Анафілактична реакція: симптоми, лікування, невідкладна допомога

Анафілаксію викликають:

• укус комах (особливо ос і бджіл);
• продукти харчування і харчові добавки (наприклад, горіхи, риба, яйця);
• ліки і інфузійні розчини (препарати крові, імуноглобуліни, вакцини, антибіотики, ацетилсаліцилова кислота та інші нестероїдні протизапальні засоби, ін`єкційні форми заліза, гепарин).

Симптоми і ознаки анафілактичної реакції

У пацієнта виникає почервоніння шкіри, уртикарний висип, ін`єктованість судин склер, набряк м`яких тканин обличчя і риніт. У більш важких випадках анафілаксія маніфестує обструкцією на рівні гортані (відчуття задухи, кашель, стридор), бронхоспазмом, тахікардією, гіпотензією та шоком.

Лікування анафілактичної реакції

• Забезпечують прохідність дихальних шляхів: при вираженій обструкції виконують інтубацію трахеї і ШВЛ або здійснюють крикотомия. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів до тих пір, поки не прибув анестезіолог, як тимчасовий захід можна провести пункцію мембрани катетером на голці розміром 14G і почати інсуффляцію 100% кисню через катетер.
• Проводять інсуффляцію 100% кисню: при рефрактерної гіпоксемії необхідна інтубація трахеї і ШВЛ.
• При гіпотензії укладають пацієнта на горизонтальну поверхню з опущеною головою. Вводять епінферін внутрішньом`язово в дозі 0,5-1 мг і повторюють введення кожні 10 хв, орієнтуючись на АД і пульс. Щоб не втрачати час, даний спосіб введення повинен бути зроблений до спроби здійснення венозного доступу.
• При наявності венозного доступу вводять адреналін в меншій дозі і оцінюють ефект. Підшкірне введення препаратів при анафілактичний шок неприпустимо у зв`язку з непередбачуваною абсорбцією.
• Забезпечують венозний доступ і починають внутрішньовенне введення рідини (колоїдних розчинів при гіпотензії). У разі наполегливої гіпотензії потрібне постійне введення адреналіну, дозу якого титрують за рівнем артеріального тиску.
• Внутрішньовенно вводять гідрокортизон і хлорфенірамін.
• Продовжують введення блокаторів Н1-рецепторів гістаміну в протягом не менше ніж 24-48 год, якщо уртикарний висип і свербіж зберігаються.
• Додають до лікування блокатори Н2-рецепторів гістаміну (ранітидин по 50 мг внутрішньовенно три рази в день).
• Існуючий бронхоспазм лікують за принципами терапії важкого нападу бронхіальної астми: сапьбутамолом, інгаляцій через небулайзер або Інтратрахеально введення адреналіну, амінофіліном).
• Ангіоневротичний набряк (дефіцит інгібітору С-1 естерази).