Водолікування. Підводне витягування хребта

Відео: ОЦ Талька - підводне витягування хребта, Санаторії Білорусі

Існують різні методики витягування хребта у воді.

Тепла вода дозволяє розслабити м`язи тіла і зняти їх напруга, а також зняти або зменшити больовий синдром, що обумовлює можливість застосування необхідної навантаження, достатньої для отримання бажаного ефекту.

Істотне значення має і хімічний склад води, в якій проводиться витягування (прісна, сірководнева, хлоридна натрієва, радонова, скипидарна).

Підводне вертикальне витягування хребта. Увійшов в воду хворого поміщають в спеціальний пристрій (руки на підлокітниках, голова фіксована головотримачем (рис. 371). До поясу, надягнутому на тазову область, за допомогою тросів кріплять вантаж, поступово збільшуючи його з 2-5 кг (на початку процедури) до 10-25 кг. Можна проводити витягування і за допомогою спеціального апарату.


Витягування на горизонтальній площині. Головний кінець трак-ційного щита кріплять до головного борту ванни (рис. 372), ніжний кінець його залишається незакріпленим, що дозволяє значно змінювати кут нахилу щита. При витягненні поперекового відділу хребта хворого укладають на щит. На нижню частину його грудної клітини накладають ліф з міцної тканини.

Лямки ліфа прив`язують до скоб у головного кінця щита. На таз хворого накладають напівкорсет з лямками. Протягом 5-7 хв ванну заповнюють водою температури 34-36 ° С з таким розрахунком, щоб вода не покривала груди хворого. До лямок напівкорсет за допомогою металевих тросів, перекинутих через систему блоків, за бортом ванни підвішують вантаж.

Витягування починають з вантажу 5 кг, потім протягом 4-5 хв вантаж збільшують до 25-35 кг. В кінці процедури вантаж зменшують поступово до 0. При наступних впливах силу тяги збільшують на 5 кг і до 4-5-й процедурі доводять до 35-55 кг. Тривалість процедури становить 20-40 хв, потім хворий відпочиває на горизонтальній або з піднятим головним кінцем кушетці 1,5 ч. Курс лікування складається з 10-12 процедур.

При витягненні шийного відділу хребта голову хворого фіксують петлею Гліссона. При цьому застосовують менший тягар і зменшують тривалість процедур. При першій процедурі використовують вантаж 5-6 кг, в подальшому його з кожною процедурою збільшують на 1-2 кг і доводять до 12-15 кг. Тривалість процедури спочатку становить 8-10 хв, потім се збільшують до 12-15 хв. На курс лікування призначають зазвичай 10-12 процедур.


Витягування (провисання) під впливом власної ваги тіла здійснюється шляхом фіксації плечового пояса хворого за допомогою кронштейну, укріпленого на борту головного кінця ванни (рис 373). Нижні кінцівки в області гомілковостопних суглобів з допомогою манжет і бинта фіксуються у ножного торця ванни. Середня частина тулуба в таких умовах провисає, обумовлюючи розтягування в поперековому відділі хребта.

При наявності болю використовується щадна методика (через день, спочатку по 5 хв, потім по 10 хв). Після затихання болів застосовують витягування за інтенсивною методикою (щоденної або через день по 15 хв). Курс лікування складається з 12-20 процедур.

Витягування хребта у воді, що поєднує елементи провисання н дозованого навантаження. Витяжка проводиться за допомогою гідравлічного апарату (рис. 374, 375).


Всі рухомі частини апарату і регулюючі пристрої розташовані в металевому корпусі (1), який може переміщатися на роликах (2) до будь-ванні. Для зручності перемикання передбачена рукоятка (3). На верхній панелі приладу розташовані: важелі включення (4) і виключення (5) реле, рукоятка регулювання навантаження (6), шкала навантаження (7), рукоятка зі шкалою часу (8), кронштейн з спрямовуючим колесом (9). На нижній частині приладу розташовані: штуцер подачі води і штуцер зливу води.

До апарату повинна бути підведена водопровідна вода. На кінці труби, що підводить повинен бути встановлений вентиль і наконечник під подводяшій шланг з внутрішнім діаметром 12 мм. Для зливу води з апарату повинен бути передбачений зливний трубопровід. При прокладанні цього трубопроводу не повинно бути ділянок, що піднімаються під рівнем підлоги більш ніж на 50 мм. Апарат підтримує необхідний режим навантаження і вимикається автоматично. У момент вимкнення лунає спеціальний сигнал. При необхідності можна також вимкнути апарат на будь-якому етапі процедури.

Збільшення навантаження при даній методиці здійснюється поступово від процедури до процедури, що значно фізіологічніше на відміну від методики, в якій збільшення вантажу виробляють в процесі проведення процедури. Лікування починають з 1 -2 вхідних ванн (без витягування) для адаптації хворого. Початковий вантаж дорівнює 10 кг, при гарній переносимості його поступово збільшують (через кожні наступні процедури) на 5 кг.

Лікування проводять 2 дні поспіль з відпочинком на третій день, 3-4 процедури в тиждень. На курс призначають 12-14 процедур.

Відразу ж після витягнення для іммобілізації хребта хворого «бинтують» або надягають на нього пояс штангіста, або «корсет», після чого він відпочиває в горизонтальному положенні не менше години. Протягом всього курсу лікування хворі сплять на жорсткому ліжку (на щиті, призначеному під поролоновий матрац).

Боголюбов В.М., Васильєва М.Ф., Воробйов М.Г.