Профілактика тютюнопаління

Відео: Профілактика куріння

Контроль за курінням в суспільстві повинен бути багатоплановим і включати:

• заборона будь-якої реклами тютюнових виробів, а також спонсорства їх виробниками молодіжних і спортивних заходів;
• всебічну інформацію про шкідливість тютюнових виробів для здоров`я;
• захист на законодавчому рівні прав людей, які не курять;
• податкову і ціноутворюючу політику, а також інші економічні заходи, які не підтримують виробництво і продаж тютюнових виробів.

Зазначені вище заходи вимагають певних дій з боку уряду, а й медичні працівники повинні сприяти запобіганню куріння серед населення і допомагати бажаючим кинути палити.

Інформуючи своїх пацієнтів про шкоду куріння для здоров`я, вони повинні підкреслювати позитивні аспекти життя без тютюну, бути зразком для хворих, утримуючись від куріння.

Результати досліджень показали, що відмова від куріння суттєво знижує ризик виникнення ССЗ і захворювань онкологічного профілю.

У людей, що кинули палити, ризик смерті внаслідок раку легенів протягом 5 років поступово знижується, досягаючи рівня некурящих.

Ризик ССЗ знижується на 50% протягом двох років після відмови від куріння. Висока інформованість медичних працівників про проблему куріння і усвідомлення ними свого значення в боротьбі з цим фактором ризику є передумовою для успішної діяльності, спрямованої на припинення куріння.

Працівники охорони здоров`я повинні розуміти, що:

• кожен медичний працівник несе відповідальність в боротьбі з епідемією куріння;
• припинення куріння - не тільки питання профілактики;
• це одне з призначень лікаря пацієнту при лікуванні захворювання і проведенні реабілітаційних заходів;
• звички самих медичних працівників - хороший приклад для пацієнтів.

Зусилля лікарів і медичних сестер повинні бути спрямовані на усунення трьох основних перешкод відмови від куріння:
• недостатня інформованість населення про наслідки куріння;
• відсутність особистої мотивації відмови від куріння;
• виникла нікотинова залежність.

Підвищення якості індивідуальної роботи всіх лікарів в Україні по боротьбі з тютюнопалінням дозволить зберегти життя тисячам пацієнтів і вплинути на суспільну свідомість про користь відмови від нього.Якщо пацієнт курить, лікар або медична сестра повинні:

• дати раду або доступно пояснити, чому він повинен кинути курити;
• при наявності пам`яток або брошур по тютюнопаління запропонувати хворому ознайомитися з ними;
• при повторному візиті поцікавитися чи змінилася звичка щодо куріння;
• в разі відмови від куріння запропонувати хворому допомогу, використовуючи НЗТ з метою зменшення проявів абстинентного синдрому.

При цьому важливо пояснити, як правильно застосовувати ці кошти.

Припинення куріння - тривалий і складний процес-підхід до кожного пацієнта повинен бути індивідуальним і залежати від того, на якій стадії відмови від куріння в даний момент він знаходиться. При лікуванні нікотинової залежності використовуються методи психотерапії, голкорефлексотерапії, медикаментозної терапії і різні їх комбінації.

За допомогою методів доказової медицини було проведено оцінку ефективності методик, які найчастіше застосовуються.

Показано, що індивідуальні бесіди з лікарем і медичною сестрою, їх персоніфікована і тверда рекомендація з урахуванням стану здоров`я пацієнтів, підвищують достовірність успішного відмови від куріння на 6%, психотерапія - на 71%, посібники для самостійного вивчення - на 23%, тоді як рефлексотерапія , акупунктура, колективне прослуховування лекцій - тільки на 2-5%.

Як і при інших хронічних станах, найбільш доцільний комплексний підхід до лікування нікотинової залежності, невід`ємним компонентом якого є фармакотерапія.

До препаратів першого ряду, рекомендованим ВООЗ, відносять 4 основні лікарські форми НЗТ:

- жувальна гумка,
- трансдермальний пластир,
- інгалятор,
- назальний спрей.

Їх ефективність, безпека, надійність і рентабельність використання доведена в ході численних плацебо-контрольованих досліджень і багаторічним досвідом застосування в багатьох країнах світу.

В цілому медикаментозна терапія підвищує шанси на успіх в 1,5-2,0 рази.

Доступна форма НЗТ в Україні - жувальна гумка, що містить нікотин. Рекомендований курс лікування - 12 тижнів.

Відмова від куріння за допомогою препаратів НЗТ передбачає тривале отримання нікотину. Безпека цих препаратів обумовлена повільним надходженням в організм нікотину (на відміну від тютюнопаління) і більш низькою (на 50%) його концентрацією в крові.

Жувальна гумка знижує тяжкість синдрому відміни і дозволяє спрямувати сили курця на подолання психологічної залежності.

Показання до застосування:

- з метою повної відмови від куріння для полегшення або усунення симптомів відміни нікотину;
- при необхідності тимчасового утримання від куріння (під час тривалих перельотів, перебування в стаціонарі і т.п.);
- для зменшення кількості викурених сигарет.

Зараз на території України широко застосовуються препарати, що імітують дію нікотину і засоби аверсионной терапії.

Вони доступніше за ціною, хоча немає даних науково-обґрунтованої оцінки їх ефективності. До препаратів, що імітує дію нікотину, відносять Н-холиномиметик цітізін.

До препаратів аверсионной терапії належать відвар кореневища змійовика, розчин ляпісу і таніну. Полоскання ротової порожнини цими розчинами викликає огиду до тютюну або паління.

І.М. Горбась, І.П. Смирнова "Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології"

Поділитися в соц мережах: