Від чого запори і чому?

Про замку кажуть, якщо між актами дефекації проходить більше трьох діб, а сам процес проходить з напругою і виділенням щільних невеликих за обсягом випорожнень. Причини від чого відбуваються запори найрізноманітніші, але все затримки стільця викликаються змінами в моториці кишечника, які порушують нормальний процес перетравлення їжі та просування калу до ануса. Порушення рухової активності стравоходу можуть бути функціональними або вторинними, викликаними тими чи іншими хворобами, а також ті, які відносяться до категорії так званих звичних запорів.

Найбільш поширеними причинами, якими викликаються запори, є спосіб життя дорослої людини - неправильне харчування, нестача рухової активності, нервові перенапруження, недостатнє споживання рідини, все це позначається на зменшенні активності кишечника і викликає затримку стільця. Наприклад, при захопленні жирної, рафінованої їжі недолік клітковини і харчових волокон в раціоні харчування призводить до ослаблення перистальтики. При нервових розладах порушується процес передачі нервових імпульсів, що стимулюють процес формування і пересування калових мас, що сприяє накопиченню калу в кишечнику і несвоєчасне їх видалення.

Серед причин, від чого відбувається запор можна назвати прийом деяких лікарських препаратів (антигістамінні, антидепресанти, Альмагель, сечогінні засоби). Нерідко серед факторів, які викликають запор у дорослих, є отруєння токсичними речовинами, часті очисні клізми, звичка до використання проносних в кожному випадку затримки стільця. Велику групу серед причин, чому трапляються запори, складають хвороби, при яких затримка стільця є вторинним ознакою.

Чому і від чого відбуваються запори?

Основними хворобами, що викликають запор є:

• хвороби шлунково-кишкового тракту;
• хвороби центральної нервової системи;
• хвороби ендокринної системи;
• ожиріння;
• хвороби внутрішніх органів;
• хвороби сечостатевої системи;
• запалення придатків матки і передміхурової залози;
• післяопераційні ускладнення.

Найбільш поширеними захворюваннями, що викликають запори, є дисбактеріоз кишечника, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пухлини різного походження в товстій і прямій кишці. Іноді виділяють і синдром роздратованого кишечника. Хоча однозначної думки вважати СРК хворобою або загостреної реакцією чутливого кишечника на дратівливі чинники, до теперішнього часу немає.

При хронічних патологіях жовчовивідних шляхів відбувається неузгодженість скорочень жовчного міхура і сфінктерів, викликана гормональними збоями. Дисфункція руху жовчних шляхів і жовчного міхура викликає застій калових мас. Камені, які утворюються в протоках при жовчнокам`яній хворобі, затримують проходження їжі, заважаючи нормальному процесу. Запалення підшлункової залози (панкреатит), жовчного міхура (холецистит) сприяють виділенню токсинів, порушує мікрофлору, що знову ж призводить до розвитку запорів.

Артеріосклероз, інші серцево-судинні хвороби викликають розлади кровообігу в судинах кишечника, що в свою чергу призводить до ослаблення моторики і несвоєчасного спорожнення кишечника. Основними функціями нервової системи є забезпечення взаємодії окремих органів і систем дорослої людини в забезпеченні їх узгодженої дії. Збій в роботі ЦНС, викликаний хворобами дуже часто супроводжується запорами. У медичній практиці виділяють такі патології нервової системи, що супроводжуються запорами як:

1. Хвороба Паркінсона, яку називають «тремтячим паралічем», при ній сповільнюється швидкість всіх рухів, порушується рівновага.
2. Хвороба Альцгеймера, що вражає людей старше 65 років, що характеризується розладом пам`яті, свідомості, зниженням інтелекту.
3. Дитячий церебральний параліч, що вражає один або кілька відділів головного мозку, призводить до слабкості м`язів, обмеження рухової активності дитини.
4. Розсіяний склероз призводить до втрати функцій, які контролюють фізичний і психоемоційний стан дорослої людини.

Травми спинного мозку, переривають нормальний процес передачі нервових сигналів, сприяє ослабленню моторики кишечника. Ендокринна система регулює через гормони діяльність буквально всіх органів людини. При цукровому діабеті, недолік гормону підшлункової залози, сприяє розвитку ураження судин, органів і систем життєзабезпечення дорослої людини. Вторинним ознакою цих поразок є запор. Ще викликає запор у жінок кліматичний синдром. Розвиваючись в період згасання репродуктивної активності, він може викликати різні зміни в нервовій, нейровегетативної, ендокринній системах.