Характеристика здоров`я за даними поглиблених медичних оглядів

Як відомо, при поглибленому вивченні стану здоров`я населення шляхом ретельної організації та проведення з дотриманням належних вимог виявляється приблизно на 30% більше захворювань і відхилень, ніж за даними обертаності за медичною допомогою.

При аналізі даних анамнезу керівників нам вдалося виявити ряд суб`єктивних розладів, серед яких по частоті перше місце (36,4 ± 2,6%) займали скарги на головний біль (табл. 1). Болі частіше виникали в кінці робочого дня. Крім того, у обстежуваних переважали скарги на підвищену дратівливість (у 35,3 ± 2,6%), неспокійний сон (у 21,2 ± 2,2%), значну стомлюваність (у 20,1 ± 2,1%). В анамнезі майже у половини обстежуваних відзначалися часті конфліктні ситуації на роботі. Більш часто ці скарги спостерігалися у жінок-керівників, ніж у чоловіків.

Неврози і неврастенія у керівників після серцево-судинних захворювань займають 2-е місце і складають 18,4% від усіх виявлених захворювань. У інженерно-технічних працівників, за результатами медичних оглядів, це провідна патологія, на частку якої припадає 39,5% всіх захворювань.

У ІТП, поряд з неврозами, діагностували функціональні порушення нервової системи у вигляді «синдрому нервового перевтоми», астено-невротичних станів і ін. В основному мова йде про осіб, які поєднали в минулому навчання з роботою, що не займаються фізичною культурою, які мають невеликий стаж роботи на керівній посаді.

Серед усіх захворювань осіб розумової та управлінської праці найбільшу небезпеку для здоров`я і життя являє ішемічна хвороба серця, яка займає основне місце серед захворювань серцево-судинної системи. Вона діагностована у 56,2 ± 5,3 хворих першої групи, у 42,6 ± 3,8 другої групи і у 66,6 ± 7,3 - у контрольній (на 100 обстежених). Велика частота ІХС в контрольній групі пояснювалася обтяженоюспадковістю (гіпертонічна хвороба, атеросклероз, інфаркт міокарда у родичів), віком (52,6% у віці 50-59 років) і ін.

Хворі на ІХС у всіх трьох групах чітко розділилися на 2 підгрупи: хворі ІХС без ускладнень і ускладненою інфарктом міокарда. Зауважимо, що ця патологія спостерігалася в основному у чоловіків-в другій підгрупі не було жодної жінки.

Виявлено залежність частоти ІХС від віку. ІХС без ускладнень в контрольній групі зареєстрована у хворих у віці старше 40 років, тоді як в першій і другій групах вона була у віці 30-34 років, причому в першій групі частота ІХС у віці 35-39 років в 2 рази перевищувала таку в другій групі. Особливо показовими є співвідношення при ІХС, ускладненою інфарктом міокарда: у першій групі у хворих у віці 36-40 років вона була в 5 разів частіше, ніж у другій, і в 2 рази частіше - у віці 41-50 років, тоді як в контрольній групі «пік» цієї форми ІХС припадає на вік старше 50 років. Таким чином, ІХС спостерігається частіше і реєструється в більш молодому віці в групі керівників, у другій групі ускладнена ІХС у віці 46-50 років перевищує контроль в 3 рази.

Куріння і вживання алкоголю в групі керівників та ІТП реєструвалися в 2-3 рази частіше, ніж у контрольній у хворих з неускладненій ІХС. У хворих на ІХС, ускладненою інфарктом міокарда, куріння і вживання алкоголю констатовані частіше в порівнянні з групою, в якій ІХС була ускладнена інфарктом міокарда.

У групі керівників і в другій групі в порівнянні з контролем виявляли розширення меж серця, приглушення тонів серця, систолічний шум, тахікардію, симпатичну гіпертонію. Слід підкреслити, що серед чоловіків першої групи у 52,6 ± 5,3 з 100 обстежених першим проявом патології з`явилися інфаркт міокарда або напад гострої коронарної недостатності, в другій такий початок відзначено у 60,0 ± 3,8, а в контрольній групі - у 11,3 ± 5,4 хворих. Відмінності між показниками перших двох груп і контрольної достовірні (Plt 0,001).

Виживання після інфаркту міокарда у чоловіків першої групи склала 89,4 ± 3,3, у другій - 84,8 ± 2,8 на 100 обстежених, в контрольній - 70,4 ± 6,9 (Plt; 0,05). Повторний інфаркт міокарда в першій групі зареєстрований в 10,5% випадків, у другій - в 6%, в контрольній - в 7,1%.

Протягом 5 років простежено реабілітація хворих на інфаркт міокарда. У першій групі до своєї праці повернулися 60,6 ± 3,8 з 100. У контрольній групі не вдалося простежити за реабілітацією хворих.

Неврологічне обстеження дозволило виявити у хворих на ІХС, крім загальної невротизації, викликаної захворюванням, вегетативні розлади різного ступеня вираженості - від незначної (гіпергідроз, похолодання кистей і стоп, позитивні симптоми «білої плями», непереносимість транспорту і т.д.) до вегетативних кризів переважно симпатоадреналової спрямованості.

У першій групі вегетативні розлади визначені у 72,5 ± 4,8, у другій групі - у 74,3 ± 3,4, в контрольній - у 19,0 ± 6,8 з 100 обстежених. Різниця показників перших двох груп і контрольної статистично достовірна (Plt 0,001). Значна частота вегетативних розладів в групах керівників та ІТП дозволяє припустити залучення в хворобливий процес гіпоталамуса, патології якого (внутрішній фактор ризику) в останні роки надається особливе значення.

Клінічним виразом вегетативних зрушень з`явилися головні болі в поєднанні з запамороченням, потемніння в очах. Зазначені скарги у чоловіків першої групи зустрічалися в 2 рази частіше, ніж у другій групі, і майже в 3 рази частіше, ніж у контрольній групі.

Вплив нервової системи позначалося і на показниках електрокардіограми. Вони зводилися до появи синусових аритмій, бради- або тахікардії. У групі осіб з ускладненою ІХС вони відзначалися у 89,4 ± 3,3% хворих, в другій - у 42,4 ± 3,9%. У контрольній групі вони виявлені у 64,2 ± 7,4% обстежуваних. Різниця показників перших двох груп в порівнянні з контрольною вірогідно (відповідно Plt; 0,01 і Plt; 0,05). У клінічній діагностиці ІХС у ІТП ми орієнтувалися на загальновизнані критерії. У першій групі частіше відзначалися порушення внутрішньошлуночкової провідності, зниження вольтажу зубця «Т», ішемія міокарда в порівнянні з другою і контрольною групами.

Підвищення змісту вільного холестерину (вище 320 мг /%) спостерігалося у всіх трьох групах у 75-78,9% хворих, бета-ліпопротеїдів - у 43,7 ± 3,8 ІТП, у 78,5 ± 4,4 керівників (Plt 0,001), а в контрольній групі - всього у 28,5 ± 7,0 (відповідно Plt; 0,01 і Plt; 0,05).

Другий клінічною формою ураження серцево-судинної системи з`явилася гіпертонічна хвороба I і II стадій. На стаціонарному лікуванні з цим діагнозом перебувало 16,1% керівників, 20,1% склали ІТП і 35,7% хворих було в контрольній групі.

Суттєвою виявилася різниця в часі появи гіпертонічної хвороби. У віці до 45 років вона зареєстрована у 64,3 ± 5,1 керівника, у 75,8 ± 3,3 ІТП (Plt; 0,05) і у 59,8 ± 7,6 - у контрольній групі. Відмінності показників ІТП і в контрольній групі достовірні (Plt; 0,05).

Хворі на гіпертонію скаржилися на головні болі в потиличній області, знімаються гіпотензивнимизасобами. Нерідко до артеріальної гіпертензії приєднувалися запаморочення, погіршення зору, шум у вухах. Зазначені скарги з`являлися у віці вже до 30 років, наростаючи до 31-35 років. У цьому віці скарги відзначалися в 3 рази частіше в групі керівників у порівнянні з контрольною групою. Ті ж явища констатували і в віці 36-40 років.

У об`єктивної симптоматиці в першій і другій групах найбільш часто в порівнянні з контрольною спостерігаються розширення меж серця, приглушення тонів на верхівці, акцент II тону на аорті. У першій групі в електрокардіограмі відзначалися порушення ритму і внутрішньошлуночкової провідності, блокада ніжок пучка Гіса, ішемія міокарда. У другій групі частіше реєструвалися порушення у вигляді синусової аритмії, синусової тахікардії або брадикардії, гіпертрофії і перевантажень лівого шлуночка, ознаки коронарної недостатності.

Третя форма порушення серцево-судинної системи полягала в функціональних порушеннях серцево-судинної і нервової систем у вигляді нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним, гіпотонічним або кардіальним типами і невротичних станів і неврастенії з кардіологічними проявами. Серед керівників такі прояви відзначені у 27,6 ± 4,8%, в групі ІТП - у 37,2 ± 3,8%, в контрольній групі - лише у 4,7 ± 3,2%. Відмінності з контролем достовірні (відповідно Plt; 0,01 і Plt 0,001). У першій групі частіше, ніж у другій, були скарги на болі в серці стенокардитического характеру, що залежать від напруги нервової системи, тоді як у другій і контрольної групах вони носили типово невротичний характер. З об`єктивних симптомів у керівників в 2 рази частіше, ніж у групі ІТП, зазначалося розширення меж серця (25% і 13,1%), частіше спостерігалася схильність до тахікардії і гіпертонії (54,74% проти 44,2% і 54,1 % проти 19,6%).

Зміни ЕКГ характеризувалися синусовой аритмією, синусовой тахи- або брадикардією, порушеннями внутрішньосерцевої і внутрішньошлуночкової провідності, рідше - левограмма, зниженням або появою високих симетричних зубців «Т» в грудних відведеннях, екстрасистолією, пароксизмальною тахікардією. У контрольній групі на ЕКГ не встановлені патологічні зрушення.

Аналіз клінічного матеріалу показав наявність суттєвої залежності виникнення хвороби, її перебігу, одужання і прогнозу подальшої працездатності хворих серцево-судинними захворюваннями від характеру трудової діяльності. У групі керівників, розумова робота яких протікає на тлі постійного нервово-психічної напруги, патологія серцево-судинної системи займає провідне місце.

Ішемічна хвороба серця, як основна патологія серед усіх захворювань серця у керівників промислових підприємств, найбільш часто ускладнюється інфарктами міокарда, і у віковій групі до 40 років виникає в 2-3 рази частіше, ніж у осіб, зайнятих фізичною працею. Найбільш часто ІХС зустрічається у чоловіків, а в групі ускладненою ІХС не було жодної жінки.

З об`єктивних даних в групі керівників частіше спостерігалися розширення меж і приглушення тонів серця, систолічний шум, тахікардія, симпатична гіпертонія.

У половини керівників, хворих на ІХС, першим проявом став інфаркт міокарда або напад гострої коронарної недостатності, в той час як в контрольній групі вони відзначалися лише у 14,3 ± 5,4 з 100 хворих. У керівників частіше реєструвався повторний інфаркт міокарда.

З гіпертонічною хворобою на стаціонарному лікуванні знаходилось 16,1% керівників.

Аміров Н.Х.

Праця і здоров`я керівників

Поділитися в соц мережах: