Актуальні питання профілактики дитячого травматизму

Відео: "область довіри": Профілактика дитячого травматизму

Баїндурашвілі А.Г., Соловйова К.С.
ФДМ «Нідо ім. Г.І. Турнера Росздрава », м.Санкт-Петербург

З приводу травм в лікувальні установи Росії звертаються тисячі дітей. Показники травматизму на 10000 дитячого населення у віці від 0 до 17 років (включно) щорічно збільшуються: 1998 р 879,3, 2000 г. - 953,9, 2002 г. - 1015,3, 2004 р - 1032 випадки. За місцем пошкоджень у дітей переважали побутові (36,8%) і вуличні травми (37,4%), потім отримані в школі (13,1%) і під час занять організованим спортом (6,8%). Транспортні травми склали 1,3%, протягом року постраждало тисяча п`ятсот двадцять два дитини, з них один тисячі сто двадцять вісім на автодорогах.

У структурі ушкоджень опорно-рухового апарату більше половини легкі, які досить успішно лікуються в амбулаторних умовах. Діти не виростають без травм. Удари, розтягнення зв`язок, поверхневі рани можна вважати звичайними супутниками допитливих і рухливих хлопців. Лікарів, батьків, суспільство хвилює безліч важких травм у дітей: переломи кісток черепа та обличчя (2,6% від усіх пошкоджень), переломи хребта (1%), кісток верхньої (13,5%) і нижньої (5,5%) кінцівок, термічні і хімічні опіки (2,3%). Постраждалі в результаті транспортних травм отримали найбільш важкі ушкодження: множинні і поєднані переломи, розчавлювання тканин, травматичні ампутації, травми внутрішніх органів грудної та черевної стінки. У 2004 році 397 дітей визнані інвалідами з приводу важких травм і їх несприятливих наслідків, що склало 2,6% від усіх випадків дитячої інвалідності.

Найбільш вразливим виявився вік від 10 до 17 років. Найбільш частою причиною загибелі дітей з`явилися транспортний травматизм (43%), утоплення (13%), падіння з висоти (11%), отруєння окисом вуглецю (10%). Все це вимагає знову і знову піднімати питання профілактики травматизму дітей.

Медичні працівники мають справу з уже тим, що сталося нещасним випадком. Вони можуть інформувати суспільство про кількість і тяжкості ушкоджень, забезпечувати невідкладну допомогу, проводити найбільш повне і адекватне лікування для попередження інвалідності. Новим в діяльності працівників охорони здоров`я та освітніх медичних установ може бути створення програми і навчання парамедиків, тобто людей, найбільш часто є свідками травми у дітей: (вчителів, тренерів, співробітників МВС, водіїв автотранспортних засобів), методам надання першої долікарської допомоги при ушкодженнях.

Профілактика травматизму - це робота всього суспільства. Уряд, керівники адміністративних територій, депутати всіх рівнів повинні вважати профілактику травматизму важливим державним завданням.

У цій великій роботі для кожної групи в суспільстві можна виділити свої завдання, причому головна роль належить батькам:

- Належний догляд за дитиною для зменшення числа травм у побуті.
- Постійно повторюване навчання дітей правилам поведінки в громадських місцях, в школі, на дорогах.
- Інформування дітей про можливі ушкодження і виховання у них обережності під час ігор на вулиці і будинки.
- Використання в одязі і на речах дитини яскравих кольорів і світлоповертаючих матеріалів (бачимо - значить захищений).

Велика роль школи в профілактиці дитячого травматизму. У курсах ОБЖ необхідно вселяти дітям правила попередження жизнеугрожающих ситуацій:

- Уникати спілкування з незнайомими людьми, серед яких можуть бути терористи, агресивні, неврівноважені і психічно хворі люди.
- Чи не обстежити бездоглядні предмети.
- Не граймо з вибухонебезпечними і горючими матеріалами.

Об`єктом уваги житлово-комунальних господарств повинні бути:

- Закриті горища і підвали, закриті каналізаційні люки.
- Недопущення дітей в будинку, що знаходяться на капітальному ремонті.
- Своєчасний ремонт та утримання в задовільному стані дворових дитячих майданчиків.

Завдання органів внутрішніх справ по профілактиці дитячого травматизму є продовженням їх службових обов`язків:

- Охорона громадського порядку, попередження залучення дітей в кримінальні групи.
- Виховна робота з населенням.
- Вимога беззаперечного виконання водіями та пішоходами правил дорожнього руху.
- Навчання співробітників МВС і водіїв способів надання долікарської допомоги.

Виключно велика роль засобів масової інформації:

- «Соціальна щеплення»: розвиток у дорослих і дітей культури поведінки, обережності, обачності, що сприяє попередженню травм і навчає поведінки в жизнеугрожающих ситуаціях.
- Інформація про травми, які сталися в результаті порушення техніки безпеки, правил дорожнього руху, правил пожежної безпеки, по злочинної необережності.
- Суспільний осуд винуватців в дитячий травматизм.

Створення державної програми профілактики травматизму дозволить об`єднати зусилля міністерств, відомств і громадян країни, підкріпити їх відповідним матеріально-технічним і фінансоовим забезпеченням і отримати реальні результати в профілактиці дитячого травматизму.

Поділитися в соц мережах: