Дисбіоз кишечника, лікування, симптоми, причини, ознаки

Причини дисбіозу кишечника

Розвитку дисбіозу сприяють цекоілеальний рефлюкс, хірургічними операціями, опікової хворобою, променевим впливом, активна терапія гормонами, цитостатиками, антибіотиками, тривалий запор і т.д.

патогенез. Фактор резистентності до колонізації тонкої кишки є анаеробну флору кишечника, в основному біфідобактерії і бактероїди, контролюючі склад умовно-патогенних мікроорганізмів, які можуть заселяти тонку і товсту кишку і є основним джерелом ендогенної інфекції. Для мікробної контамінації тонкої кишки характерно збільшення в ній кількості мікробів з домінуванням ешерихій, клебсієл, ентерококів.

Симптоми і ознаки дисбіозу кишечника

Відзначаються хронічна рецидивуюча діарея та інші кишкові диспепсичні прояви у хворих з будь-яким хронічним захворюванням. У 30% пацієнтів спостерігається зниження маси тіла, в також дефіцит вітаміну В₁₂.

Діагностика дисбіозу кишечника

Надмірна бактеріальний ріст в тонкій кишці характеризується позитивним водневим дихальним тестом: після навантаження лактулозою в повітрі, що видихається вміст водню різко зростає. Береться біопсія слизової оболонки тонкої кишки і аспірат для посіву на бактеріальну флору.

Лікування дисбіозу кишечника

Застосовують метронідазол (клион). При відсутності ефекту призначають тетрациклін і продовжують прийом метронідазолу протягом двох тижнів. Використовують також ципрофлоксацин, ванкоміцин. Слід провести відшкодування вмісту вітаміну B₁₂.