Як визначити виразку 12-палої кишки, діагностика виразкової хвороби

Діагностика виразки дванадцятипалої кишки є комплексним процесом. Перший етап полягає в ретельному дослідженні суб`єктивних симптомів у хворого:

• Біль. Коли починається щодо прийому їжі? Що допомагає її вгамувати? Як часто себе проявляє? Куди віддає? Чи залежить від сезонності?
• диспепсичні розлади - Опитування про наявність у хворого порушень роботи шлунково-кишкового тракту, зміни апетиту, печії, блювоти або нудоти.

Також лікар проводить огляд хворого, включаючи пальпацію черевної порожнини. У більшості випадків досвідчений фахівець, з великою ймовірністю грунтуючись на отриманих даних, зможе поставити точний попередній діагноз і призначити дослідження, які слід пройти в подальшому, щоб розробити тактику лікування.

Однак при виразці 12-палої кишки діагностика не може складатися тільки з суб`єктивних даних, оскільки багато захворювань шлунково-кишкового тракту схожі за своєю симптоматиці. Для точної диференціації захворювання необхідно використання додаткових методів обстеження.

Отже, як визначити виразку дванадцятипалої кишки? Хворого з підозрою на ВХ обов`язково направляють на обстеження:

1. інструментальні;
2. гістологічні;
3. біохімічні та ін.

З інструментальних самими істотними є рентгенографія і ендоскопія. Тривалий час вважалося, що рентген дозволяє точно поставити діагноз виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, однак після початку широкого застосування ендоскопів з`ясувалося, що точність цього методу коливається в межах 50-80%, при цьому в ході ендоскопії можна отримати протилежний результат в 30% випадках.

Однак і сьогодні рентгенологічний метод діагностики не втратив свою актуальність, хоч він сильно змінився й поступається за надійністю езофагогастродуоденоскопіі. Справа в тому, що при виразковій хворобі з часом часто відбувається груба деформація цибулини 12-палої кишки, що робить використання ендоскопа неможливим.

Щоб точно визначити діагноз дванадцятипалої кишки, оцінюють такі ознаки:

1. функціональні;
2. морфологічні;
3. супутні.

До морфологічними ознаками відносять: виразкова ніша на рельєфі або контурі, дефект в області виразки, деформація 12-палої кишки, «дефект наповнення» кишечника.

До функціональних ознак відносять зміни перистальтики, зміна евакуаторної функції, регіональний спазм.

Супутні ознаки: зміна жовчного міхура, спастика товстої кишки, дуоденіт, гастрит.

Для досягнення найкращого результату лікар повинен направити хворого і на рентгенограму, і на ендоскопію, доповнивши отримані дані результатами цитології і гістології.

Така комплексна діагностика дозволяє встановити наявність у хворого виразкову хворобу, але не дозволяє вибрати оптимальну тактику лікування. Для повноти картини необхідно визначити відхилення моторно-евакуаторної та секреторної функції дванадцятипалої кишки і шлунку. Давайте розберемося як можна діагностувати виразку дванадцятипалої кишки?

Дослідження моторно-евакуаторної функції можна провести за допомогою:

• рентгенографії. Перевага методу - його физиологичность, недоліки - опосередкованість отриманих даних;
• електрогастрографії. Перевагою цього методу є можливість тривалий час без зонда досліджувати моторну діяльність кишечника. Недолік полягає в неможливості провести локальне дослідження;
• фонограф або запис шумів перистальтики ведеться з поверхні тіла, тим самим, не завдаючи незручностей пацієнтові. Недоліки - неможливість локалізації записуваних шумів.
• Баллонографія - Оцінює моторну діяльність органів травлення на підставі тиску в шлунково-кишковому тракті. Дозволяє оцінити стан моторної активності кишечника. Недолік - нефізіологічность (балончики, які використовуються при процедурі, дратують стінку кишечника, стимулюючи його моторику).