Розвилки путина

Відео: Станіслав Бєлковський Путін допомагав мені на розвилках

Як заявила Ельвіра Набіулліна, російська економіка стоїть перед сім`ю розвилками, чий спектр включає в себе і податкову, і пенсійну реформу.

І макроекономічні зміни будуть залежати тільки від того, як ці розвилки будуть пройдені.

Перша розвилка - допустимий рівень податків.

В середньому по економіці податкове навантаження дорівнює 35,6% від рівня доданої вартості, але в деяких галузях економіки цей показник досягає 40%. Однак адміністративні бар`єри збільшують податкове навантаження до 60%.

Пані Набіулліна вважає, що в Росії вже сформована сучасна податкова система, а тому вона не повинна піддаватися радикальним змінам. Тому уряд повинен забезпечити стабільність базових ставок хоча б в п`ятирічній перспективі. Замість радикальних змін податкових ставок необхідно домогтися справедливості податкового тягаря.

Мінекономрозвитку вважає, що слід збільшувати податки на корпоративні надприбутки, особливо, в рентних секторах, і за рахунок цього знизити рівень оподаткування в бізнесі, що займається модернізацією. Далі, ефективні ставки податків повинні бути порівнянні з тими країнами, які конкурують з Росією за залучення інвестиційного капіталу. Нарешті, необхідно збалансувати фіскальну і стимулюючу функцію податкової системи.

Друга розвилка стосується рівня допустимих цін на транспортні перевезення, газ і електрику.

З одного боку, високі ціни стимулюють розвиток енергозберігаючих технологій в економіці, з іншого боку, зазначені ціни не можуть бути вище, ніж в країнах, що конкурують країнах, інакше промислове виробництво буде розміщуватися в країнах-конкурентах, а не в Росії.

Мінекономрозвитку запропонувало зафіксувати зростання цін на залізничні перевезення на рівні інфляційного зростання, зростання цін на енергію - на 10% в рік, а на газ - не вище 15% в рік.

Крім того, Мінекономрозвитку пропонує розділити всі інвестиційні програми на окупаються і неокупні, а також нове джерело фінансування - пенсійні накопичення, які слід витрачати на викуп корпоративних боргових інструментів. З останнім погодився Володимир Путін, оскільки, на його думку, існуючі правила використання пенсійних накопичень неефективні.

Третя розвилка повинна визначити теми зниження державної частки в економіці.

Мінекономрозвитку вважає за необхідне визначитися з темпом відмови держави від ряду активів, причому, це не повинно бути продажем міноритарних пакетів.

Четверта розвилка - вибір способів зміцнення національної фінансової системи.

Так, криза 2008-2009 рр. був багато в чому спровокована надмірною залежністю російської економіки від іноземних фінансових ринків, яка і зараз залишається високою.

Так, на кінець 2011 року 21% обороту Лондонської фондової біржі становили російські цінні папери, 65% російських компаній вибирали при розміщенні депозитних розписок і акцій іноземні юрисдикції. І це найгірший показник серед країн БРІК. У ПАР він становить 29%, в Індії - 14%, в Китаї - 8%, а Бразилії тільки 4%.

П`ята розвилка - це реформування пенсійної системи, і це найскладніша проблема, що стоїть перед Володимиром Путіним.

Для покриття дефіциту Пенсійного фонду з бюджету перераховується щорічно більше трильйона рублів. Неможливо, підкреслила пані Набіулліна, досягти до 2015 року бездефіцитного бюджету без реформування пенсійної системи.

Вирішити проблему пенсійної системи за рахунок підвищення податків неможливо. Тому Мінекономрозвитку пропонує вирішити питання з достроковими пенсіями, посилити вимоги до мінімального страхового стажу, стимулювати більш пізній вихід на пенсію.

Шоста розвилка повинна визначити рівень відкритості російської економіки.

Перш за все, повинна бути визначена політика про зонах вільної торгівлі. Сьогодні в світі налічується приблизно 320 угод про зони вільної торгівлі, які використовуються як ефективний вихід на нові експортні ринки. Росії необхідно агресивніше виходити на ринки країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Нарешті, сьома розвилка стосується бюджету.

На сьогоднішній день у Мінекономрозвитку і Мінфіну немає згоди щодо того, як визначати середню ціну на нафту, при якій отримані надприбутки будуть направлятися в Резервний фонд і до Фонду національного добробуту.

Так, Мінекономрозвитку пропонує вважати середню ціну за три роки, а Мінфін - за десять років. Це бюджетне правило, з одного боку, має захистити бюджет від різких коливань ціни, а з іншого, повинно стимулювати модернізацію економіки.