Стан травматизму на залізничному транспорті

Відео: Травматизм на залізничному транспорті-1

На підставі Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов`язаних зі здоров`ям, 10-го перегляду (1995) «Транспортні нещасні випадки на залізничному транспорті» виділені в спеціальну групу класу XX «Зовнішні причини захворюваності та смертності» і позначені рубрикою «V» з закінченням на цифру «5» (V05, V15, V25 і т. д.), а також рубриками V81, V87.6 та V88.6. До їх числа відносяться зіткнення на переїздах рухомого складу з автотранспортними засобами, а також наїзди на людей на залізничних коліях. Перераховані нещасні випадки є найбільш поширеними випадками на залізничному транспорті.

Масштаби медичних наслідків зіткнень і наїздів рухомого складу вивчені на основі вибіркового статистичного дослідження, проведеного на окремих залізницях. Кількість жертв і постраждалих при наїздах на залізничних коліях, станціях і посадочних платформах досить велике, при цьому найбільш часто нещасні випадки відзначені серед пішоходів. Найчастіше травматизму схильні чоловіки, серед потерпілих переважають особи працездатного віку (81,1%), при цьому основні причини - перехід залізничних колій у невстановлених місцях, стан алкогольного сп`яніння і спроби суїциду. Питома вага постраждалих серед дітей та підлітків при наїздах дорівнює 5,2%, інвалідів - 11,2% і осіб пенсійного віку - 11,9%. Звертає на себе увагу особлива тяжкість медичних наслідків «рейкової травми *: при наїздах гине в середньому 65,1% постраждалих, що визначає високий показник співвідношення числа травм зі смертельним результатом і поранених - 1,87.

Серед постраждалих при наїздах працівники залізничного транспорту складають близько 1,5% від загального числа, при цьому 1/3 з них загинула, а решта отримали травми і каліцтва. Всі ці події віднесені до категорії нещасних випадків на виробництві, і їх обставини розслідувалися спеціальними відомчими комісіями. У більшості випадків причиною трагедії стали порушення техніки безпеки і особистої безпеки залізничників, які працювали в безпосередній близькості від рухомих поїздів і відповідали за безаварійну роботу рухомого складу. Крім того, вивчені відбулися за останні роки 94 випадки зіткнення рухомого складу з легковими автомобілями і 24 зіткнення з вантажним автотранспортом на залізничних переїздах, що супроводжувалися найбільш важкими медичними наслідками. Всього в цих подіях, що сталися з вини водіїв автотранспорту, отримали поранення і каліцтва 179 осіб, 85 з них загинули. Середнє число постраждалих, що припадають на 1 випадок зіткнення, склало 2 людини, коефіцієнт тяжкості цього виду травматизму досить високий - 1,91, тобто практично кожен другий потерпілий загинув (в більшості випадків на місці події).

Відповідно до галузевої програми щодо забезпечення безпеки руху поїздів вивчені медичні аспекти 6 найбільш масштабних за своїми наслідками випадків наїзду залізничного рухомого складу на пасажирські автобуси. В цілому в цих аваріях постраждали 176 пасажирів. В результаті розслідування цих надзвичайних ситуацій встановлена структура локалізації залізничної травми постраждалих: на частку черепно-мозкової травми припадає 54,8% від загального числа постраждалих, пошкодження верхніх і нижніх кінцівок склали 22,3%, м`яких тканин - 10,2%, травми грудної клітини і черевної порожнини - 7,2%, пошкодження кісток хребта і тазу - 5,5%. Серед постраждалих при наїздах найбільш висока питома вага (47,2%) ізольованих травматичних ушкоджень, поєднані травми склали 30,0% і множинні - 22,8%. У січні 2006 р на залізничному переїзді Північно-Кавказької залізниці сталося зіткнення пасажирського автобуса з електропоїздом, в результаті якого постраждали 27 осіб (в тому числі 21 людина загинула).

Аналіз ситуації показує, що масштаби дорожньо-транспортних аварій, що відбуваються на залізничних магістралях, вимагають постійної готовності медичного персоналу та закладів територіального і галузевого охорони здоров`я до надання екстреної допомоги постраждалим на всіх її етапах і при евакуації. Тяжкість медико-соціальних наслідків залізничного травматизму може бути знижена за рахунок своєчасного направлення травмованих осіб до медичних установ для спеціалізованого і кваліфікованого лікування з подальшим використанням методів відновної медицини і реабілітації. З метою об`єктивної оцінки наслідків залізничних травм, відшкодування матеріального збитку особам, які мають стійку непрацездатність внаслідок каліцтва, а також необхідності їх подальшого тривалого спеціалізованого лікування доцільно створення і ведення медико-соціального регістру всіх постраждалих при зіткненнях і наїздах рухомого складу на залізницях.

Крайовий С.А., Кудрін В.А.
Департамент охорони здоров`я ВАТ «РЖД», ФГУП ВНІІЖГ Росспоживнагляду, м.Москва

Поділитися в соц мережах: