Функціональний стан серцево-судинної системи

Загальновідомо, що тривале нервово-психічний, емоційне напруження відбивається на діяльності серцево-судинної системи.

Вивчення впливу нервово-емоційного напруження на характер і динаміку показників серцево-судинної системи нами проведено у 196 чоловік керівної ланки у віці 35-45 років, які мають стаж роботи 10-20 років.

Результати досліджень показали, що рівні артеріального тиску різні в досліджуваних групах (табл. 1). Систолічний та діастолічний тиск у керівників цехів, відділів було на 10-15 мм рт. ст. вище, ніж у майстрів і інженерів. Середні величини артеріального тиску в динаміці робочого дня знижувалися, але різниця вихідних і послерабочего величин була недостовірна. Виняток становила група начальників цехів, в якій рівні мінімального тиску до кінця робочого дня підвищилися. Відзначається суттєва різниця (P lt; 0,001) в рівнях максимального (132,0 і 112,5 мм рт. Ст.) І мінімального (83,4 і 70,5 мм рт. Ст.) Тисків у начальників цехів і інженерів. Немає достовірної різниці в артеріальному тиску в групах майстрів і інженерів (максимальні - 116,0 і 112,5 мм рт. Ст.- мінімальні - 74,0 і 70,5 мм рт. Ст.).

Таблиця 1

Показники гемодинаміки у керівників різного рівня і ІТП стаціонарного виробництва (середні дані)

досліджувані показники	Групи	До роботи	Перед обідом	Після роботи
частота пульсу, уд / хв	1	76,9 ± 1,9	73,9 ± 2,6	74,5 ± 1,7
	2	79,0 ± 1,8	78,2 ± 1,6	76,0 ± 1,5
	3	80,5 ± 1,6	76,4 ± 1,6	78,4 ± 1,4
систолічний тиск, мм рт. ст.	1	132,0 ± 2,2	129,4 ± 3,9	128,7 ± 2,4
	2	116,0 ± 2,4	113,3 ± 2,6	112,3 ± 1,9
	3	112,5 ± 1,3	112,3 ± 1,0	108,9 ± 1,6
діастолічний тиск, мм рт. ст.	1	83,4 ± 2,1	86,1 ± 2,4	86,0 ± 2,0
	2	74,0 ± 1,9	72,0 ± 1,5	71,8 ± 1,6
	3	70,5 ± 1,4	71,5 ± 1,5	69,5 ± 1,3
Среднедінамічеський тиск, мм рт. ст.	1	106,5 ± 2,3	108,0 ± 3,1	107,2 ± 2,1
	2	94,2 ± 2,3	92,4 ± 1,9	92,0 ± 1,5
	3	91,1 ± 1,2	91,9 ± 1,0	89,2 ± 1,4
ударний об`єм серця, мл	1	49,3 ± 1,6	48,0 ± 1,5	46,2 ± 1,7
	2	54,4 ± 1,7	56,9 ± 1,4	55,1 ± 1,3
	3	56,7 ± 1,5	55,6 ± 0,9	56,0 ± 1,0
хвилинний обсяг крові, л / хв	1	3,7 ± 0,2	3,5 ± 0,2	3,5 ± 0,1
	2	4,3 ± 0,1	4,4 ± 0,02	4,1 ± 0,2
	3	4,6 ± 0,1	4,2 ± 0,2	4,4 ± 0,1

Примітка: 1 - начальники цехов- 2 - майстри 3 - ІТП.

Порівняння артеріального тиску і пульсу в дорабочей період з урахуванням віку показало, що систолічний та діастолічний тиск (у чоловіків - 124/80) і частота пульсу (65-68 уд / хв) у начальників цехів перевищують нормативні значення. Частота пульсу у всіх групах також перевищувала нормативні значення.

У керівників, які працюють в пуско-налагоджувальна період, рівні систолічного і діастолічного тиску мали ту ж динаміку, що і у працюючих на стаціонарному підприємстві (табл. 2) - все показники знижувалися до кінця дня. Різниця величин артеріального тиску в залежності від рівня керівництва була суттєвою (P lt; 0,05) лише на початку і середині робочого дня між групами начальників цехів (87,0 ± 1,9- 85,6 ± 1,7) і майстрів (80,6 ± 1,4 79,7 ± 1,3 ) за показниками мінімального тиску. У начальників ділянок і майстрів, які працюють в пуско-налагоджувальних виробництві, артеріальний тиск значно вище, ніж у працюючих на стаціонарному виробництві. У начальників цехів, які працюють в пуско-налагоджувальних режимі, величини систолічного і діастолічного тиску були дещо нижчими, ніж у працюючих на стаціонарному підприємстві, але ця різниця була недостовірна.

Таблиця 2

Показники гемодинаміки у керівників різного рівня і ІТП виробництва, що знаходиться в пуско-налагоджувальних періоді (середні дані)

досліджувані показники	Групи	До роботи	Перед обідом	Після роботи
Частота пульсу, уд / хв	1	74,5 ± 1,7	76,4 ± 2,0	82,0 ± 2,6
	2	80,2 ± 2,2	78,5 ± 1,7	79,6 ± 2,4
	3	79,5 ± 1,5	77,1 ± 1,7	76,6 ± 1,3
Систолічний тиск, мм рт. ст.	1	129,8 ± 2,8	125,6 ± 3,3	123,0 ± 2,0
	2	123,9 ± 2,5	122,4 ± 2,3	121,8 ± 3,2
	3	127,0 ± 2,1	122,4 ± 2,3	124,3 ± 2,2
Діастолічний тиск, мм рт. ст.	1	87,0 ± 1,6	85,6 ± 1,7	84,5 ± 2,0
	2	82,1 ± 1,5	81,1 ± 2,3	81,6 ± 1,5
	3	80,6 ± 1,4	79,7 ± 1,3	79,6 ± 1,3 Відео: КОМП`ЮТЕРНА ДІАГНОСТИКА "ОМЕГА-М" Ч.№1
Среднедінаміческое тиск, мм рт. ст.	1	108,4 ± 2,1	105,6 ± 2,5	103,7 ± 2,4
	2	103,0 ± 1,8	102,6 ± 2,3	102,2 ± 2,3
	3	103,8 ± 1,6	101,5 ± 1,8	102,0 ± 1,4
Ударний об`єм серця, мл	1	46,5 ± 1,5	46,4 ± 1,3	45,7 ± 1,7
	2	51,0 ± 1,7	51,2 ± 1,4	50,8 ± 1,0
	3	56,6 ± 1,5	55,9 ± 1,4	56,1 ± 1,8
Хвилинний об`єм крові, л / хв	1	3,7 ± 0,1	3,3 ± 0,3	3,7 ± 0,2
	2	4,1 ± 0,1	4,0 ± 0,2	4,0 ± 0,2
	3	4,5 ± 0,1	4,3 ± 0,3	4,3 ± 0,3

Примітка: 1 - начальники цехов- 2 - майстри 3 - ІТП.

Як видно з табл. 3, зіставлення артеріального тиску в умовах стаціонарного та пуско-налагоджувального періодів дозволяє виявити суттєву відмінність як в спрямованості, так і певною мірою виразності різниць величин систолічного і діастолічного тисків у всіх аналізованих групах керівників та ІТП. У групі начальників цехів зазначене розходження було достовірно лише в кінці роботи, при цьому систолічний тиск було великим у керівників стаціонарного підприємства і меншим у керівників підприємства, що знаходиться в пуско-налагоджувальних періоді.

Таблиця 3

Рівні артеріального тиску у керівників та ІТП в умовах стаціонарного (А) і пуско-налагоджувального (Б) періодів

Групи	час дослідні-ня	період	Макс. АТ		Мін. АТ
Групи	час дослідні-ня	період	M ± m	Рlt;	M ± m	Plt;
начальники цехів	до роботи	А	132,0 ± 2,2	-	83,4 ± 2,1	-
	до роботи	Б	129,8 ± 2,8		88,0 ± 1,9
	середина роботи	А	125,4 ± 3,2	-	81,4 ± 2,5	-
	середина роботи	Б	125,6 ± 3,3		85,6 ± 1,7
	кінець роботи	А	128,7 ± 2,1	0,05	86,0 ± 2,0
	кінець роботи	Б	123,0 ± 2,0		84,5 ± 2,0
майстри	до роботи	А	116,2 ± 2,4	0,05	74,0 ± 1,9	0,01
	до роботи	Б	123,9 ± 2,5	0,05	82,1 ± 1,5	0,01
	середина роботи	А	113,9 ± 2,6	-	72,0 ± 1,5	0,01
	середина роботи	Б	122,4 ± 3,0	-	81,1 ± 2,3	0,01
	кінець роботи	А	112,3 ± 1,9	0,05	71,8 ± 1,6	0,001
	кінець роботи	Б	121,8 ± 3,2	0,05	81,6 ± 1,5	0,001
ІТП	до роботи	А	112,5 ± 1,3	0,001	70,3 ± 1,4	0,001
	до роботи	Б	127,0 ± 2,1	0,001	80,6 ± 1,4	0,001
	середина роботи	А	112,3 ± 1,0	0,001	71,5 ± 1,1	0,001
	середина роботи	Б	122,4 ± 2,3	0,001	79,7 ± 1,3	0,001
	кінець роботи	А	108,9 ± 1,6	0,001	69,5 ± 1,3	0,001
	кінець роботи	Б	124,3 ± 2,2	0,001	79,6 ± 1,3	0,001

Звертає на себе увагу те, що у майстрів і ІТП величини як систолічного, так і діастолічного тиску були вищими в умовах пуско-налагоджувального періоду, при цьому у перших по диастолическому тиску можна відзначити посилення достовірності відмінностей до кінця робочого дня, тобто в умовах пуско-налагоджувального періоду підвищення величин артеріального тиску ще більш статистично посилюється до кінця роботи, що, безумовно, свідчить про вплив високого нервово-емоційної напруги на АД, особливо у майстрів, які є ланкою, що зазнають найбільшу виробничу навантаження в пуско-налагоджувальна період. Аналогічне напруга відчувають і ІТП, у яких різні величини систолічного і діастолічного тиску мають високу ступінь достовірності як до роботи, так і після неї.

При зіставленні величини АТ в стаціонарний і пуско-налагоджувальна періоди для начальників, з одного боку, і майстрів та ІТП - з іншого, отримані дані можуть бути пояснені наступним чином. У пуско-налагоджувальна період має місце високий ступінь напруги, яка виникає внаслідок несприятливого поєднання таких факторів, як обробка та засвоєння великої кількості інформації, дефіцит часу і подовження робочого дня до 12-13 годин. Відомо, що розумова робота в поєднанні з емоційною напругою, викликаним великою кількістю інформації зі смисловим значимістю, викликає збільшення числа серцевих скорочень і рівня артеріального тиску.

Вище було показано, що у начальників цехів під впливом великої нервово-емоційного навантаження виявлено ознаки зміни функціонального стану організму, які виражалися в зрушеннях ряду електроенцефалографічні показників, а також у зміні показників простий і складної зорово-моторної реакцій, коректурних тестів та ін. По- мабуть, зрушення функціонального стану центральної нервової системи зумовлюють зміну центральної регуляції серцево-судинної системи з перебудовою гемодинаміки на більш низький функціональний рівень.

Має місце тісний взаємозв`язок середніх величин артеріального тиску в динаміці робочого дня з рівнем керівництва: чим вище рівень керівництва, тим вище показники максимального і мінімального артеріального тиску. При цьому зі збільшенням стажу в одновікових групах рівень систолічного і діастолічного тиску також зростає.

Разом з тим, як видно на рис. 1, систолічний тиск в групі начальників цехів характеризується тенденцією до зниження до кінця робочого дня.

Артеріальний систолічний та діастолічний тиск в динаміці робочого дня у начальників цехів з різним стажем: 1 - 0-4 років-2 - 5-9 років-3 - 10-14 років.

Мал. 1. Артеріальний систолічний та діастолічний тиск в динаміці робочого дня у начальників цехів з різним стажем: 1 - 0-4 років-2 - 5-9 років-3 - 10-14 років.

Аналогічні, але більш виражені реакції були у осіб зі стажем більше 5 років, в той час як у малостажірованних спостерігається різко виражене зниження систолічного тиску в середині робочого дня з поверненням до початкових величин до кінця роботи.

Такий характер динаміки АТ, мабуть, прогнозує кумуляцію негативних ефектів високого нервово-емоційного напруження, що, зокрема, проявляється не тільки в розбіжностях вихідних величин систолічного тиску в залежності від стажу, а й в особливостях характеру змін АТ в динаміці дня (рис . 1).

Слід зазначити, що у начальників цехів з гіпертонічною хворобою в стадії ремісії відзначається якісно інша динаміка артеріального тиску: зростання максимального і мінімального артеріального тиску протягом першої половини робочого дня із збереженням цих підвищених рівнів до кінця роботи. Як приклад наводимо дані про зміну артеріального тиску і пульсу у одного з начальників цехів (рис. 2).

Мал. 2. Зміни артеріального тиску і пульсу протягом робочого дня у начальника цеху (40 років, стаж роботи 15 років, гіпертонічна хвороба 1 Б).

В цілому ці дані, що відображають різний характер реакції АТ у практично здорових осіб з різним стажем, а також у осіб з гіпертонічною хворобою, свідчать про велику роль умов праці і нервового напруження, характерного для трудової діяльності керівника, в формуванні порушень серцево-судинної системи.

Аналогічні дані отримані і за розрахунковими показниками гемодинаміки. Табл. 4 наочно ілюструє посилення достовірності відмінностей між групами начальників цехів, майстрів і ІТП, особливо виражених до кінця робочого дня за такими показниками, як ударний обсяг крові (УОК) і среднедінаміческое тиск.

Таблиця 4

Рівні довірчої ймовірності відмінностей основних показників гемодинаміки між групами керівників та ІТП в динаміці робочого дня

час

дослідвання

порівняй-

ваемие

групи

АТмакс,

Plt;

АТмін,

Plt;

УОК,

Plt;

МОК,

Plt;

середньо-

Відео: Венулон Витамакс для здоров`я кровоносної системи

Дінами-

чеський

тиск

До роботи

1-2

0,001

0,01

0,05

0,01

1-3

0,001

0,01

0,05

0,001

2-3

;

0,05

;

Відео: Безкоштовна діагностика організму в Алмати

середина робочого дня

1-2

0,05

0,01

0,001

0,05

1-3

0,01

0,05

0,001

2-3

;

після роботи

1-2

0,001

0,05

0,001

1-3

0,001

2-3

;

Примітка: 1 - начальники цехов- 2 - майстри 3 - ІТП.

У світлі цих даних найбільш високі рівні среднедінаміческого (понад 100 мм рт.ст.) тиску, мабуть, зумовлені нервово-емоційним напруженням, вказують на схильність до гіпертензивних реакцій, більш вираженим у начальників цехів.

Підвищення середнього тиску відбувається за рахунок недостатньої лабільності судин у відповідь на коливання хвилинного обсягу крові (МОК) і периферичного опору (ПС), а ізольоване підвищення середнього тиску характеризується рядом авторів як прегіпертоніческое стан. Хвилинний об`єм крові знижувався в динаміці дня у всіх вивчених групах, при цьому різниця МОК була найменшою у керівників рангу директорів, начальників цехів.

Проведений нами факторний аналіз деяких виробничих умов на показники серцево-судинної системи начальників цехів, а також вмісту в крові холестерину і бета-ліпопротеїдів дозволив виявити їх значущий вплив перш за все на систолічний та діастолічний тиск (табл. 5). При цьому чинники виробництва можна ранжувати в порядку убування сили їх впливу в такий спосіб:

1) санітарно-гігієнічні умови,

2) пуско-налагоджувальна період,

3) тривалість робочого дня.

Таблиця 5

Вплив факторів виробництва на деякі показники серцево-судинної системи начальників цехів

показники

Продовжуйте

жительность

робочого

дня

санітарно

гігіені-

етичні

умови

пуско

налагоджувальний

період

частка

влия-

ня,%

рівень,

значи-

мости,

Plt;

частка

влия-

ня,%

рівень,

значи-

мости,

Plt;

частка

влия-

ня,%

рівень,

значи-

мости,

Plt;

систолічний тиск

1,7

0,05

2,1

0,05

7,1

0,001

діастолічний тиск

1,0

0,05

8,6

0,05

частота пульсу

зміст холестерину

Зміст бета- ліпопротеїдів

4,3

0,05

Слід зазначити достовірність впливу підвищеної нервово-емоційного навантаження в пуско-налагоджувальних періоді на вміст бета-ліпопротеїдів, що є загальновизнаним показником стресових реакцій. Ці дані, по суті, добре корелюють з високим рівнем значущості (Plt 0,001) реакції систолічного тиску на нервове напруження в пуско-налагоджувальних періоді.

У прикладної фізіології (праця, спорт, космонавтика та ін.) Широко використовуються методи варіаційної пульсометрії, що дозволяють судити про стан нервової регуляції серцевої діяльності (Р.М. Баєвський і співавт., 1975).

Аналіз даних, отриманих нами при варіаційної пульсометрії, показав, що у начальників цехів в динаміці робочого дня достовірно змінюється середня тривалість кардиоцикла, значно коливаються коефіцієнт варіації і ступінь аритмії серця. При стажі роботи 1-4 роки спостерігалося менше виражені зміни інтервалу R-R, тобто нервово-емоційне напруження ще незначно відображається на серцевому ритмі.

У групі начальників цехів зі стажем роботи 5-9 років спостерігалися хвилеподібні зміни ЧСС в динаміці дня, і показники аритмії були більш виражені, що говорить про великий вплив факторів праці на серцеву діяльність. Накопичення емоційної напруги викликає подовження кардіоінтервалів, що, згідно з Р.М. Баєвським, обумовлено залученням кіркових механізмів в регуляцію серцевого ритму.

Функціональний стан серцево-судинної системи у керівників визначається не тільки нервово-емоційним напруженням, а й гіподинамією, що ведуть до зміни саморегуляції кровообігу: з серцевою або змішаної вона переходить в менш сприятливу судинну. Ми вважаємо, що аналогічні зміни відбуваються і в досліджуваній нами групі начальників цехів.

Таким чином, проведені дослідження по комплексу методів показали виражені зрушення показників функціонального стану організму в динаміці робочого дня, зумовлені поєднаним впливом нервово-напруженої праці і факторів виробничого середовища. При визначенні ступеня нервово-емоційної напруги найбільш виражені зрушення відзначалися при використанні функціональних проб за такими показниками, як прихований період реакції десинхронізації і відновлення альфа-ритму на ЗГ і ОГ, коефіцієнт активації (Кз / о), а також ступінь вираженості міжпівкульна асиметрії, зміни систолічного і діастолічного тиску, розрахункових показників гемодинаміки і деяких психофізіологічних тестів, в тому числі анкетування.

Разом з тим фізіологічні зрушення по ряду показників (ЗМР, коректурний тест і ін.), За нашими даними, не відображають реальну нервово-емоційне навантаження, що можна пояснити, мабуть, особистісними психофізіологічними якостями керівників.

В цілому, виявлені фізіологічні зрушення, насамперед з боку серцево-судинної системи, відображають особливості нервово-емоційного характеру праці осіб досліджуваних груп і свідчать про несприятливий його вплив на організм.

Аміров Н.Х.

Праця і здоров`я керівників

Поділитися в соц мережах: