Вибір груп для порівняння результатів лікування постраждалих з поєднаною травмою
Аналіз ефективності різних способів лікування проводили серед постраждалих з гнійно-септичними ускладненнями, які тривалий час перебували на ШВЛ або не могли самостійно змінити своє становище в ліжка через стан свідомості, особливостей травми або в зв`язку з паралічами, розвиненими в посттравматичному періоді.
Для порівняння ефективності різних способів лікування виділили основну і контрольну групи (таблиця 37). Постраждалих основної та контрольної груп підбирали таким чином, щоб вони були порівнянні за обсягами поразок, по вихідним оцінками за ШКГ і по тяжкості стану, що оцінюється за шкалою АРАСНЕ-2.
У контрольній групі застосовували загальноприйняті способи лікування, а в основній групі, крім загальноприйнятих способів, використовували розроблені прийоми інтенсивної реабілітації.
У постраждалих в порівнюваних групах досліджували:
• терміни перебування на ШВЛ;
• зміни свідомості за ШКГ;
• зміни тяжкості стану за шкалою АРАСНЕ-2-
• вивчали тенденцію до загоєнню пролежнів, яку визначали за появи вираженого грануляционного вала по крайової поверхні пролежнів і появи вогнищ епітелізації на поверхні пролежнів;
• досліджували динаміку Полсен, ЖЕЛ і ВО.
Контрольні дослідження проводили у постраждалих, які перебували у відділенні інтенсивної терапії, через 7 днів, а у постраждалих в профільних госпітальних відділеннях - через місяць. Обов`язковою був фотоконтроль пролежнів в контрольній і основній групах.
Качесов В.А.
Для порівняння ефективності різних способів лікування виділили основну і контрольну групи (таблиця 37). Постраждалих основної та контрольної груп підбирали таким чином, щоб вони були порівнянні за обсягами поразок, по вихідним оцінками за ШКГ і по тяжкості стану, що оцінюється за шкалою АРАСНЕ-2.
У контрольній групі застосовували загальноприйняті способи лікування, а в основній групі, крім загальноприйнятих способів, використовували розроблені прийоми інтенсивної реабілітації.
У постраждалих в порівнюваних групах досліджували:
• терміни перебування на ШВЛ;
• зміни свідомості за ШКГ;
• зміни тяжкості стану за шкалою АРАСНЕ-2-
• вивчали тенденцію до загоєнню пролежнів, яку визначали за появи вираженого грануляционного вала по крайової поверхні пролежнів і появи вогнищ епітелізації на поверхні пролежнів;
• досліджували динаміку Полсен, ЖЕЛ і ВО.
Контрольні дослідження проводили у постраждалих, які перебували у відділенні інтенсивної терапії, через 7 днів, а у постраждалих в профільних госпітальних відділеннях - через місяць. Обов`язковою був фотоконтроль пролежнів в контрольній і основній групах.
Таблиця 37. Розподіл постраждалих для оцінки результатів лікування
Качесов В.А.
Поділитися в соц мережах: