Знеболююче при раку шлунка
Залежно від стадії розвитку ракової пухлини для знеболювання використовуються три типи медичних препаратів:
- що не містять опіатів / супутні анальгетики (нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), антидепресанти, стероїди (Парацетамол, Аспірин, Целекоксиб, Мелоксикам, Індометацин, Кетотифен, Диклофенак, Напроксен, Ібупрофен, Пироксикам);
- слабкі опіати (Кодеїн, Діонін, Трамадол, Промедол, Проседол, Трамал і т.д.);
- сильні опіати (Бупренорфін, Морфін, Фентаніл, омнопон і т.д.).
Знеболюючі при раку шлунка застосовуються в три етапи. При легкого болю використовуються препарати, що відносяться до першої групи. Вони допомагають зняти запальні процеси, знімають набряк, зменшують біль у нервових закінченнях.
Знеболюючі препарати другої групи спільно з супутніми анальгетиками застосовуються для лікування болю середньої інтенсивності.
Препарати третьої групи спільно з супутніми анальгетиками використовуються при сильних болях.
Для ефективного знеболення при раку шлунка потрібно дотримуватися певних принципів:
- приймати призначені препарати необхідно в призначений час, а не на вимогу;
- призначати наркотичні знеболюючі препарати і супутні їм анальгетики необхідно від слабких до сильних;
- пацієнт повинен строго дотримуватися режиму прийняття знеболюючих при раку шлунка і призначені лікарем дозування;
- наскільки можливо довго використовувати пероральний прийом препаратів, особливо в амбулаторних умовах;
- регулярно проводити обстеження на наявність побічних дій опіатів і супутніх анальгетиків.
При виконанні цих, досить простих правил, можна досягти хороших результатів у боротьбі з хронічними болями при раку шлунка.