Акушерство і гінекологія комбіноване лікування хворих на рак шийки матки t1b стадії

Незважаючи на певні успіхи в онкогінекології, рак шийки маткіпродолжает залишатися грізним захворюванням жінок. 5-річна вижіваемостьбольних становить близько 60%, а у хворих на рак шийки матки Т1bстадіі досягає 90%. Тому розробка нових методів лікування імеетнесомненную актуальність.

Метою нашого дослідження було визначення найбільш еффектівнихметодов лікування хворих на рак шийки матки Т1b стадії.

У хірургічному відділенні онкогінекології НДІ КО РОНЦ ім. Н.Н.Блохина РАМН з 1980 по 1990 рр. було проведено комбінірованноелеченіе 194 хворих на рак шийки матки Т1b стадії, що включало всебе опромінення і операцію Вертгейма. У всіх хворих діагноз веріфіціровангістологіческі: плоскоклітинний рак був у 178 (91,8%) хворих, аденокарцинома - у 15 (7,7%) і залізисто-плоскоклітинний рак -у 1 (0,5%) хворий.

Всі хворі були розподілені на III групи за методикою лікування: в I групу увійшло 66 (34,1%) хворих, яким на I етапі комбінірованноголеченія була проведена операція Вертгейма з подальшою лучевойтерапіей- в II групу ввійшли 80 (41,2%) хворих, яким на Iетапе проводилася дистанційна гамма-терапія на область малоготаза- III групу склали 48 (24,7%) хворих, яким на I етапепроводілось внутрішньопорожнинне опромінення на шланговому гамма-терапевтіческомаппарате АГАТ-В, а через 2 тижні після закінчення променевої терапііна II етапі проводилася операція Вертгейма.

Згідно застосовуваної в даний час класифікації FIGO, больниераком шийки матки Т1b стадії були розділені на 2 групи: стадіяТ1b1 (клінічно визначається пухлина до 4,0 см в найбільшому вимірі) і стадія Т1b2 (клінічно визначається пухлина більше 4,0 см внаібольшем вимірі).

З 66 хворих, які зазнали на I етапі операції Вертгейма, у61 хворий встановлений рак шийки матки, стадія Т1b1, а у 5 - Т1b2.

При вивченні гістологічної будови первинної пухлини шийкиматки у 58 хворих виявлено плоскоклітинний рак, у 7 - аденокарцинома, і у однієї хворої - залізисто-плоскоклітинний рак.

З 66 хворих у 52 зазначалося переважне ураження екзоцервікса, у 9 хворих - одночасне ураження шийки матки та цервікальногоканала, і у 5 - тільки поразку цервікального каналу.

У 39 хворих спостерігалася ендофітний форма анатомічного ростаопухолі, у 25 - змішана, і у 2 хворих - екзофітна форма.

При вивченні віддаленого операційного матеріалу у 9 (13,5%) больнихбилі виявлені метастази раку в лімфатичних вузлах малого таза (у 7 хворих - при Т1b1 стадії і у 2 - при Т1b2 стадії).

Всім 66 пацієнткам на II етапі проводилася дистанційна гамма-терапіяв область малого тазу ротаційним способом (2 осьова + 90 °) .Разовая вогнищева доза - 2 Гр, сумарна вогнищева доза - 40 Гр (у 57 хворих), а у 9 хворих з метастазами в лімфатичних узлахмалого таза сумарна вогнищева доза збільшувалася до 50 Гр. Уразі проростання раковою пухлиною шийки матки на глибину 1-2см одночасно проводилася внутрішньопорожнинна гамма-терапія на отечественномшланговом гамма-терапевтичному апараті АГАТ-В: аплікації 2-хісточніков 60 Со до культі піхви разової осередкової 3 Гр на глубіне1-2 см, сумарна вогнищева доза - 21-24 Гр. Аплікації проводілісь3 рази в тиждень, чергуючись з дистанційною променевою терапією.

З 80 хворих II групи у 77 хворих була встановлена Т1b1 стадія, і у 3 - Т1b2 стадія.

При вивченні гістологічної будови пухлини шийки матки У74 хворих встановлено плоскоклітинний рак, у 6 - аденокарцинома.

З 80 хворих у 65 виявлено переважне ураження екзоцервікса, у 11 - одночасне ураження шийки матки та цервікального каналу, у 4 хворих - тільки поразку цервікального каналу.

У 38 хворих спостерігалася змішана форма анатомічного ростаопухолі, у 36 - ендофітний, і у 6 - екзофітна.

Всім 80 хворим на I етапі проводилася дистанційна гамма-терапіяв область малого таза за методикою, зазначеної вище, до суммарнойочаговой дози - 30 Гр.

Разова вогнищева доза - 2 Гр, щодня, 5 разів на тиждень. Длітельностькурса опромінення 3 тижні. Через 2 тижні проводилася операціяВертгейма.

При вивченні віддаленого операційного матеріалу у 11 (13,7%) хворих були виявлені метастази раку в лімфатичних вузлах малоготаза (у 10 хворих - при T1b1 стадії і у однієї хворої - при T1b2стадіі). Цим хворим проводилася післяопераційна дістанціоннаягамма-терапія на область малого тазу в сумарній осередкової дозе- 20-30 Гр за методикою, зазначеної вище.

III групу склали 48 пацієнток, яким на I етапі проводіласьпредопераціонная внутрішньопорожнинна гамма-терапія на отечественномшланговом гамма-терапевтичному апараті АГАТ-В. Опромінення проводілоськрупнимі фракціями: разова вогнищева доза в т.А - 10 Гр, суммарнаяочаговая доза в т.А - 30 Гр. Сеанс внутриполостной гамма-терапііпроводілся 1 раз в 5 днів, всього 3 фракції. Через 2 тижні проводіласьоперація Вертгейма.

З 48 хворих, які зазнали на I етапі внутриполостной гамма-терапії, у 43 встановлено рак шийки матки T1b1 стадії і у 5 - T1b2 стадія.

У 46 хворих виявлено плоскоклітинний рак, у 2 - аденокарцинома.

З 48 хворих у 43 виявлено переважне ураження екзоцервіксаі у 5 - одночасне ураження шийки матки та цервікального канала.У 26 хворих була змішана форма анатомічного росту, у 21- ендофітний форма, і у однієї хворої - екзофітна.

Метастази раку в лімфатичні вузли малого таза виявлено в удаленномопераціонном матеріалі у 5 (10,4%) хворих. Цим хворим проводіласьпослеопераціонная дистанційна гамма-терапія на область малоготаза в сумарній осередкової дозі 40-46 Гр за методикою, указаннойвише.

Для визначення достовірності відмінності результатів лікування миіспользовалі критерії однорідності нормальних сукупностей: крітерійСтьюдента і критерій дисперсного відхилення (критерій Фішера).

Частота виявлення метастазів РШМ Т1В стадії в лімфатіческіхузлах малого таза в залежності від методу лікування склала: вi групі - 13,5 + 4,2%, в II групі - 13,7 + 3,7% і в III групі-10,4+ 4,45%. Статистична обробка показала, що разлічіяв трьох групах хворих статистично недостовірні (pgt; 0,05) .Це говорить про те, що частота виникнення метастазів НЕ зависитот методу лікування.

Була проведена статистична оцінка відмінностей у частоті метастазірованіяв регіонарні лімфовузли в залежності від стадії захворювання. Виявлено, що для 2-х груп хворих з Т1В1 і Т1В2 стадіями частота метастазірованіясоставіла 11,6 + 2,4% і 30,7 + 13,2%, відповідно і відмінності В2-х групах статистично достовірні (plt; 0,05, при t = 1,92- крітерійСтьюдента).

П`ятирічна виживаність в трьох групах хворих склала: вi групі - 90 + 3,8%, в II групі - 93 + 2,96% і в III групі - 98 + 2,0% Відмінності в п`ятирічної виживаності статистично не достовірні (рgt; 0,05).

Резюмуючи результати проведеного дослідження, можна зробитивисновок про те, що результати застосованого комбінованого леченіяявляются рівноцінними, проте кілька кращих результатів удаетсядостічь при застосуванні передопераційної внутриполостной лучевойтерапіі на шланговому гамма-терапевтичному апараті АГАТ-В.


Поділитися в соц мережах:

Cхоже