Медичне законодавство: права, документи, обов`язки, норми, акти.

Стаття 49. Експертиза тимчасової непрацездатності
Експертиза тимчасової непрацездатності громадян у зв`язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю, пологами, доглядом за хворим членом сім`ї, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням та в інших випадках проводиться в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Експертиза тимчасової непрацездатності виробляється лікарями державної, муніципальної та приватної систем охорони здоров`я, які одноосібно видають громадянам листки непрацездатності терміном до 30 днів, а на більший термін листки непрацездатності видаються лікарською комісією, яка призначається керівником медичної установи.

При експертизі тимчасової непрацездатності визначаються необхідність і строки тимчасового або постійного переведення працівника за станом здоров`я на іншу роботу, а також приймається рішення про направлення громадянина в установленому порядку на медик -Соціальна експертну комісію, в тому числі при наявності у цього громадянина ознак інвалідності.

При оформленні листка непрацездатності відомості про діагноз захворювання з метою дотримання лікарської таємниці вносяться за згодою пацієнта, а в разі його незгоди вказується тільки причина непрацездатності (захворювання, травма або інша причина).

В окремих випадках за рішенням місцевих органів управління охороною здоров`я експертиза тимчасової непрацездатності громадян в установах державної або муніципальної системи охорони здоров`я може бути доручена працівникові з середньою медичною освітою.

Стаття 50. Медико-соціальна експертиза
Медико-соціальна експертиза встановлює причину і групу інвалідності, ступінь втрати працездатності громадян, визначає види, обсяг і терміни проведення їх реабілітації та заходи соціального захисту, дає рекомендації по трудовому влаштуванню громадян. Медико-соціальна експертиза проводиться установами медико-соціальної експертизи системи соціального захисту населення.

Рекомендації медико-соціальної експертизи по трудовому влаштуванню громадян є обов`язковими для адміністрації підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Порядок організації та виробництва медико-соціальної експертизи встановлюється законодавством Російської Федерації.

Громадянин або його законний представник має право на запрошення за своєю заявою будь-якого фахівця з його згоди для участі в проведенні медико-соціальної експертизи.

Висновок установи, яка провадила медико-соціальну експертизу, може бути оскаржене до суду самим громадянином або його законним представником у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Стаття 51. Військово-лікарська експертиза
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби громадян, які підлягають призову на військову службу, що надходять на військову службу за контрактом, які перебувають в запасі (резерві) Збройних Сил Російської Федерації, федеральних органів державної безпеки і Державної прикордонної служби Російської Федерації, і військовослужбовців , встановлює у військовослужбовців (громадян, призваних на військові збори) і звільнених з військової служби причинний зв`язок захворювань, поранень, травм з військовою службою (проходженням військових зборів), визначає види, обсяг, терміни здійснення медико-соціальної допомоги військовослужбовцям та їх реабілітації.

Порядок організації та виробництва військово-лікарської експертизи, а також вимоги до стану здоров`я громадян, які підлягають призову на військову службу, що надходять на військову службу за контрактом, і військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Укладання військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання посадовими особами на території Російської Федерації.

Громадянам надається право на виробництво незалежної військово-лікарської експертизи в порядку, передбаченому статтею 53 справжніх Основ.

Висновок установи, яка провадила військово-лікарську експертизу, може бути оскаржене до суду самим громадянином або його законним представником у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Стаття 52. Судово-медична і судово-психіатрична експертизи
Судово-медична експертиза проводиться в медичних установах державної або муніципальної системи охорони здоров`я експертом бюро судово-медичної експертизи, а при його відсутності - лікарем, залученими для проведення експертизи, на підставі постанови особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або визначення суду.

Судово-психіатрична експертиза проводиться в призначених для цієї мети установах державної або муніципальної системи охорони здоров`я.

Громадянин або його законний представник має право клопотати перед органом, який призначив судово-медичну або судово-психіатричну експертизу, про включення до складу експертної комісії додатково спеціаліста відповідного профілю з його згоди.

Порядок організації та проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертиз встановлюється законодавством Російської Федерації.

Висновки установ, які виконували судово-медичну і судово-психіатричну експертизи, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Стаття 53. Незалежна медична експертиза
При незгоді громадян з укладенням медичної експертизи за їх заявою проводиться незалежна медична експертиза відповідного виду, передбачена статтями 48 і 51 цих Основ.

Експертиза визнається незалежною, якщо виробляють її експерт або члени комісії не перебувають у службовій або іншій залежності від установи або комісії, які проводили медичну експертизу, а також від органів, установ, посадових осіб і громадян, зацікавлених в результатах незалежної експертизи.

Положення про незалежної медичної експертизи затверджується Кабінетом Міністрів України.

При виробництві незалежної медичної експертизи громадянам надається право вибору експертної установи та експертів.

У конфліктних випадках остаточне рішення щодо укладення медичної експертизи виноситься судом.