рівнем систолічного тиску (рис. 3, Б), а у начальників цехів коефіцієнт регресії для цих показників в 3 рази менше, що свідчить про домінуюче значенні не гіпокінезії, а інших факторів ризику, по -видимому нервово-емоційної напруженості в їхній праці.
Поряд з цим, збільшення тривалості робочого дня також викликає підвищення систолічного тиску, при цьому коефіцієнти регресії для начальників цехів і головних фахівців відрізняються в 2 рази. Так, якщо у начальників цехів кожен понаднормовий час роботи підвищує артеріальний тиск на 1 мм рт.ст., то у головних спеціалістів, директорів - на 2 мм рт.ст. Відзначимо, що ця закономірність має місце на тлі підвищеного рівня систолічного тиску у керівників (рис. 4).
Залежність рівнів систолічного тиску від тривалості роботи.
Мал. 4. Залежність рівнів систолічного тиску від тривалості роботи.
Цей аналіз переконливо ілюструє провідні несприятливі фактори у праці керівника. Можливість акумуляції цих ефектів, які беруть участь у формуванні серцево-судинної патології у віддалений термін, демонструється відмінністю коефіцієнтів регресії систолічного тиску за віком і стажем. Так, якщо у ІТП темп приросту систолічного тиску з віком становить 0,38 мм рт.ст. на кожен рік, то у начальників цехів - 0,71 мм рт. ст. на рік, тобто є акселерація несприятливих гемодинамічних змін майже в 2 рази в групі начальників цехів, головних фахівців (2-3 класи напруженості) проти інженерно-технічних працівників (1-2 класи напруженості).
Це переконливо показує соціально-гігієнічну значимість наукової організації праці керівників для підвищення ефективності праці та забезпечення їх трудового довголіття.
Аміров Н.Х.
Праця і здоров`я керівників

Поділитися в соц мережах:

Cхоже