Загострилися в 70-ті роки проблеми народонаселення в останні роки ще більше посилилися через сучасної соціально-економічної обстановки. Найбільш рельєфно це проявляється серед населення працездатного віку.
У 1995-1998 рр. число померлих в Російській Федерації (РФ) перевищило число народжених в 1,5-1,6 рази, а в Республіці Татарстан - в 1,2-1,3 рази. Збільшення загального рівня смертності більш ніж наполовину обумовлено приростом числа померлих в працездатних віках. Рівень смертності даної категорії населення в 1,5 рази вище, ніж на початку 90-х років. Частка померлих осіб в працездатному віці становить 29% до загальної чисельності померлих.
Нами було проведено аналіз вікових і статевих показників смертності керівників в порівнянні з аналогічними даними, що відносяться до працездатного населення Росії і Татарстану (табл. 1).
Таблиця 1
Статево-вікові показники смертності в працездатному віці населення (на 100 000 чол. Відповідної групи)
Підлога
го; ди
Вікові групи, років
всього
16-19
20-29
30-39
40-49
50 і
стар-
ше
1. Працездатне населення РФ
чоловікчини
1990
177,0
298,6
498.8
918,6
1913,9
759,2
1996
243.0
453,3
766,4
1432,7
2829,3
1117,2
1996 в% до 1990 р
137
152
156
156
148
147
жінки
1990
66,9
74,9
129,1
292,3
538,6
198,1
1996
85,6
109,7
193,1
414,7
749,2
263,6
1996 в% до 1990 р
128,0
147
150
142
139
133
2. Працездатне населення РТ
чоловіки
1990
155,1
263,0
441,7
812,6
1699,4
674,4
1996
203,0
381,9
647,8
1208,7
2393,3
967,0
1996 в% до 1990 р
130
145
146
148
140
143
жінки
1990
58,4
65,3
114,0
258,3
Відео: Електроліз. Частина 1. Процес електролізу, основні закономірності
478,5
201,7
1996
75,3
91,9
174,3
380,0
646,9
259,2
1996 в% до 1990 р
129
139
153
147
135
128
3. Керівники РТ
чоловіки
1990
-
175,5
297,0
594,4
1437,7
631,6
1996
-
280,4
546,4
908,8
1816,0
884,7
1996 в% до 1990 р
Відео: Основні закономірності еволюції. урок біології
;
160
183
153
126
140
жінки
Відео: Алкоголь і куріння - основні каталізатори смертності
1990
-
58,0
151,2
212,8
351,0
198,5
1996
;
78,3
194,1
284,2
371,0
235,3
1996 в% до 1990 р
;
135
128
132
122
118
Як видно з таблиці, у всіх трьох групах працездатного населення за вивчений період відбулося зростання рівня смертності як серед чоловіків, так і серед жінок приблизно на 28-56% в РФ, на 29-53% - в РТ. Найбільш високі темпи зростання рівня смертності спостерігалися у чоловіків у віці 40-49 років в РФ - до 156%, в РТ - до 148% і в групі керівників - до 153%. Серед останніх темпи зростання смертності в вікових групах 20-29, 30-39, 40-49 років значно вище (153-156%), ніж в групі 50 років і старше (119%).
Є значні статеві відмінності в смертності осіб працездатного віку в усіх врахованих нами групах населення. Так, смертність чоловіків значно перевищує смертність жінок: у віковій групі 20-29 років по РФ і РТ в 4,0 рази, серед керівників - в 3,8 рази-30-39 років відповідно в 4,0 3,8 і 4 ,2 рази. Серед керівників у віковій групі 50 років і старше в 1990 році таке перевищення становило 4,09, а в 1996 році - 4,8 рази (табл. 2).
Таблиця 2
Перевищення смертності чоловіків над смертністю жінок працездатного населення і керівників
вікові групи
1990 р
1996 р
РФ
РТ
керівники РТ
РФ
РТ
керівники РТ
16-19
2,6
2,6
;
2,8
2,7
;
20-29
4,0
4,0
3,8
4,1
4,2
4,8
30-39
4,0
3,8
4,2
4,0
3,8
4,2
40-49
3,1
3,1
3,4
3,5
3,1
3,9
50 і старше
3,5
3,5
4,09
3,8
3,7
4,8
Разом:
3,8
3,8
3,8
4,2
3,7
4,6
Як відомо, серед усіх причин смертності понад 80% припадає на три класи: новоутворення, хвороби серцево-судинної системи, нещасні випадки, отруєння і травми (табл. 3).
Таблиця 3
Показники смертності населення працездатного віку Російської Федерації, Республіки Татарстан в 1990-1996 рр. від основних причин (на 100 000 чол.)
населення
трудоспо-
собного
віку
Підлога
роки
1
2
3
Усе
причини
Російської
Федерації
м
1990
142,7
220,6
284,7
759,2
1996
132,9
322,2
442,4
1117,7
ж
1990
60,5
47,9
51,7
198,1
1996
58,1
63,1
Відео: Медики назвали основні причини смертності росіян [ВІДЕО]
85,9
263,6
Республіки
Татарстан
м
1990
117,1
199,3
268,6
674,4
1996
114,9
298,8
396,8
967,0
ж
1990
46,4
42,1
44,5
201,7
1996
44,1
60,4
64,0
259,2
керівники
м
1990
159,1
270,8
201,5
631,6
1996
160,7
419,4
301,6
884,7
ж
1990
61,6
67,9
64,9
198,5
1996
61,9
70,7
80,6
235,3
Примітка: 1 - новообразованія- 2 - хвороби системи кровообігу-3 - нещасні випадки, отруєння, травми.
Перше місце серед причин смерті працездатного населення займають травми і отруєння або неприродні причини, частка яких в 1996 р в РФ склала 38,3%, в РТ - 31,8%, серед вивченого нами контингенту керівників - 32,0%.
Структура смертності вивченого контингенту керівників внаслідок нещасних випадків, отруєнь і травм дещо відрізняється від такої серед всього населення. З рис. 1 видно, що якщо в 1979 р в структурі смертності більше половини (52,7%) займали травми, то в 1989 р їх частка знизилася до 45,1%, а в 1996 р до 30,4%. Друге місце в 1979 і 1989 рр. (31,5% і 35,5%) займали самогубства, частка яких в 1996 р склала лише 22,8%. На третьому місці в 1979 р були отруєння (15,8%), в 1989 і 1996 рр. вони перемістилися на четверте місце (відповідно 9,6% і 17,3%).
Мал. 1. Структура причин смерті внаслідок нещасних випадків, отруєнь, травм серед керівників, управлінців, менеджерів Республіки Татарстан.
Особливо несприятливою тенденцією є поява в структурі в 1989 р вбивств (9,8%) і зростання частки їх на 1996 р до 29,4%. Для порівняння: серед всього населення вони в структурі займають 6,8% -11,5%.
Аналіз повіковий структури смертності керівників показав, що з 1979 по 1996 рр. відбулися значні зміни (рис. 2). Якщо в 1979 р у віковій групі 20-29 років частка померлих склала 19%, то вона в 1989 р зменшилася до 11,0%, а в 1996 р - до 6,0%. У порівнянні з 1979 р на 1996 р зросла частка осіб у вікових групах 30-39 років (до 34,5%) і 40-49 років (до 41,6%) при зниженні кількості померлих у віковій групі 50 років і старше . Таким чином, серед керівників в Республіці Татарстан в останні роки від травм, отруєнь, нещасних випадків в основному (76,1%) гинули особи щодо молодого віку: 30-39 і 40-49 років. Структура смертності серед іншого працездатного населення виглядає наступним чином: в 20-29 років - 17,2%, 30-39 років - 26,0%, 40-49 років - 29%, 50 і старше - 27,0%.
Мал. 2. Вікова структура смертності керівників Республіки Татарстан в динаміці внаслідок травм, нещасних випадків, отруєнь (відсотки).
Інтенсивні показники частоти вбивств серед населення РТ, а також керівників за останні роки значно підвищилися, проте серед керівників вони були значно вище, ніж серед населення, особливо в 1992-1996 рр. (Рис. 3). Самогубств серед населення в усі роки вивчення було більше, ніж серед керівників. З 1992 р серед населення спостерігався різкий ріст частоти самогубств, в той час як в групі керівників відзначено стабілізацію.
Мал. 3. Динаміка частот вбивств і самогубств серед населення та керівників (на 100 000 чол.)
Серед інших причин смерті населення працездатного віку, як в РФ, так і в РТ, друге місце займають хвороби системи кровообігу, третє - новоутворення. У керівників в РТ на першому місці хвороби системи кровообігу, на другому - травми, на третьому - новоутворення.
Серед чоловічого населення працездатного віку в РФ смертність від хвороб органів кровообігу в 1990 р склала 220,6, в 1996 р зросла до 322,2 на 100 000 чол. (Зростання на 46%), в РТ - з 199,3 до 298,8 (зростання на 49%), керівників - з 270,8 до 419,4 (зростання на 55%) (табл. 3). Серед жінок цього віку відповідно з 47,9 до 63,1 (зростання на 31%), з 42,1 до 60,4 (на 43%), з 67,9 до 70,7 (на 15%). Смертність чоловіків від захворювань системи кровообігу перевищила смертність жінок по РФ в 1990 р в 4,6 рази, в 1996 р - в 5,1 рази, відповідно по РТ - в 4,7 і 4,9 рази, у керівників - в 4,4 і 5,9 рази.
У 1979 р в структурі причин смертності від захворювань системи кровообігу частка серцево-судинної недостатності становила 37,5%, ішемічної хвороби серця - 31,6%, порушень мозкового кровообігу - 30,9%. У 1996 р структура різко змінилася, частка цих захворювань відповідно склала 53,7%, 31,0% і 15,3%.
Серед причин смерті від серцево-судинних захворювань у всіх професійних групах найбільш частими були хронічні та інші форми ішемічної хвороби серця, але вони також частіше були причиною смерті керівників, ніж інженерів і майстрів (60,0 ± 13,0 проти 23,0 ± 4 , 0 і 20,0 ± 4,0 Plt; 0,05 і Plt; 0,01). Друге місце серед серцево-судинних захворювань як причини смерті у керівників і інженерів зайняла гіпертонічна хвороба, третє - судинні ураження мозку без гіпертонії: у майстрів ці захворювання призводили до смерті з однаковою частотою (6,0 ± 0,2).
Смертність чоловіків від новоутворень в працездатному віці перевищує аналогічний показник жінок у всіх вивчених нами групах в 2,3-2,5 рази, в 1996 році - в 2,2-2,6 рази.
Основними онкологічними захворюваннями, від яких гинуть керівники-чоловіки, є рак легенів і шлунку, у жінок даної категорії - пухлини молочної залози і статевих органів.
В останні роки вивчається нами контингент працездатного населення - керівники - в силу відбуваються в суспільстві соціально-економічних перетворень став найбільш забезпеченим матеріально, отримав недоступні для іншого населення необмежені можливості відпочинку, лікування, реабілітації. У зв`язку з цим викликає інтерес динаміка середньої тривалості життя осіб, які мають хвороби, які є основними причинами смерті (рис. 4).
Мал. 4. Середній вік керівників до моменту настання смерті від онкологічних захворювань (II), хвороб системи кровообігу (VII), травм, нещасних випадків, отруєнь (XVII) в працездатному віці і в цілому за 1979-1998 рр.
У чоловіків з онкологічними захворюваннями в 1979 і 1989 рр. в працездатному віці смерть наставала відповідно в 50,6 ± 0,67 і 50,7 ± 0,63 років, тобто в одні і ті ж терміни. У 1998 році цей показник був достовірно вище - 52,5 ± 0,61. У жінок, що відносяться до даного контингенту, відбулося достовірне зниження середнього віку настання смерті від 50,5 ± 0,82 років в 1979 р до 45,8 ± 0,72 років в 1998 р (Plt 0,001). Однак в цілому після виходу на пенсію чоловіки гинули від онкологічних захворювань в 1979 р у віці 59,9 ± 0,83 року, у 1989 р - 61,2 ± 0,72 року, в 1998 р - 67,1 ± 0,84 року, відповідно на 13, 12, 15 років пізніше.
Має місце також достовірне збільшення середнього віку настання смерті від цієї групи захворювань в динаміці. Якщо чоловіки працездатного віку в 1979 р вмирали в 50,5 ± 0,67 року, то в 1996 вже в 52,5 ± 0,63 року (Plt; 0,05). Середня тривалість життя, включаючи пенсійний період, відповідно склала 59,9 ± 0,83 і 66,7 ± 0,84 року (Plt 0,001). Таким чином, за 1979-1996 рр. середній вік настання смерті від онкологічних захворювань керівників збільшився в працездатному віці на 2,1 року, а в цілому, включаючи пенсійний, - на 6,8 року.
Жінки працездатного віку в 1979 р гинули в основному від раку молочної залози у віці 50,5 ± 0,67 року, а в 1996 р - в 45,7 ± 0,72 року (Plt; 0,01), т. е. на 4,8 роки раніше. В цілому, включаючи пенсійний вік, вони також стали жити на 2,1 року менше в 1996 р в порівнянні з 1979 р (відповідно 61,4 ± 0,55 і 63,5 ± 0,61 року, Plt; 0, 05).
Середній вік настання смерті від захворювань системи кровообігу чоловіків-керівників в працездатному віці за 1979-1996 рр. майже не змінився, склавши 49,1 ± 0,30 і 49,4 ± 0,22 року. Однак у колишніх керівників-пенсіонерів він підвищився на 4 роки. Так, в 1979 році особи, які страждають хворобами системи кровообігу, в середньому жили 61,1 ± 0,26 року, а в 1996 р - 65,2 ± 0,14, різниця показників надзвичайно достовірна (Plt 0,001).
Жінки-керівники, що страждали хворобами системи кровообігу, в 1979 р жили довше (50,6 ± 0,82 року), ніж у 1996 р (46,8 ± 0,33 року, Plt 0,001). Після виходу на пенсію тривалість життя за 1979-1996 рр. збільшилася на 9,3 року: з 56,7 ± 0,37 до 66,0 ± 0,66 року, Plt 0,001).
Якщо показники, що характеризують середній вік настання смерті від новоутворень та захворювань серцево-судинної системи у керівників, мають тенденцію до поліпшення, особливо в пенсійному віці, то з нещасних випадків, травм, отруєнь у осіб як працездатного, так і пенсійного віку є низькими, маючи тенденцію до омолодження (рис. 4).