Стан травматолого-ортопедичної служби в російській федерації

Відео: Міжрегіональна науково-практична конференція «ІННОВАЦІЇ В АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЇ»

Стан травматолого-ортопедичної служби в Російській Федерації та методи високих технологій в діагностиці та лікуванні травматолого-ортопедичних хворих


Проблема травматизму та захворюваності кістково-м`язової системи внаслідок високого рівня інвалідності та смертності, безпосередньо впливає на показники здоров`я населення, являє собою одну з пріоритетних проблем не тільки охорони здоров`я, а й усієї держави.

Протягом останніх 10 років рівень травматизму в країні постійно зростає. Щорічно в Російській Федерації понад 13 мільйонів людей одержують травми. У структурі зареєстрованої захворюваності травми вийшли на четверте місце, а серед причин смертності - на друге. Серйозну стурбованість викликає високий і має тенденцію до подальшого зростання питома вага важких ушкоджень. В стаціонарах постраждалі з політравмою складають від 25 до 20%. Летальність при таких пошкодженнях досягає 40%.

У загальній структурі причин смертності травми і нещасні випадки складають майже 16%, тобто кожен сьомий потерпілий вмирає неприродною насильницькою смертю. Починаючи з підліткового віку, крива смертності різко підвищується, досягаючи пікових значень у віковій групі 50-54 роки. Показник травматизму щорічно зростає у всіх вікових групах і в середньому по країні склав у дорослих 89, у дітей 99, а у підлітків 113 на 1000 осіб відповідного населення.

травматизм є головною причиною передчасної смертності та інвалідності серед осіб молодого і середнього віку. Показники смертності від травм і отруєнь, в порівнянні з показниками смертності від інших захворювань, вийшли на 2-е місце після показника смертності від захворювань системи кровообігу. Серед працездатного населення цей показник стоїть на першому місці.

Інвалідизація і смертність населення від травм в працездатному віці справляє негативний вплив на формування і склад трудових ресурсів. Величезні також масштаби захворюваності кістково-м`язової системи серед населення. У загальній структурі захворюваності хвороби кістково-м`язової системи займають 4-е місце після хвороб органів дихання, кровообігу і травлення. Разом з тим, захворюваність кістково-м`язової системи неухильно зростає і за останні два роки збільшилася на 4,7%, склавши 110 на 1000 дорослого населення, тобто практично кожен 10-й дорослий має ту чи іншу патологію кістково-м`язової системи. Число нових хворих щорічно збільшується на 1/4.

Первинна інвалідність внаслідок травм і захворювань кістково-м`язової системи посідає третє місце після хвороб органів кровообігу та злоякісних новоутворень. У структурі тимчасової непрацездатності травми і хвороби кістково-м`язової системи посідають друге місце, на їх частку припадає 13,1% від усіх трудових втрат (хвороби органів дихання становлять 20,9%, органів кровообігу - 11,2%). В результаті тимчасової непрацездатності внаслідок травм та інших нещасних випадків, а також хвороб кістково-м`язової системи щорічно втрачається понад 120 млн. Робочих днів і понад 18 тис. Осіб були виключені з трудової діяльності. За останні 10 років первинна інвалідність зросла майже на 20% з тенденцією омолодження віку хворих, які отримали інвалідність.
У зв`язку з високими показниками травматизму і ортопедичної захворюваності суспільство зазнає величезних економічних втрат. Аналіз статистики травматизму і ортопедичної захворюваності, їх соціальних наслідків свідчать про те, що неблагополуччя в цій області визначається як соціально-економічними факторами, так і станом медичної, в тому числі спеціалізованої, допомоги.

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день, така, що амбулаторно-поліклінічна служба (первинна ланка охорони здоров`я) не може в повній мірі забезпечити покладені на неї функції. Разом з тим, амбулаторно-поліклінічна служба відіграє особливу роль в наданні допомоги хворим з травматичними ушкодженнями і хворобами кістково-м`язової системи. Її значення визначається тим, що понад 80% хворих з ушкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату потребують тільки в амбулаторному леченіі- майже всі постраждалі, які отримали лікування в стаціонарі, завершують його в поліклініці. Більше половини всіх днів непрацездатності з приводу травм та хвороб кістково-м`язової системи доводиться на амбулаторне лікування. На жаль, потреба населення в амбулаторній травматолого-ортопедичної допомоги повністю не задовольняється. Амбулаторно-поліклінічні прийоми травматологів-ортопедів організовані лише у великих містах. Але навіть там, де вона існує, поліклінічна служба далека від досконалості і не здатна надати кваліфіковану допомогу. Основу амбулаторних травматолого-ортопедичних відділень, яких в країні всього 2,5 тис., Складають травмпункти, де виявляється, в основному, екстрена допомога постраждалим. Практична недоступність надання кваліфікованої допомоги пацієнтам із захворюваннями кістково-м`язової системи призвела до того, що більше 30% хворих з встановленим вперше діагнозом мають виражену стадію захворювання.

Особливе значення в організації травматолого-ортопедичної допомоги населенню має стаціонарне лікування, яке здійснюється в стаціонарах різного типу, включаючи спеціалізовані. Переважна кількість ліжок травматологічного і ортопедичного профілів знаходиться в складі спеціалізованих відділень. Однак загальне число спеціалізованих ліжок по країні знижується з року в рік, що викликає тривогу. Забезпеченість населення травматологічними та ортопедичними ліжками становить в середньому по країні 3,9 на 10 тис. Населення, при цьому забезпеченість населення ортопедичними ліжками становить всього 0,5 на 10 тис. Населення. Значний дефіцит ортопедичних ліжок призводить до того, що тільки 7,5% хворих з патологією кістково-м`язової системи отримують лікування на спеціалізованих ліжках. Протягом останніх років зберігається значний дефіцит травматологів-ортопедів. Всього в штаті лікувально-профілактичних установ останнім часом числиться 11149 травматологів-ортопедів. При цьому 1/3 посад зайнята сумісниками.
Крім того, практично повсюдно спостерігаються низька матеріально-технічна база як поліклінік, так і стаціонарів, відсутність кваліфікованих кадрів, тому багато сучасні методи діагностики і лікування травм і хвороб кістково-м`язової системи, розроблені в інститутах травматології та ортопедії і на профільних кафедрах країни, повільно впроваджуються в практичну охорону здоров`я. У той же час цілий ряд операцій, що відноситься до категорії високотехнологічних, повинен виконуватися після проведення відповідної підготовки не тільки травматологів-ортопедів, а й анестезіологів, реабілітологів, середнього медичного персоналу та мати відповідне обладнання і достатня кількість медичних виробів. Так, за даними офіційних звітів, в кожному регіоні країни є сучасне діагностичне обладнання, включаючи КТ, сонографію. Однак для діагностики захворювань кістково-м`язової системи ця апаратура практично використовується мало. Причина полягає в нестачі фахівців, здатних провести дослідження і грамотно оцінити його результати.

Сьогодні методом ультрасонографії можна чітко локалізувати і визначити ступінь розриву капсульно-зв`язкового апарату будь-якого суглоба, візуалізувати тунельний синдром, локалізувати травматичні або пухлинні пошкодження нервових стовбурів, уточнити внутрісуглобні пошкодження або стадію захворювання, що вкрай необхідно для вироблення показань до консервативного або оперативного лікування.

Для проведення малоінвазивних операцій необхідний комплекс дорогого устаткування, що дозволяє отримати високий лікувальний ефект за рахунок малої травматизації тканин, точного локального усунення пошкодження і скорочення термінів перебування в стаціонарі.

При лікуванні розвинених і термінальних стадій захворювань суглобів розроблені різноманітні конструкції ендопротезів суглобів, розраховані на клініко-анатомічні особливості суглобів.

Сьогоднішні успіхи хірургії хребта засновані на технічних розробках, що дозволяють виправити деформацію і зафіксувати пошкоджений хребет металевими транспедикулярну конструкціями. Для усунення больового синдрому розроблений генератор і створена методика радіочастотних деструкції периферичних нервових закінчень в області хворобливих суглобів і хребта.

Пропонується для широкого впровадження методика екстракорпоральної ударно-хвильової терапії для стимуляції остеогенезу, лікування ентезопатій, хворобливих оссіфікати і фіброзіти.

Методи мікрохірургії чекають широкого впровадження для заміщення дефектів як кісткової, так і м`язової тканини. Створено нове покоління різноманітних апаратів зовнішньої фіксації для лікування переломів кісток різної локалізації. Віброфракціонние установки в поєднанні з шарнірно-дистракційними апаратами дозволяють відновити форму і функцію ліктьового і колінного суглобів.

Науковими установами країни розроблені сучасні високотехнологічні методи лікування, які потребують використання високоефективного обладнання, яке, в основному, поставляється зарубіжними фірмами. Все готово для впровадження нових технологій в практичну охорону здоров`я, тільки відсутність достатнього фінансування, кваліфікованих кадрів, сучасного обладнання та медичних виробів гальмують цей процес.


Миронов С.П., Троценко В.В., Андрєєва Т.М., Попова М.М.
ФДМ «Центральний науково-дослідний інститут травматології і ортопедії ім. М.М. Приорова Федерального агентства з охорони здоров`я і соціального розвитку »
Поділитися в соц мережах:

Cхоже