Про гордині по іоанна лествичника

Гординя, гордість - Один з найнебезпечніших смертних гріхів.

Про боротьбу з нею написано не мало, але, одним з найбільш шанованих праць є, безсумнівно, книга Іоанна Лествичника «Гріховні пристрасті і боротьба з ними».

Від чого ж нас застерігає святий старець?

Перш за все, він попереджає, що гордий відрікається від Бога, зневажає інших людей, стає жорстоким&hellip- Спочатку йде марнославство, після нього починається гординя. Марнославство розкрадає все душевні багатства. Воно радіє чесноти, чекає того, щоб людина здійснював благі справи, але, потім своїми діями зводить кількість цього блага до нуля. Марнославний за своєю суттю є ідолопоклонником, тому що догоджає людям, а не Богові.

Його пост залишається без нагороди, молитва безплідна. Ознакою смиренномудрия є не стільки засудження самого себе, тому що від самого себе можна стерпіти багато, а ставлення до того, хто тебе засуджує. Якщо кількість любові до засуджує в душі зменшується, то про смирення не може бути й мови.

Людина, який дійшов до середини хибного шляху гордині, принижує інших, вихваляє свою працю відкрито і в душі, викриває інших. В самому кінці гордий відрікається від Божої допомоги, сподівається тільки на себе, набуває бісівський норов. Допомогти такій людині може тільки Бог.

Гордість сприяє тому, що людина забуває про свої гріхи, вона не тільки не дає нам рухатися вперед, але скидає з висот.

Ознаками гордині є наполегливе бажання наполягти на своїй думці, навіть якщо ця думка правильна. Тоді, коли гордий прислухається до слів старших, їх викриття може позбавити його від пороку, але, якщо він сперечається з усіма, навіть самими мудрими, людина йому вже допомогти не може. У серці гордого народжується хула, слова осуду Бога і Божественного. Але, слід пам`ятати, що не душа винна в таких думках, а біс.

Засуджуючи когось, ми теж губимо свою душу.

За які гріхи людина засуджує іншого, в ті він впаде сам. Важливо помічати в інших чесноти. Якщо хтось у вашій присутності засуджує іншого, його потрібно зупинити, але, м`яко, наприклад, сказавши: «Я сам щодня падаю в гріхи, так як я можу засуджувати когось». Горда душа стає рабою страху. Той, хто сподівається тільки на себе, боїться нещасть, які з ним можуть відбутися. Страх - це відсутність надії. Той, хто впевнений у любові Бога ніколи нічого не буде боятися, крім Господа.

Боротися з гординею допоможе смиренність, мовчання, стриманість, молитва, спогад про смерть, роздуми про те, що доведеться постати перед Богом. Від гордих відвертається Бог, гординя - показник убозтва душі, тому варто про це пам`ятати, щоб не опинитися під її впливом.