Праця і здоров`я керівників: основні висновки

У сучасних соціально-економічних умовах, при скороченні зайнятості працездатного населення і зниження рівня життя, відзначається зростання чисельності керівників, тобто зростання «демографічного навантаження» управлінців. Одночасно відбуваються значні структурні зміни в корпусі керівників: масовий перехід колишніх партійних функціонерів в державні та комерційні структури, «постаріння» керівної ланки, витіснення з їх складу жінок.

В даний час все більше зростають роль керівників усіх ланок системи управління, а також нервово-емоційне напруження, характерне для цієї професійної групи, що істотно підвищує соціальну значимість проблеми гігієни праці для цього численного контингенту.

Аналіз трудової діяльності показує, що керівники обробляють значний обсяг мовної та текстової інформації (10-60 документів) при частих перемиканнях видів діяльності (16-150 разів за робочий день) в умовах дефіциту часу, частих конфліктних ситуацій (до 14 в день) і малої рухової активності, що створює передумови другосигнальна стресу. Ці професіографічні показники, характерні для управлінської праці, використані в якості кількісних критеріїв нервово-емоційного навантаження.

Існує кореляційна залежність між даними социометрических досліджень ( «САН», анкети за умовами праці, втоми і ін.) І об`єктивними показниками функціонального стану центральної нервової системи, серцево-судинної і м`язової систем, ступінь вираженості яких підвищується з рівнем керівництва (від r = 0 , 19 до r = 0,92), підтверджуючи зростання нервово-емоційного навантаження, що об`ектівізірует оцінки праці, стомлення, самопочуття і вказує на їхню соціальну значимість при проведенні профілактичних заходів.

Дослідження показують, що фізіологічні зрушення по ряду показників не відображають реальну нервово-емоційне навантаження, оцінювану більш високо по ергономічним критеріям, що, мабуть, обумовлено високими психофізіологічними особистісними характеристиками керівників. Має місце кореляція рівня систолічного і діастолічного тиску, а також частоти пульсу з інтегральними показниками втоми, найбільш виражена у керівників з більшою нервово-емоційним навантаженням. Ці зміни при їх стажевий кумуляції складають основу формування у керівників стійких порушень, перш за все з боку серцево-судинної системи.

Порівняльний аналіз різних підходів до оцінки одночасної дії факторів виробничого середовища малої і середньої інтенсивності показав гігієнічну прийнятність вагового підсумовування з урахуванням домінантної фактора для одночісловой оцінки робочого середовища. Використання цього інтегрального показника дозволило виявити суттєві відмінності умов праці обстежених груп, тоді як раніше вони оцінювалися однаково- встановлена достовірна кореляція між інтегральним показником і суб`єктивною оцінкою умов праці.

Аналіз структури захворюваності, інвалідності та смертності обстежених груп керівників показує переважання серцево-судинних захворювань (ІХС, гіпертонічна хвороба, судинні ураження мозку та ін.). За даними багатофакторного дисперсійного аналізу, на формування цієї патології у керівників найбільший вплив надають нервово-емоційне напруження (18,9%), куріння (8,0%), а також збільшення тривалості робочого дня понад 9 годин (17,7%), умови праці (10,1%), стаж роботи (5,5%), робота в пуско-налагоджувальна період (4,5%).

Загальні показники смертності (за всіма причин) керівників, хоча і мають тенденцію до зростання, проте достовірно нижче, ніж у іншого працездатного населення. Така відмінність обумовлена більш високими показниками смертності працездатного населення від травм і нещасних випадків. Підвищені рівні смертності керівників у порівнянні з працездатним населенням реєструються по новоутворенням і серцево-судинних захворювань.

Особливо неблагополучною тенденцією є поява серед причин смерті керівників в 1989 р вбивств (9,8%) і зростання їх частки на 1996 р до 29,3% (відповідно серед населення 6,8 і 11,5%). Серед керівників в останні роки від травм, отруєнь, нещасних випадків в основному гинуть особи у віці 30-49 років (76,1%), тоді як серед населення їх частка становить лише 55%. В силу відомих причин частота вбивств серед керівників за 1990-1996 рр. зросла з 6,2 до 41,9, тобто в 6,7 рази, а серед усього населення - тільки в 3,8 рази (з 7,8 до 30,9 на 100 000 чол.).

Серед причин смерті керівників перше місце займають захворювання системи кровообігу, друге - травми, третє - новообразованія- у працездатного населення РТ і РФ - відповідно травми, хвороби системи кровообігу, новоутворення.

Однак має місце і позитивна тенденція показників смертності керівників. Так, керівники, які мають хронічні захворювання системи кровообігу, в кінці 90-х років стали жити на 4,1 роки довше, ніж в 1979 році, при онкологічних захворюваннях - на 15 років. Необхідно відзначити, що в період трудової діяльності середній вік настання смерті від захворювань системи кровообігу чоловіків-керівників за 1979-1996 рр. майже не змінився, склавши 49,3 ± 0,29 року.

За 1979-1996 рр. середній вік настання смерті від онкологічних захворювань у керівників в працездатному віці підвищився на 2,1 року, в цілому, включаючи пенсійний, - на 6,8 року.

Головною причиною зазначеної позитивної динаміки є те, що в останні роки особи керівної ланки стали найбільш високо матеріально-забезпеченим контингентом населення, які мають недоступні для інших груп населення необмежені можливості відпочинку, лікування, в тому числі за кордоном.

У зв`язку з вищевикладеним вважаємо необхідними такі заходи:

1) організаційні,

2) по оптимізації режиму праці і відпочинку,

3) лікувально-профілактичні.

1) Тривалість робочого дня керівників виробництв не повинна перевищувати 9 годин. Інформаційні перевантаження, що виникають за рахунок надходить документації, можна зменшити в результаті правильної її сортування відповідними службами, механізацією процесів обробки документів, розробкою оптимальних маршрутів руху документів, раціоналізацією делопроізводства- строго регламентувати робочий день за видами діяльності (прийоми, робота з документами, планерки) з метою скорочення числа перемикань.

2) Особливу увагу слід приділити організації робочого місця керівників, меблів, обладнання засобами адміністративно-виробничого зв`язку і оргтехнікі- максимальному виключенню робіт, не властивих керівникам.

3) З метою виявлення ранніх порушень серцево-судинної і нервової систем у керівників промислових підприємств необхідно проведення періодичних медичних оглядів з частотою не менше 2-х разів на рік. При проведенні медичних оглядів необхідна участь терапевта, невропатолога, окуліста- необхідне проведення інструментальних (ЕКГ, біомікроскопія кута ока), біохімічних (загальний холестерин в сироватці крові, вміст бета-ліпопротеїдів) і функціональних проб. У осіб, що мають «напруга механізмів адаптації, незадовільну адаптацію» (за класифікацією Методичних рекомендацій, М., 1982, НДІ гігієни ім. Ф.Ф. Ерісмана) серцево-судинної системи, необхідно проведення відповідних профілактичних і лікувальних заходів в умовах санаторно-курортних установ, незалежно від їх місцезнаходження та приладдя.

Аміров Н.Х.

Праця і здоров`я керівників

Поділитися в соц мережах: