Основні закономірності смертності

Загострилися в 70-ті роки проблеми народонаселення в останні роки ще більше посилилися через сучасної соціально-економічної обстановки. Найбільш рельєфно це проявляється серед населення працездатного віку.
У 1995-1998 рр. число померлих в Російській Федерації (РФ) перевищило число народжених в 1,5-1,6 рази, а в Республіці Татарстан - в 1,2-1,3 рази. Збільшення загального рівня смертності більш ніж наполовину обумовлено приростом числа померлих в працездатних віках. Рівень смертності даної категорії населення в 1,5 рази вище, ніж на початку 90-х років. Частка померлих осіб в працездатному віці становить 29% до загальної чисельності померлих.
Нами було проведено аналіз вікових і статевих показників смертності керівників в порівнянні з аналогічними даними, що відносяться до працездатного населення Росії і Татарстану (табл. 1).
Таблиця 1
Статево-вікові показники смертності в працездатному віці населення (на 100 000 чол. Відповідної групи) 
Підлогаго;
ди
Вікові групи, роківвсього
16-1920-2930-3940-49
50 і
стар-
ше

1. Працездатне населення РФ

чоловікчини

1990

177,0

298,6

498.8

918,6

1913,9

759,2

1996

243.0

453,3

766,4

1432,7

2829,3

1117,2

1996 в% до 1990 р

137

152

156

156

148

147

жінки

1990

66,9

74,9

129,1

292,3

538,6

198,1

1996

85,6

109,7

193,1

414,7

749,2

263,6

1996 в% до 1990 р

128,0

147

150

142

139

133

2. Працездатне населення РТ

чоловіки

1990

155,1

263,0

441,7

812,6

1699,4

674,4

1996

203,0

381,9

647,8

1208,7

2393,3

967,0

1996 в% до 1990 р

130

145

146

148

140

143

жінки

1990

58,4

65,3

114,0

258,3

Відео: Електроліз. Частина 1. Процес електролізу, основні закономірності

478,5

201,7

1996

75,3

91,9

174,3

380,0

646,9

259,2

1996 в% до 1990 р

129

139

153

147

135

128

3. Керівники РТ

чоловіки

1990

-

175,5

297,0

594,4

1437,7

631,6

1996

-

280,4

546,4

908,8

1816,0

884,7

1996 в% до 1990 р

Відео: Основні закономірності еволюції. урок біології

;

160

183

153

126

140

жінки

Відео: Алкоголь і куріння - основні каталізатори смертності

1990

-

58,0

151,2

212,8

351,0

198,5

1996

;

78,3

194,1

284,2

371,0

235,3

1996 в% до 1990 р

;

135

128

132

122

118

Як видно з таблиці, у всіх трьох групах працездатного населення за вивчений період відбулося зростання рівня смертності як серед чоловіків, так і серед жінок приблизно на 28-56% в РФ, на 29-53% - в РТ. Найбільш високі темпи зростання рівня смертності спостерігалися у чоловіків у віці 40-49 років в РФ - до 156%, в РТ - до 148% і в групі керівників - до 153%. Серед останніх темпи зростання смертності в вікових групах 20-29, 30-39, 40-49 років значно вище (153-156%), ніж в групі 50 років і старше (119%).
Є значні статеві відмінності в смертності осіб працездатного віку в усіх врахованих нами групах населення. Так, смертність чоловіків значно перевищує смертність жінок: у віковій групі 20-29 років по РФ і РТ в 4,0 рази, серед керівників - в 3,8 рази-30-39 років відповідно в 4,0 3,8 і 4 ,2 рази. Серед керівників у віковій групі 50 років і старше в 1990 році таке перевищення становило 4,09, а в 1996 році - 4,8 рази (табл. 2).
Таблиця 2
Перевищення смертності чоловіків над смертністю жінок працездатного населення і керівників

вікові групи

1990 р

1996 р

РФ

РТ

керівники РТ

РФ

РТ

керівники РТ

16-19

2,6

2,6

;

2,8

2,7

;

20-29

4,0

4,0

3,8

4,1

4,2

4,8

30-39

4,0

3,8

4,2

4,0

3,8

4,2

40-49

3,1

3,1

3,4

3,5

3,1

3,9

50 і старше

3,5

3,5

4,09

3,8

3,7

4,8

Разом:

3,8

3,8

3,8

4,2

3,7

4,6

Як відомо, серед усіх причин смертності понад 80% припадає на три класи: новоутворення, хвороби серцево-судинної системи, нещасні випадки, отруєння і травми (табл. 3).
Таблиця 3
Показники смертності населення працездатного віку Російської Федерації, Республіки Татарстан в 1990-1996 рр. від основних причин (на 100 000 чол.)
населення
трудоспо-
собного
віку
Підлогароки123
Усе
причини

Російської

Федерації

м

1990

142,7

220,6

284,7

759,2

1996

132,9

322,2

442,4

1117,7

ж

1990

60,5

47,9

51,7

198,1

1996

58,1

63,1

Відео: Медики назвали основні причини смертності росіян [ВІДЕО]

85,9

263,6

Республіки

Татарстан

м

1990

117,1

199,3

268,6

674,4

1996

114,9

298,8

396,8

967,0

ж

1990

46,4

42,1

44,5

201,7

1996

44,1

60,4

64,0

259,2

керівники

м

1990

159,1

270,8

201,5

631,6

1996

160,7

419,4

301,6

884,7

ж

1990

61,6

67,9

64,9

198,5

1996

61,9

70,7

80,6

235,3

Примітка: 1 - новообразованія- 2 - хвороби системи кровообігу-3 - нещасні випадки, отруєння, травми.
Перше місце серед причин смерті працездатного населення займають травми і отруєння або неприродні причини, частка яких в 1996 р в РФ склала 38,3%, в РТ - 31,8%, серед вивченого нами контингенту керівників - 32,0%.
Структура смертності вивченого контингенту керівників внаслідок нещасних випадків, отруєнь і травм дещо відрізняється від такої серед всього населення. З рис. 1 видно, що якщо в 1979 р в структурі смертності більше половини (52,7%) займали травми, то в 1989 р їх частка знизилася до 45,1%, а в 1996 р до 30,4%. Друге місце в 1979 і 1989 рр. (31,5% і 35,5%) займали самогубства, частка яких в 1996 р склала лише 22,8%. На третьому місці в 1979 р були отруєння (15,8%), в 1989 і 1996 рр. вони перемістилися на четверте місце (відповідно 9,6% і 17,3%).
Структура причин смерті внаслідок нещасних випадків, отруєнь, травм серед керівників, управлінців, менеджерів Республіки Татарстан.
Мал. 1. Структура причин смерті внаслідок нещасних випадків, отруєнь, травм серед керівників, управлінців, менеджерів Республіки Татарстан. 
Особливо несприятливою тенденцією є поява в структурі в 1989 р вбивств (9,8%) і зростання частки їх на 1996 р до 29,4%. Для порівняння: серед всього населення вони в структурі займають 6,8% -11,5%.
Аналіз повіковий структури смертності керівників показав, що з 1979 по 1996 рр. відбулися значні зміни (рис. 2). Якщо в 1979 р у віковій групі 20-29 років частка померлих склала 19%, то вона в 1989 р зменшилася до 11,0%, а в 1996 р - до 6,0%. У порівнянні з 1979 р на 1996 р зросла частка осіб у вікових групах 30-39 років (до 34,5%) і 40-49 років (до 41,6%) при зниженні кількості померлих у віковій групі 50 років і старше . Таким чином, серед керівників в Республіці Татарстан в останні роки від травм, отруєнь, нещасних випадків в основному (76,1%) гинули особи щодо молодого віку: 30-39 і 40-49 років. Структура смертності серед іншого працездатного населення виглядає наступним чином: в 20-29 років - 17,2%, 30-39 років - 26,0%, 40-49 років - 29%, 50 і старше - 27,0%.
Вікова структура смертності керівників Республіки Татарстан в динаміці внаслідок травм, нещасних випадків, отруєнь (відсотки).
Мал. 2. Вікова структура смертності керівників Республіки Татарстан в динаміці внаслідок травм, нещасних випадків, отруєнь (відсотки).
Інтенсивні показники частоти вбивств серед населення РТ, а також керівників за останні роки значно підвищилися, проте серед керівників вони були значно вище, ніж серед населення, особливо в 1992-1996 рр. (Рис. 3). Самогубств серед населення в усі роки вивчення було більше, ніж серед керівників. З 1992 р серед населення спостерігався різкий ріст частоти самогубств, в той час як в групі керівників відзначено стабілізацію.
Динаміка частот вбивств і самогубств серед населення та керівників (на 100 000 чол.)
Мал. 3. Динаміка частот вбивств і самогубств серед населення та керівників (на 100 000 чол.)
Серед інших причин смерті населення працездатного віку, як в РФ, так і в РТ, друге місце займають хвороби системи кровообігу, третє - новоутворення. У керівників в РТ на першому місці хвороби системи кровообігу, на другому - травми, на третьому - новоутворення.
Серед чоловічого населення працездатного віку в РФ смертність від хвороб органів кровообігу в 1990 р склала 220,6, в 1996 р зросла до 322,2 на 100 000 чол. (Зростання на 46%), в РТ - з 199,3 до 298,8 (зростання на 49%), керівників - з 270,8 до 419,4 (зростання на 55%) (табл. 3). Серед жінок цього віку відповідно з 47,9 до 63,1 (зростання на 31%), з 42,1 до 60,4 (на 43%), з 67,9 до 70,7 (на 15%). Смертність чоловіків від захворювань системи кровообігу перевищила смертність жінок по РФ в 1990 р в 4,6 рази, в 1996 р - в 5,1 рази, відповідно по РТ - в 4,7 і 4,9 рази, у керівників - в 4,4 і 5,9 рази.
У 1979 р в структурі причин смертності від захворювань системи кровообігу частка серцево-судинної недостатності становила 37,5%, ішемічної хвороби серця - 31,6%, порушень мозкового кровообігу - 30,9%. У 1996 р структура різко змінилася, частка цих захворювань відповідно склала 53,7%, 31,0% і 15,3%.
Серед причин смерті від серцево-судинних захворювань у всіх професійних групах найбільш частими були хронічні та інші форми ішемічної хвороби серця, але вони також частіше були причиною смерті керівників, ніж інженерів і майстрів (60,0 ± 13,0 проти 23,0 ± 4 , 0 і 20,0 ± 4,0 Plt; 0,05 і Plt; 0,01). Друге місце серед серцево-судинних захворювань як причини смерті у керівників і інженерів зайняла гіпертонічна хвороба, третє - судинні ураження мозку без гіпертонії: у майстрів ці захворювання призводили до смерті з однаковою частотою (6,0 ± 0,2).
Смертність чоловіків від новоутворень в працездатному віці перевищує аналогічний показник жінок у всіх вивчених нами групах в 2,3-2,5 рази, в 1996 році - в 2,2-2,6 рази.
Основними онкологічними захворюваннями, від яких гинуть керівники-чоловіки, є рак легенів і шлунку, у жінок даної категорії - пухлини молочної залози і статевих органів.
В останні роки вивчається нами контингент працездатного населення - керівники - в силу відбуваються в суспільстві соціально-економічних перетворень став найбільш забезпеченим матеріально, отримав недоступні для іншого населення необмежені можливості відпочинку, лікування, реабілітації. У зв`язку з цим викликає інтерес динаміка середньої тривалості життя осіб, які мають хвороби, які є основними причинами смерті (рис. 4).
Середній вік керівників до моменту настання смерті від онкологічних захворювань (II), хвороб системи кровообігу (VII), травм, нещасних випадків, отруєнь (XVII) в працездатному віці і в цілому за 1979-1998 рр.
Мал. 4. Середній вік керівників до моменту настання смерті від онкологічних захворювань (II), хвороб системи кровообігу (VII), травм, нещасних випадків, отруєнь (XVII) в працездатному віці і в цілому за 1979-1998 рр.
У чоловіків з онкологічними захворюваннями в 1979 і 1989 рр. в працездатному віці смерть наставала відповідно в 50,6 ± 0,67 і 50,7 ± 0,63 років, тобто в одні і ті ж терміни. У 1998 році цей показник був достовірно вище - 52,5 ± 0,61. У жінок, що відносяться до даного контингенту, відбулося достовірне зниження середнього віку настання смерті від 50,5 ± 0,82 років в 1979 р до 45,8 ± 0,72 років в 1998 р (Plt 0,001). Однак в цілому після виходу на пенсію чоловіки гинули від онкологічних захворювань в 1979 р у віці 59,9 ± 0,83 року, у 1989 р - 61,2 ± 0,72 року, в 1998 р - 67,1 ± 0,84 року, відповідно на 13, 12, 15 років пізніше.
Має місце також достовірне збільшення середнього віку настання смерті від цієї групи захворювань в динаміці. Якщо чоловіки працездатного віку в 1979 р вмирали в 50,5 ± 0,67 року, то в 1996 вже в 52,5 ± 0,63 року (Plt; 0,05). Середня тривалість життя, включаючи пенсійний період, відповідно склала 59,9 ± 0,83 і 66,7 ± 0,84 року (Plt 0,001). Таким чином, за 1979-1996 рр. середній вік настання смерті від онкологічних захворювань керівників збільшився в працездатному віці на 2,1 року, а в цілому, включаючи пенсійний, - на 6,8 року.
Жінки працездатного віку в 1979 р гинули в основному від раку молочної залози у віці 50,5 ± 0,67 року, а в 1996 р - в 45,7 ± 0,72 року (Plt; 0,01), т. е. на 4,8 роки раніше. В цілому, включаючи пенсійний вік, вони також стали жити на 2,1 року менше в 1996 р в порівнянні з 1979 р (відповідно 61,4 ± 0,55 і 63,5 ± 0,61 року, Plt; 0, 05).
Середній вік настання смерті від захворювань системи кровообігу чоловіків-керівників в працездатному віці за 1979-1996 рр. майже не змінився, склавши 49,1 ± 0,30 і 49,4 ± 0,22 року. Однак у колишніх керівників-пенсіонерів він підвищився на 4 роки. Так, в 1979 році особи, які страждають хворобами системи кровообігу, в середньому жили 61,1 ± 0,26 року, а в 1996 р - 65,2 ± 0,14, різниця показників надзвичайно достовірна (Plt 0,001).
Жінки-керівники, що страждали хворобами системи кровообігу, в 1979 р жили довше (50,6 ± 0,82 року), ніж у 1996 р (46,8 ± 0,33 року, Plt 0,001). Після виходу на пенсію тривалість життя за 1979-1996 рр. збільшилася на 9,3 року: з 56,7 ± 0,37 до 66,0 ± 0,66 року, Plt 0,001).
Якщо показники, що характеризують середній вік настання смерті від новоутворень та захворювань серцево-судинної системи у керівників, мають тенденцію до поліпшення, особливо в пенсійному віці, то з нещасних випадків, травм, отруєнь у осіб як працездатного, так і пенсійного віку є низькими, маючи тенденцію до омолодження (рис. 4).
Аміров Н.Х.
Праця і здоров`я керівників

Поділитися в соц мережах:

Cхоже