Велика медична енциклопедія імс невронет. Лікарські засоби

ІМС Невронет

URL

Бутадіон (Butadionum). 1,2- Дифеніл-4 бутілпіразолідіндіон- 3,5. Синоніми: Alindor, Antadol, Arthril, Arihrizon, Artrizin, Artropan, Azobutil, Butalan, Butalgin, Butalidon, Butapirazol, Butartril, Butazolidin, Butazone, Butofar, Butosal, Butylpyrin, Colbutan, Curozoladin, Delbutan, Deltabutanyl, Dibutone, Diphenylbutazon, Elmedal, Eributazone, Fenibutasan, Fenilbutazona, Fenylbutazon, Mephabutazon, Merizone, Nadozone, Novophenyl, Panazone, Phebutan, Phenbutazol, Phenopyrine, Phenylbutazon, Phenylbutazonum, Rheumaphen, Rubatone, Sedazole, Todalgil, Zolaphen і ін. білий або білий зі злегка жовтуватим відтінком порошок. Практично не розчиняється у воді, важко розчинний в спірте- розчинний в розчині їдкого натру. За хімічною структурою бутадион є похідним антипірину і близький до амідопірину. Надає аналгезуючу, жарознижувальну та протизапальну дію-але за протизапальною активністю значно перевершує антипірин і амідопірин і розглядається тому як один з основних представників нестероїдних протизапальних препаратів. Бутадион є відносно сильним інгібітором біосинтезу простагландинів, перевершуючи в цьому відношенні ацетилсаліцилову кислоту. Препарат швидко всмоктується і відносно довго знаходиться в крові. Застосовують для лікування ревматизму в гострій формі, гострих, підгострих і хронічних ревматоїдних поліартритів, інфекційних неспецифічних поліартритів, виразкової хвороби шлунку, подагри, псоріатичних артритів, вузлуватої еритеми, малої хореї. Бутадион можна застосовувати в поєднанні з гормональними препаратами (кортикостероїдами), Хінгамін (див.). При артритах різної етіології бутадіон швидко зменшує біль і запальну реакцію- він усуває також напади подагри, зменшує вміст в крові сечової кислоти. Є дані про ефективність бутадиона при тромбофлебіті вен нижніх кінцівок і гемороїдальних вен: застосування препарату викликає зменшення болю, набряклості, гіперемії і значне поліпшення загального стану (при цих захворюваннях може застосовуватися мазь, яка містить бутадион). Є також вказівки на позитивну дію бутадиона при червоному вовчаку. Хороший ефект (зменшення ексудації та болю) відзначений при іридоцикліти. Призначають бутадіон внутрішньо під час або після їди. Разова доза для дорослих 0,1 - 0,15 г-протягом дня препарат приймають 2 - 3 рази-добова доза 0,45 - 0,6 г. Після настання помітного поліпшення дозу можна поступово знизити до 0,3 - 0,2 г. Дітям (віком від 6 міс) призначають 3 - 4 рази на день по 0,01 - 0,1 г залежно від віку. Тривалість курсу лікування залежить від особливостей випадку і може досягати 2 - 5 тижнів і більше. Можливе комбіноване застосування бутадиона з іншими нестероїдними протизапальними препаратами. Вищі дози бутадиона для дорослих всередину: разова 0,2 г, добова 0,6 г. При лікуванні бутадионом можуть відносно часто виникати побічні явища: затримка рідини в організмі, нудота, блювота, болі в області шлунка (препарат має ульцерогеннадію), почастішання стільця, шкірні висипання, свербіж, кропив`янка, лейкопенія (агранулоцитоз) і анемія, геморагія (гематурія), неврити та ін. У осіб з підвищеною чутливістю до бутадиону доцільно після 2 - 3 днів лікування звичайними дозами поступово зменшити дозу до 0,25 - 0 , 3 г на добу. Лікування повинно проводитися під ретельним наглядом лікаря. Для зменшення диспепсичних явищ можуть призначатися що не містять лугів антацидні засоби. Зменшення кількості лейкоцитів в крові або інші гематологічні зміни, а також алергічні реакції є показаннями до скасування препарату. У процесі лікування необхідно систематично досліджувати кров. Бутадион протипоказаний при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки (можливі шлункові кровотечі), захворюваннях кровотворних органів, лейкопенії, при порушеннях функції печінки і нирок, недостатності кровообігу IIБ і III ступеня, порушеннях серцевого ритму. Обережність слід проявляти при гастритах і гастроентеритах, захворюваннях ЦНС (описаний випадок галлюцинаторного синдрому). При призначенні бутадіону рекомендується обмежити введення в організм хлориду натрію щоб уникнути затримки води і розвитку набряків. При призначенні бутадіону одночасно з іншими ліками необхідно враховувати, що він здатний затримувати виділення різних препаратів (амідопірину, морфіну, ПАСК, пеніциліну, пероральних антикоагулянтів і протидіабетичних препаратів та ін.) Нирками, сприяти їх накопиченню в організмі і може викликати побічні явища. Форма випуску: таблетки по 0,15 г. Для застосування в дитячій практиці випускаються також таблетки по 0,03 і 0,05 г, вкриті оболонкою. Зберігання: список Б. У добре закупореній тарі, що охороняє від дії світла. Мазь бутадіоновая. Містить 5% бутадиона. Застосовують при поверхневих тромбофлебітах нижніх кінцівок, запаленні гемороїдальних вузлів, при тендовагінітах і ін. Мазь наносять тонким шаром на уражену область (не втираючи) 2 - 3 рази на день. Форма випуску: у тубах по 20 г. Таблетки амідопірину і бутадіону по 0,125 г, вкриті оболонкою (Tabulettae Amidopyrini et Butadioni aa 0,125 оbductae). Форма випуску: таблетки, вкриті оболонкою рожевого кольору; в упаковці по 10 штук. Аналогічні таблетки випускаються за кордоном під назвами: пірабутол, Реопірин, Alindor, Butapyrin, Irgapyrin, Pyrabutol, Reopyrin, Wolfapyrin. Застосовують при невралгіях, ішіасі, люмбаго, міозитах, ревматоїдних поліартритах, подагричний артрит, хвороби Бехтерева і при інших захворюваннях, що супроводжуються запальними явищами. Приймають всередину по 1 таблетці 3 - 4 рази на день. Можливі побічні явища і протипоказання такі ж, як при застосуванні бутадиона. Зберігання: список Б. У сухому темному місці. У зв`язку з обмеженнями в застосуванні амідопірину ці комбіновані таблетки амідопірину з бутадионом (реопирин, пирабутол) останнім часом стали застосовувати рідко. Замість них використовують зазвичай більш сучасні нестероїдні протизапальні препарати (ортофен, ібупрофен та ін.). Реопірин: (Угорщина) і пирабутол випускаються також в ампулах, що містять по 0,75 г натрієвої солі бутадиона і 0,75 г амідопірину в 5 мл розчину. Ін`єкції виконують у верхній зовнішній квадрант сідничного м`яза повільно (протягом 1 - 2 хв). До ін`єкціям вдаються в гострих фазах захворювання. В якості підтримуючої терапії і в менш важких випадках призначають всередину. Парентеральне застосування протипоказано при схильності до спазмофілії, при важких захворюваннях печінки, при епілепсії.