Підшлункова залоза, pancreas, велика травна залоза, знаходиться позаду шлунка, на задній стінці живота, на рівні нижніх грудних (xi, xii) і верхніх поперекових (i, ii) хребців. Підшлункова залоза розташована своєї довгою віссю майже поперечно, перетинаючи

Підшлункова залоза

, pancreas, велика травна залоза, знаходиться позаду шлунка, на задній стінці живота, на рівні нижніх грудних (XI, XII) і верхніх поперекових (I, II) хребців. Підшлункова залоза розташована своєї довгою віссю майже поперечно, перетинаючи спереду хребет, причому 1/3, її знаходиться правіше і 2 /3, ліворуч від серединної площини тіла, т.е. направо від хребетного стовпа (в підкові дванадцятипалої кишки), в надчеревній області і в лівій підреберній області. У проекції на черевну стінку підшлункова залоза розташовується на 5-10 см вище рівня пупка. Підшлункова залоза складається з трьох розташованих послідовно справа наліво відділів: головки, caput pancreatis, тіла, corpus pancreatis, і хвоста, cauda pancreatis. Між головкою і тілом знаходиться невелика звужена частина - шийка. У підшлунковій залозі розрізняють передню і задню поверхні, а в області тіла - ще й нижню поверхню і три краю: передній, верхній і нижній. Довжина підшлункової залози 16-22 см, ширина 3-9 см (в області головки), товщина 2-3 см-маса 70-80 г. Вона має вигляд часточкової органу сірувато-рожевого відтінку, що наближається за кольором до привушної слинної залози. Зовні форма залози нагадує лежачу латинську букву S, права частина якої (головка) розташовується нижче, на рівні 1-11 поперекових хребців, а середня (тіло) і ліва (хвіст) йдуть косо вліво і вгору, так що хвіст знаходиться в лівій підреберній області , на рівні XI-XII ребер. Головка підшлункової залози, caput pancreatis, розташована праворуч від I і II поперекових хребців. Вона є найбільш широкої частью- правий кінець її зігнутий донизу і утворює крючковідний відросток, processus uncinatus, направлений вліво. Права половина тіла має невеликий вигин вгору і вперед, ліва половина тіла утворює вигин вниз і, нарешті, хвіст залози спрямований вгору. У нижнього краю шийки залози є вирізка підшлункової залози, incisura pancreatis, яка відокремлює крючковідний відросток і триває по задній поверхні шийки вгору і вправо у вигляді косого желоба- в ньому залягають верхня брижова артерія і верхня брижова вена (остання зливається тут з селезінкової веною і далі сходить вже як воротна вена) .До Голівці підшлункової залози прилягає дванадцятипала кишка, охоплює її у вигляді підкови: своєю pars superior вона прилягає до голівці зверху і частково спереду, своєю pars descendens охоплює правий край, a pars inferior -нижній край. У верхній половині щілини між головкою залози і низхідній частиною дванадцятипалої кишки ззаду спускається загальний жовчний протік, ductus choledochus, який перед впаданням в кишку прилягає до речовини залози. Ззаду головка підшлункової залози примикає до правої ниркової вени, ниркової артерії і до нижньої порожнистої вене- в області шийки лівим краєм гачка вона прилягає до правої ніжці діафрагми і до черевної аорті. Передня поверхня головки підшлункової залози покрита листком пристеночной брюшіни- середину її перетинає корінь брижі поперечної ободової кишки-внаслідок цього верхня частина головки впячивается в порожнину сальникової сумки, bursa omentalis, і прилягає через очеревину до задньої поверхні шлунка (привратниковой частини). Нижня, покрита очеревиною частина головки, як і прилегла нижня частина duodenum, знаходиться нижче кореня брижі поперечної ободової кишки і звернена в правий синус нижнього поверху черевної порожнини, де біля неї розташовуються петлі тонких кишок. Шийка підшлункової залози прилягає справа до дванадцятипалої-худому вигину, nexira duodenojejunalis- з-під нижнього її краю, в області incisura pancreatis, виходять верхні брижових судини. Тіло підшлункової залози, corpus pancreatis, лежить на рівні I поперекового хребця. Воно має тригранну (призматичну) форму. У ньому розрізняють три поверхні - передню, задню і нижню, і три краю - верхній, передній і нижній. Передня поверхня, facies anterior, звернена кпереди і кілька вгору її обмежує знизу передній край, margo anterior, а зверху - верхній край, margo superior. Задня поверхня, facies posterior, звернена кзаді- її обмежують верхній і нижній краї, margo superior et inferior, підшлункової залози. Вузька нижня поверхня, facies inferior, звернена донизу і обмежена переднім і нижнім краями. До переднього краю прикріплюються корінь брижі поперечної ободової кишки і злиті з ним листки великого сальника, omentum majus. Верхній з цих листків уздовж niargo anterior переходить догори в пристеночную очеревину, яка покриває передню поверхню підшлункової залози і вистилає, таким чином, задню стінку сальникової сумки, bursa omentalis. Передня поверхня тіла залози звернена до задньої поверхні шлунка. Права, що примикає до шийки частина тіла знаходиться попереду хребта (II поперекового хребця), виступає вперед і догори, утворюючи Сальникова бугор, tuber omentale- він лежить на рівні верхнього краю шлунка (малої кривизни), звернений до малому сальнику і стикається тут з однойменною бугром лівої частки печінки, tuber omentale hepatis. Задня поверхня тіла залози примикає до черевної аорті, чревного сплетення, до лівої ниркової вене- лівіше тіло залози прилягає до лівого надпочечнику і лівій нирці. На задній поверхні залози в особливих жолобках проходять селезеночная артерія, а нижче, негайно під верхнім краєм, поблизу середини задньої поверхні - селезеночная вена. Нижня поверхня підшлункової залози знаходиться нижче кореня брижі поперечної ободової кишки. На середині протягу до неї прилягає двенадпатіперстно-худий вигин. Лівіше до нижньої поверхні прилягають петлі тонкої кишки і ділянку поперечної ободової кишки. Нижню поверхню відокремлює від задньої тупий задній край. Передню поверхню відмежовує від Гаразд гострий верхній край, уздовж якого проходить селезінкова артерія. В області сальникового бугра від верхнього краю у напрямку до малої кривизни шлунка йде очеревинна складка, в якій проходить ліва шлункова артерія. Хвіст підшлункової залози, cauda pancreatis, направляється догори і вліво і, відійшовши від задньої стінки живота, входить між листками шлунково-селезінкової зв`язки, lig. gastrolienale- селезінкові судини обходять тут верхній кран залози і лягають попереду неї. Хвіст залози доходить до медіальної поверхні селезінки і примикає до неї своїм кінцем нижче і позаду воріт. Внизу він прилягає до лівого (селезінкових) вигину ободової кишки. Протока підшлункової залози, ductus pancreaticus, проходить від її хвоста до головки, розташовуючись в товщі її речовини на середині відстані між верхнім і переднім краєм, ближче до задньої, ніж до передньої поверхні. По дорозі проходження протоки в нього впадають вторинні протоки з навколишніх часток залози. Дійшовши до правого краю головки, проток відкривається в дванадцятипалу кишку, з`єднавшись із загальним жовчним протокою в печінково-підшлункову ампулу, ampulla hepatopancreatica, на вершині великого сосочка дванадцятипалої кишки, papilla duodeni major. В області верхньої частини головки нерідко є другий, додатковий проток підшлункової залози, ductus pancreaticus accessorius, який відкривається окремим гирлом вище основного на вершині малого сосочка дванадцятипалої кишки, papilla duodeni minor. Вікові особливості підшлункової залози. Довжина підшлункової залози у новонароджених коливається від 3 до 6 см-маса 2,5-3 г-заліза у новонароджених слабо фіксована до задньої черевної стінки і щодо рухлива. Іннервація: plexus celiacus, hepaticus, mesentericus superior. Кровопостачання: aa. hepatica communis, mesenterica superior, lienalis. селезінка, lien, що є органом кровоносної та лімфатичної системи, описана у відповідному розділі в кінці цього тому.

Поділитися в соц мережах:
Увага, тільки сьогодні!
Cхоже