Бактеріальні інфекції

бактеріальні інфекції

Відео: (Дігідрокверцітін) Mono OXI і бактеріальні інфекції

За дивною закономірності вірусні патології хоч і поширені менше бактеріальних, зате ми схильні сприймати їх менш серйозно.

А реальна шкода від них може бути більшим, ніж ми очікуємо, оскільки безпліддя - це одне. А ось смерть через кілька місяців з моменту постановки діагнозу - зовсім інше. Рак має незрівнянно більш високою летальністю, ніж втрата здатності до відтворення. Останнє для багатьох стає сильним ударом і нещастям, що руйнують сім`ї. Однак від нього ще ніхто не помер. А від раку помирає 98% хворих з таким діагнозом. І тут абсолютно неважливо, де розташована первинна пухлина - в матці чи, в легких або в будь-якому іншому органі.

Відео: Дігідрокверцітін Mono OXI і бактеріальні інфекції

Основні ж бактеріальні інфекції відомі людству широко, давно, у всіх подробицях. У минулі часи зараження ними вважалося синонімом розпусти і карою за подружню невірність. Сифіліс, гонорея і проказа у пацієнта викликали не співчуття, а неприязнь і відчуженість з боку оточуючих. Незважаючи на те що всі ці захворювання мають не один шлях передачі, а кілька (а лепра навіть не є статевою інфекцією), приписували їм завжди один - найпоширеніший.

Словом, така патологія ставала чимось на зразок ганебного клейма на все життя. Тому хворі бактеріальними інфекціями приховували їх, замість того щоб лікуватися, так ретельно і довго, як тільки могли. Справедливості заради, до середини XX століття їх і можна було хіба що приховувати. Адже ефективних антибіотиків проти них все одно не існувало, і відкрите звернення до лікаря за лікуванням нічого, крім ганьби, пацієнтові все одно не приносило.

Відео: Лекція: "Місцеві бактеріальні інфекції шкіри." 05.12.2014 р

Тепер ми начебто і знаємо, що побутовий сифіліс поширений лише трохи менше статевого, і антибіотики від нього існують. Але вікову звичку витравити не так просто, як моральність. Ми голосно заявляємо про повне знищення забобонів в особистому житті, і часто поводимося в повній відповідності із заявою. Та тільки-но справа доходить до очевидних ознак патології, ми враз губимося, згадуємо і про сором, і про скромність. Ми відтягаємо візит до лікаря, як тільки можемо, і в житті ніколи не визнаємо нікому з навколишніх, що змусило нас записатися на прийом. Багатьом лікарям доводиться пояснювати хворим, що перевірку і лікування повинні проходити обидва партнери одночасно, а не тільки один. А миттєво присмирнілі, Полохливі, немов підлітки, пацієнтки при цьому ледь не пошепки повторюють своє одне на всіх: «Ми з ним познайомилися випадково - я пам`ятаю тільки ім`я»!


Поділитися в соц мережах:

Cхоже