Система забезпечення якості медичної допомоги

Відео: Паліативна допомога на Ставропіллі

Управління якістю медичної допомоги включає в себе організацію і контроль над діяльністю системи охорони здоров`я в реалізації потреб населення в отриманні якісної медичної допомоги. У сучасних умовах система управління якістю медичної допомоги являє собою сукупність управлінських структур і алгоритмів дій, спрямованих на забезпечення пацієнтів якісною медичною допомогою.

Ця система ґрунтується на наступних принципах:
• використання досягнень доказової медицини;
• проведення експертизи якості медичної допомоги на основі медичних стандартів (протоколів);
• єдність підходів у проведенні відомчої і позавідомчої експертизи якості медичної допомоги;
• використання адміністративних, економічних та правових методів для управління якістю медичної допомоги;
• аналіз економічної ефективності витрат по досягненню оптимального рівня якості медичної допомоги;
• проведення соціологічного моніторингу якості медичної допомоги.

Управління якістю медичної допомоги складається з чотирьох основних видів діяльності: дизайн якості, забезпечення якості, контроль якості, безперервне підвищення якості.

Дизайн якості - це діяльність з розробки системи забезпечення населення якісною медичною допомогою. Дизайн якості включає: визначення цільової групи споживачів медичних послуг-вивчення запитів споживачів-визначення результату, що відповідає запитам споживачів-розробку механізму, необхідного для досягнення очікуваного результату.

Забезпечення якості - це види діяльності, які плануються і реалізуються в рамках системи управління якістю. Для вдосконалення діяльності із забезпечення якості медичної допомоги необхідні: розробка відповідної законодавчої та нормативно-правової бази з регулювання механізмів забезпечення якості медичної допомоги- приведення у відповідність з нормативно-правовою базою існуючої структури і ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних та інформаційних) - створення відповідних технологічних стандартів і стандартів на результати, ефективний контроль виконання медичних технологій та ін.

Контроль якості - це система заходів оперативного характеру, що дозволяють оцінювати виконання основних компонентів якості медичної допомоги. Контроль (визначення рівня) якості медичної допомоги будується на зіставленні досягнутих результатів з існуючими стандартами (протоколами) ведення хворих. Одним з механізмів контролю якості медичної допомоги, визначення відповідності її прийнятим стандартам служить експертиза.

Система контролю якості медичної допомоги складається з трьох елементів:
• учасників контролю;
• засобів контролю;
• механізмів контролю.

Чинні нормативно-правові документи в залежності від учасників контролю передбачають два види контролю: відомчий і позавідомчий контроль якості медичної допомоги. Відомчий контроль здійснюють медичні установи і органи управління охороною здоров`я, позавідомчий - страхові медичні організації, ТФОМС, Росспоживнагляд, Росздравнадзор, громадські об`єднання споживачів і ін.

Відповідно складу учасників контролюючих органів контроль якості медичної допомоги здійснюється за наступними напрямками:
• контроль з боку виробників медичних послуг;
• контроль з боку споживачів медичних послуг;

• контроль з боку організацій, незалежних від споживачів і виробників медичних послуг.
В даний час використовуються різні методи і засоби контролю якості медичної допомоги. До них відносяться медичні стандарти, показники діяльності організації охорони здоров`я (моделі кінцевих результатів), експертна оцінка якості та ін.

Механізм контролю якості медичної допомоги досить складний і включає в себе набір таких основних процедур:
• ліцензування медичної, фармацевтичної та інших видів діяльності, що здійснюються в сфері охорони здоров`я населення;
• акредитацію медичних установ;
• атестацію медичних працівників;
• сертифікацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки;
• ліцензування, атестацію та акредитацію освітніх медичних установ та ін.

Організація і порядок проведення відомчого та позавідомчого контролю якості медичної допомоги регламентуються наказами МЗіСР РФ і Федерального фонду обов`язкового медичного страхування (ФФОМС).

Управління якістю медичної допомоги має на увазі безперервне підвищення його рівня. Для цього керівники органів і установ охорони здоров`я повинні постійно розробляти і проводити комплекс заходів, спрямований на підвищення ефективності та результативності своєї діяльності, вдосконалення показників роботи закладів охорони здоров`я в цілому, окремих підрозділів і співробітників. При цьому в процесі підвищення якості медичної допомоги чітко проглядаються дві взаємопов`язані і взаємозумовлювальні складові: перша - постійне підвищення самого рівня стандартів (протоколів) ведення хворих і друга - безперервний процес досягнення цих стандартів.

Експертиза тимчасової непрацездатності виробляється в державних, муніципальних і приватних організаціях охорони здоров`я. Розрізняють наступні п`ять рівнів проведення експертизи тимчасової непрацездатності:
• перший - лікуючий лікар;
• другий - лікарська комісія організації охорони здоров`я;
• третій - лікарська комісія органу управління охороною здоров`я муніципального району (міського округу);
• четвертий - лікарська комісія органу управління охороною здоров`я суб`єкта РФ;
• п`ятий - головний спеціаліст з експертизи тимчасової непрацездатності МЗіСР РФ.

Контроль за проведенням експертизи тимчасової непрацездатності в державних, муніципальних і приватних організаціях охорони здоров`я, а також приватно лікарями здійснюється органом управління охороною здоров`я відповідного рівня, професійної медичної асоціацією, територіальним відділенням Фонду соціального страхування РФ. У здійсненні контролю можуть брати участь виконавчі органи державної влади з ліцензування медичної та фармацевтичної діяльності, ТФОМС, СМО,

Важлива роль в організації і проведенні експертизи тимчасової непрацездатності відводиться лікарської комісії (ВК) медичної організації. Лікарська комісія створюється в медичній організації, незалежно від її організаційно-правової форми та відомчої належності, з метою здійснення контролю якості та ефективності лікувально-діагностичних заходів, а також визначення працездатності громадян і їх професійної придатності.

Головою ВК, як правило, є керівник медичної організації або один з його заступників. Члени ВК - лікарі-фахівці, в тому числі лікар клінічний фармаколог.

Лікарська комісія здійснює наступні функції:
• видачу листків непрацездатності терміном більш ніж на 30 днів;
• експертизу тимчасової непрацездатності з метою визначення необхідності та термінів тимчасового або постійного переведення працівника за станом здоров`я на іншу роботу;
• прийняття рішення про направлення громадянина в установленому порядку на МСЕ, в тому числі при наявності у нього ознак інвалідності;

• видачу висновку пацієнтам про право отримання ними лікування в медичних установах за рахунок коштів федерального бюджету;
• видачу медичного висновку про характер і ступінь тяжкості ушкодження здоров`я осіб внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• прийняття рішень про виписку лікарських засобів пацієнтам, які мають право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді набору соціальних послуг, і здійснює перевірку обґрунтованості виписки лікарських засобів цієї категорії громадян;

• здійснення, спільно з лікуючим лікарем, медичного відбору та направлення на санаторно-курортне лікування пацієнтів, які мають право на отримання державної соціальної допомоги у вигляді набору соціальних послуг, а також в складних і конфліктних ситуаціях;
• здійснення направлення хворих з числа працюючих застрахованих громадян на доліковування до спеціалізованих санаторіїв (відділення) безпосередньо після стаціонарного лікування;
• видачу висновків про потребу дитини в навчанні на дому за медичними показаннями, а також про можливість надання студентам академічної відпустки.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності відображає захворюваність працюючого населення, тому вона, крім медико-соціального, має і велике економічне значення.

Документом, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян і підтверджує їх тимчасове звільнення від роботи, служить листок непрацездатності, який видається при захворюваннях, травмах і отруєннях та інших станах, пов`язаних з тимчасовою втратою працездатності, на період доліковування в санаторно-курортних установах, при необхідності догляду за хворим членом сім`ї, на період карантину, на час протезування в умовах стаціонару, на період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, при усиновленні дитини.

О.П. Щепин, В.А. медик