Інформатизація в охороні здоров`я

Відео: Інформатизації охорони здоров`я заважає відсутність нормативно-правової документації - експерт

Основою будь-якої інформації є дані, тобто відомості, представлені числами або символами, які фіксуються на носіях (паперових, електронних, оптичних), обробляються і передаються з використанням засобів обчислювальної техніки і каналів зв`язку.

Щодо систем управління в охороні здоров`я використання даних більш актуально для отримання первинної статистичної інформації, яка застосовується для формування аналітичних звітів, довідників та інших статистичних матеріалів, необхідних для прийняття управлінських рішень. Дані, згруповані і представлені в певному виді, є вихідним матеріалом для статистичного аналізу.

Відмітна особливість даних полягає в тому, що вони не бувають надлишкові, на відміну від інформації.

Інформація надлишкова, коли надходять відомості вже відомі, тобто відбувається дублювання, що приводить до додаткових витрат користувача.

Під інформацією розуміються структуровані відомості про явища, процеси, об`єкти і так далі, незалежно від форми подання. Ці відомості усувають існуючі невизначеності, дають нові характеристики і використовуються для підготовки та прийняття управлінських рішень.

Все зростаюча потреба отримання інформації в системі охорони здоров`я пояснюється необхідністю постійного моніторингу здоров`я населення, діяльності системи охорони здоров`я, окремих медичних організацій і служб.

Незалежно від поставлених в галузі охорони здоров`я цілей інформацію можна розглядати як отримані в ході обробки дані, відомості, що розкривають зміст чисел, символів, що описують спостережувані явища і т.д.

Медична інформація являє собою сукупність даних, що характеризують діяльність окремих структурних елементів, підсистем і всієї системи охорони здоров`я. З одного боку, інформація відображає процеси і явища в охороні здоров`я, тобто являє собою інструмент в роботі фахівців, керівників організацій та органів управління охороною здоров`я, з іншого - предметна область роботи статистиків, фахівців організаційно-методичних відділів, дослідників.

Медична інформація поділяється на такі види:
• за формою подання: первинна, проміжна, підсумкова (зведена);
• за періодичністю використання: оперативна, поточна, ретроспективна;
• по функціональному змісту: клінічна, наукова, економічна, кадрова, фінансова, правова;
• за цільовим призначенням: статистична, аналітична, експертна та прогностична;
• за рівнем представлення: федеральна, регіональна, муніципальна, учрежденчеськая, персоніфікована;
• за медичними службам (спеціальностями): хірургічна, терапевтична, педіатрична і т.д.

Залежно від категорії користувачів вимоги до інформації мають свою специфіку. Однак загальні вимоги такови- інформація повинна бути предметної, достовірної, точної, повної, оперативної, доступною, порівнянної.

На жаль, в даний час інформація як ресурс розвитку і управління в охороні здоров`я використовується недостатньо. Ускладнюють труднощі і такі проблеми, як: одночасне дію кількох взаємовиключних нормативних документів, неузгоджена міжвідомча звітність, відсутність єдиних стандартів і т.п. На сьогоднішній день технологія інформаційного виробництва в охороні здоров`я, що включає введення, зберігання, обробку, аналіз і передачу даних - переважно паперова, з частковою автоматизацією окремих функцій.

В системі охорони здоров`я циркулює і виходить на різні рівні прийняття управлінських рішень великий обсяг різнопланової інформації: показники стану здоров`я (середня тривалість майбутнього життя, народжуваність, смертність, рівень і структура захворюваності, інвалідизації та ін.), Інформація про діяльність закладів охорони здоров`я (обсяги амбулаторно поліклінічної та стаціонарної допомоги, навантаження персоналу, вартість, стан основних засобів, фінансові результати організації охорони здоров`я та ін.).

У зв`язку з цим необхідно подолати або мінімізувати протиріччя між недостатньо чіткої структуризації системи охорони здоров`я, з одного боку, і вимогою високого ступеня упорядкування медичної інформації для комп`ютерних систем, з іншого. У ряді перших повинно бути впорядковано технічне і програмне забезпечення.

Найбільші перетворення пов`язані з самою інформацією. Для використання в якості інформаційного забезпечення в комп`ютерних системах інформація повинна відповідати основним вимогам однаковості, несуперечності, однорідності введення і повноти. Ці вимоги безпосередньо пов`язані з показниками ефективності інформаційних процесів - від отримання до використання інформації. Від послідовності дій по уніфікації основних вимог залежить цінність самих інформаційних ресурсів.

Ще одна важлива для характеристики інформаційних процесів в охороні здоров`я поняття - інформаційні потоки. Від їх впорядкованості залежать чіткість функціонування галузі і ефективність її управління.

Потоки починаються в місцях виникнення інформації і забезпечують її надходження в місця прийняття рішень.

Необхідно визначати інформаційні потоки з прив`язкою до часу і місця: які дані, де і коли формуються і хто є споживачами цих даних. Впорядкування потоків підвищує рівень управління установою охорони здоров`я і при інших рівних умовах дозволяє економніше витрачати матеріальні, фінансові та кадрові ресурси. При цьому допомогу в створенні на основі інформації узагальненої моделі управління можуть надати прикладні математичні методи опису потоків інформації: графічні, метод опису потоків інформації з використанням теорії графів і ін.

Вітчизняна система управління охороною здоров`я має ієрархічну структуру, що і визначає схему інформаційних потоків. Збір медичної інформації в загальному вигляді зводиться до виконання трьох дій: отримання інформації від суб`єктів, обробка та аналіз отриманих даних, узагальнення та видача інформації на більш високий ієрархічний рівень управління.

Узагальнення інформації полягає в отриманні інтегральних оцінок з тих чи інших правил (підсумовування, вибір максимального або мінімального значення і т.д.) і проводиться за ознаками об`єкта (регіон, муніципальне утворення, ЛПУ, структурний підрозділ і т.д.), за ознаками досліджуваного явища (захворюваність, смертність, забезпеченість ліжками і т.п.) і по тимчасовим ознаками показника (динаміка народжуваності, смертності, захворюваності за ряд років і т.п.).

Цілком природно, що ці дії неможливі без впровадження автоматизації систем управління потоками, однак автоматизація інформаційних потоків всередині неправильно організованою (неефективно працює) системи управління призведе тільки до погіршення ситуації, збільшуючи ентропію системи, тим більше, що особливість проектування і впровадження комп`ютерних систем полягає в залученні великих фінансових і трудових ресурсів, тривалому терміні розробки через відсутність готових стандартних рішень.

Необхідно враховувати, що моментальну віддачу від комп`ютерних технологій кількісно оцінити важко. Йдеться про якісні аспекти: підвищення задоволеності якістю послуг або зниження навантаження на медичний персонал, підвищення продуктивності праці і рівня професійної підготовки та ін.

У позитивному результаті автоматизації інформаційних потоків зацікавлені такі споживачі інформації:
• керівники організацій охорони здоров`я, так як автоматизація сприятиме посиленню їх контролюючих функцій, підвищення інформованості:
• керівники аналітичних підрозділів, так як отримають досконалий інструмент для збору даних і підготовки поточних звітів;
• пацієнти, так як буде підвищено якість медичної допомоги.

Слабо зацікавлені або зовсім не зацікавлені в проведенні автоматизації інформаційних потоків виконавці, які займаються безпосередньо формуванням інформаційних потоків. Слабка мотивація до впровадження інформатизації відзначається у наступних категорій користувачів:
• середній і молодший медичний персонал, так як виникають додаткові обов`язки по введенню і реєстрації даних;
• керівники середньої ланки, які займаються організацією діловодства і традиційної методичною роботою, так як вони при цьому втрачають свою адміністративне значення;
• рядові лікарі-статистики, що потрапляють в інформаційну залежність від підрозділу автоматизації.

Якщо медичні працівники отримають основні навички роботи з комп`ютером, можливість швидко і якісно готувати документи, то з`явиться потреба працювати в рамках єдиної інформаційної мережі з допомогою сучасних інформаційних технологій електронної пошти та обміну інформацією. Це, в свою чергу, вплине на розробку і впровадження спеціалізованого програмного забезпечення для обробки та аналізу інформаційних ресурсів.

Багато керівників досі помиляються, однобоко розуміючи проблему впровадження комп`ютерних технологій. Важливо чітко віддавати собі звіт в тому, що програмне забезпечення являє собою лише один з «цеглинок», і робота по його впровадженню та налагодженню - це завжди необхідна, але не найвідповідальніша і ризикована частина.

Розуміючи, що формування баз даних, обчислювальних мереж і систем - стратегічний напрям в роботі, керівник повинен підпорядкувати собі інформаційно-аналітичну службу і приділяти їй достатньо часу і уваги. Впровадження комп`ютерних технологій це постійний процес, а не разова акція, тому важливо, щоб цей напрямок мало високий пріоритет, і керівник займався їм особисто.

О.П. Щепин, В.А. медик