Велика медична енциклопедія імс невронет. Лікарські засоби

ІМС Невронет

URL

ЛЕВОМІЦЕТИН (Laevomycetinum). Синтетична речовина, ідентична природному антибіотику хлорамфеніколу, що є продуктом життєдіяльності мікроорганізму Streptomyces venezuelae. D- (-) - трео-1 пара- нітрофеніл -2-діхлорацетіламіно-пропандіол - 1,3. Синоніми: Хлороцід, Alficetin, Berlicetine, Biophenicol, Chemicetin, Chloramphenicolum, Chlornitromycin, Chlorocyclina, Chloromycetin, Chloronitrin, Chloroptic, Clobinecol, Detreomycina, Halomycetin, Leukomycin, Paraxin, Synthomycetin, Tifomycetin, Typhomycin і ін. Білий або білий зі слабким жовтувато-зеленим відтінком, кристалічний порошок, гіркий на смак. Мало розчинний у воді легко - в спітре. Левоміцетин є антибіотиком широкого спектра дії-ефективний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій, рикетсій, спірохет і деяких великих вірусів (збудники трахоми, пситтакоза, пахового лімфогранулематозу та ін.) - Діє на штами бактерій, стійкі до пеніциліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. У звичайних дозах діє бактеріостатично. Слабоактівен відносно кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, клостридій та найпростіших. Механізм антимікробної дії левоміцетину пов`язаний з порушенням синтезу білків мікроорганізмів. Лікарська стійкість до препарату розвивається відносно повільно, при цьому, як правило, перехресної стійкості до інших хіміотерапевтичних засобів не виникає. Левоміцетин легко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Після прийому всередину максимальна концентрація в крові створюється через 2 - 3 год-протягом 4 - 5 годин після одноразового прийому лікувальної дози в крові зберігається терапевтично активна концентрація, потім відбувається значне зниження концентрації. Препарат добре проникає в органи і рідини організму-проникає через гематоенцефалічний бар`єр, через плаценту, виявляється в материнському молоці. Терапевтичні концентрації левоміцетину при призначенні його всередину або місцево створюються в склоподібному тілі, рогівці, райдужній оболонці, в рідкої вологи глаза- в кришталик препарат не проникає. Левоміцетин добре всмоктується при ректальному введенні. Виводиться в основному з сечею, головним чином у вигляді неактивних метаболітов- частково - з жовчю і калом. У кишечнику під дією кишкових бактерій відбувається гідроліз левоміцетину з утворенням неактивних метаболітів. Застосовують левоміцетин при черевному тифі, паратифах, генералізованих формах сальмонельозів, бруцельозі, туляремії, менінгіті, рикетсіозах, хламідіаза. При інфекційних процесах іншої етіології, викликаних збудниками, чутливими до дії левоміцетину, препарат показаний в разі неефективності інших хіміотерапевтичних препаратів. Застосовують також левоміцетин місцево для профілактики і лікування очних інфекційних захворювань (кон`юнктивіт, блефарит і ін.). Левоміцетин застосовують всередину в таблетках і капсулах, місцево - у вигляді водних розчинах і мазей. Всередину у вигляді таблеток або капсул приймають зазвичай за 30 хв до їди (у разі нудоти або рвоти- через годину після їжі). Разова доза для дорослих 0,25 - О, 5 г, добова - 2 г. В особливо важких випадках (черевний тиф, перитоніт та ін.) Можна призначати препарат в дозі до 4 г на добу (під суворим наглядом лікаря і контролем за станом крові і функцією нирок). Добову дозу таблеток і капсул приймають в 3 - 4 прийоми. Таблетки продовженої дії призначають тільки дорослим: у перші дні хвороби по 1,3 г (2 таблетки) 2 рази на день-після нормалізації температури тіла по 0,65 г (одна таблетка) 2 рази на день. Дітям левоміцетин призначають у вигляді таблеток або капсул. Разова доза препарату для дітей до 3 років становить 10 - 15 мг / кг, від 3 до 8 років по 0,15 - 0,2 г, старше 8 років - по 0,2 - 0,3 г-приймають 3 - 4 рази на добу. Курс лікування левоміцетином складає 7 - 10 днів. За свідченнями можна, за умови гарної переносимості і відсутності змін в кровотворної системи, продовжити лікування до 2 тижнів. Місцево левоміцетин може застосовуватися у вигляді лініменту (1 - 10%) для лікування трахоми, гнійничкових уражень шкіри, фурункульозу, опіків, тріщин і т.п. При лікуванні кон`юнктивітів, кератитів, блефаритів може використовуватися 1% лінімент або 0,25% водний розчин (очні краплі). Пов`язки з лініментом левоміцетину застосовують при гнійної ранової інфекції. При лікуванні левоміцетином можуть спостерігатися диспепсичні явища (нудота, блювота, рідкий стілець), подразнення слизових оболонок рота, зіву, шкірний висип, дерматити, висип і роздратування навколо заднього проходу і ін. Слід враховувати, що левоміцетин може токсично впливати на кровотворну систему ( ретикулоцитопенія, гранулоцитопенія, іноді зменшення числа еритроцитів). У важких випадках можлива апластична анемія. Важкі ускладнення з боку кровотворної системи частіше пов`язані із застосуванням великих доз левоміцетину. Найбільш чутливі до препарату діти раннього віку. Великі дози левоміцетину можуть викликати психомоторні розлади, сплутаність свідомості, зорові і слухові галюцинації, зниження гостроти слуху та зору. Застосування левоміцетину іноді супроводжується пригніченням мікрофлори кишечника, розвитком дисбактеріозу, вторинної грибкової інфекцією. При застосуванні левоміцетину у вигляді очних крапель і мазей можливі місцеві алергічні реакції. Лікування левоміцетином слід проводити під контролем картини крові і функціонального стану печінки і нирок хворого. Не можна допускати безконтрольного призначення левоміцетину і застосування його при легких формах інфекційних процесів, особливо в дитячій практиці. Не слід призначати левоміцетин при гострих респіраторних захворюваннях, ангіні і з профілактичною метою. Левоміцетин не призначають разом з препаратами, що пригнічують кровотворення (сульфаніламіди, похідні піразолону, цитостатики). Внаслідок можливої зміни метаболізму ряду лікарських препаратів левоміцетин не рекомендується застосовувати спільно з дифеніном, неодикумарином, бутамидом, барбітуратами. У разі розвитку при прийомі препарату нудоти і блювоти приймають через 1 год після їди. Левоміцетин протипоказаний при пригніченні кровотворення, індивідуальній непереносимості препарату, захворюваннях шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження), при вагітності і новонародженим. Форми випуску: таблетки по 0,25 і 0,5 г-таблетки, вкриті оболонкою, по 0,25 г-таблетки левоміцетину пролонгованої дії (Tabulettae Laevomycetini 0,65 prolongae), що містять по 0,65 г препарату (таблетки двуслойниє, зовнішній шар містить О, 25 г левоміцетину, внутрішній 0,4 г) в упаковці по 10 штук-в капсулах, що містять по О, 1 0,25 і О, 5 г левоміцетину, в упаковці по 10 або 16 капсул- 0,25 % розчин (очні краплі) у флаконах по 10 мл. Для зовнішнього застосування як антисептичний засіб застосовуються також готовий розчин, що містить левоміцетину 2,5 г, кислоти борної 1 г, спирту етилового 70% до 100 мл-розчин левоміцетину спиртовий 0,25%, 1% - З% і 5%. Левоміцетин входить до складу аерозольних препаратів левовінізоль, олазоль, а також мазі lt; Кортікоміцетінgt; (Див. Гідрокортизону ацетат). Зберігання: список Б. У захищеному від світла місці. мазь Левомеколь (Unguentum "Laevomecol"). Містить левоміцетину 0,75 г, метилурацилу 4 г, полиетиленоксиду 95,25 г (на 100 г). Надає антимікробну і протизапальну дію. Застосовують для лікування гнійних ран. Маззю просочують стерильні марлеві серветки, якими пухко заповнюють рану. Перев`язки роблять щодня до повного очищення рани від гнійно-некротичних мас. Можливо введення мазі (підігрівають до 35 - 36 С) в гнійні порожнини (через дренажну трубку за допомогою шприца). Мазь протипоказана при індивідуальній підвищеній чутливості до левоміцетину. Форма випуску: у банках по 100 г. Зберігання: в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці. мазь lt; Левосінgt; (Unguentum "Laevosin"). Містить левоміцетину 1 г, сульфадиметоксину 4 г, метилурацилу 4 г, тримекаина 3 г, полиетиленоксиду до 100 г. Має антимікробну, протизапальну та знеболювальну дію. Застосовують для лікування гнійних ран в першій фазі раневого процесу. Способи застосування такі ж, як мазі Левомеколь. Форма випуску: у банках по 50 г. Зберігання: в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці. Левоміцетин входить також до складу мазі Фулевід (Див. Фурацилин).