Велика медична енциклопедія імс невронет. Лікарські засоби

ІМС Невронет

URL

Фуросемід (Furosemidum). 4-хлор-М (2-фурілметіл) -5-сульфамоілантраніловая кислота. Синоніми: Лазикс, Фурантріл, Аfsamid, Arasemide, Diusemide, Diuzol, Dryptal, Edefrusex, Errolon, Franyl, Frugex, Frusemide, Frusolon, Furanthril, Furantral, Furfan, Furomex, Furosan, Furosemide, Fusid, Katlex, Kinex, Lasilix, Lasix, Nicorol, Profemin, Protargen, Rasisemid, Renex, Salix, Seguril, Trofurit, Uritol, Urosemid і ін. Білий кристалічний порошок. Не розчиняється в воді. За хімічною будовою (наявність атома хлору і сульфанамідной групи при фенільному ядрі) має елементи схожості з Діхлотіазід і близькими до нього сполуками. Фуросемід є сильним діуретичним (салуретичну) засобом. Ефективний при пероральному і парентеральному застосуванні. Діуретичний ефект пов`язаний з пригніченням реабсорбції іонів N і Сl, причому це гноблення спостерігається не тільки в проксимальних, а й в дистальних звивистих канальців, і в області висхідного відділу петлі Генле. Реабсорбція калію також пригнічується, але в значно меншому ступені. Помітного пригнічення карбоангідрази не викликає. Препарат однаково ефективний в умовах ацидозу і алкалозу. Діуретичний ефект найбільш виражений протягом перших 2 днів прийому препарату, але не зникає навіть при тривалому лікуванні. Препарат діє швидко. Після внутрішньовенного введення діуретичний ефект починається через кілька хвилин, після прийому всередину - протягом першої години. Тривалість дії після одноразового внутрішньовенного введення 1,5 - 3 год, після прийому всередину - 4 год і більше. Швидкий ефект при внутрішньовенному введенні дає можливість використовувати фуросемід у невідкладних випадках (набряк легенів, мозку та ін.). Фуросемід застосовують як діуретика при застійних явищах в малому і великому колі кровообігу, обумовлених серцевою недостатністю, при цирозах печінки з явищами портальної гіпертензії, хронічної і гострої ниркової недостатності, набряку легенів і мозку, отруєннях барбітуратами, еклампсії. На відміну від тіазидів, фуросемід не знижує клубочковоїфільтрації, і його застосовують у зв`язку з цим при хронічній нирковій недостатності (при наявності показань до застосування діуретиків). У ряді випадків фуросемід виявляє діуретичну дію при недостатній ефективності інших препаратів. Ефективність фуросеміду при лікуванні хворих з недостатністю кровообігу пов`язана не тільки з діуретичним ефектом, але і з безпосереднім розширюють дію на периферичні судини. Перша (рання) фаза, яка розвивається в перші 30 хв після ін`єкції препарату, залежить від його впливу на периферичні судини, а друга (пізня) фаза, що розвивається через 1 - 2 год після ін`єкції, пов`язана з діуретичною дією. Фуросемід робить також антигіпертензивну дію. Препарат ефективний при різних формах гіпертензії, в тому числі при важких формах, при яких інші салуретики неефективні. Механізм антигіпертензивної дії в основному такий же, як при застосуванні тіазидних діуретиків. Застосовують також фуросемід для купірування важких гіпертонічних кризів. Для тривалої терапії хворих з гіпертензією рекомендується дихлотиазид (в зв`язку з його менш різким і більш тривалим ефектом). Фуросемід можна застосовувати в комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами. Призначають фуросемід усередину до їжі, внутрішньовенно і внутрішньом`язово, підбираючи дози в залежності від тяжкості захворювання і спостережуваного ефекту. Зазвичай приймають по 0,04 г (40 мг = 1 таблетці) 1 раз на день (вранці) - при недостатньому ефекті дозу збільшують до 0,08 - 0,12 г (до 0,16 г) в день (в 2 - 3 прийоми з проміжком 6 ч). Після зменшення набряків дають у менших дозах з перервою 1 - 2 дні. При гіпертонічній хворобі призначають фуросемід по 20 - 40 мг (1/2 - 1 таблетка) 1 раз на добу. При супутньої серцевої недостатності добову дозу можна збільшити до 80 мг. При прийомі разом з гіпотензивними препаратами призначають фуросемід звичайно по 1/2 таблетки (20 мг) 1 - 2 рази на добу. При неможливості застосування препарату усередину (при втраті свідомості, скруті всмоктування з кишечника) і при необхідності отримання швидкого ефекту фуросемід вводять внутрішньом`язово або внутрішньовенно. Вводять у вену повільно струйно. Дози при парентеральному застосуванні 20- 60 мг 1 - 2 рази на добу. Після настання необхідного ефекту переходять на прийом препарату внутрішньо. При застосуванні фуросеміду можливі нудота, пронос, гіперемія шкіри, свербіж, гіпотензія, оборотне погіршення слуху, інтерстиціальний нефрит. Внаслідок посиленого діурезу можуть виникати запаморочення, депресія, м`язова слабкість, спрага. Можуть розвинутися гіпокаліємія, гіперурикемія, урикозурия, гіперглікемія. При появі побічних реакцій дозу слід зменшити або припинити прийом препарату. Недоцільно поєднувати фуросемід з цефалоспоринами, гентаміцином і іншими препаратами, які мають нефротоксичну дію. Лікування повинно проводитися на тлі дієти, багатої калієм. Протипоказання: перша половина вагітності, гіпокаліємія, печінкова кома, термінальна стадія ниркової недостатності, механічна непрохідність сечовивідних шляхів. Форми випуску: таблетки по 0,04 г в упаковці по 50 штук-1% розчин в ампулах по 2 мл (0,02 г) в упаковці по 5 ампул. Зберігання: список Б.