Корекція психічних станів після інфаркту

Відео: Брові корекція без права на помилку

Протягом всіх етапів відновного періоду необхідно приділяти увагу психічної реабілітації. Порушення психіки, що проявляється у вигляді депресії, зустрічається у 82% хворих, які перенесли ІМ, що істотно ускладнює процеси відновлення. З них 25% потребують психологічної корекції тривоги, 34% - в зменшенні депресії, 8% - в корекції реакції заперечення хвороби (Густайнене Л. і співавт., 1995). За даними дослідження, проведеного Державним науково-дослідним центром профілактичної медицини, у хворих на ІХС «велика» депресія зустрічається у 20% хворих. Особливо часто (близько 30%) вона спостерігається після перенесеного обширного інфаркту та операції АКШ.

Дослідження останніх років свідчать про те, що депресія є потужним незалежним предиктором смертності у хворих з встановленою ішемічною хворобою серця. Рівень смертності серед хворих, які перенесли ІМ і страждають депресією, в 3-6 разів вище, ніж серед таких же хворих, але не мають ознак депресії. Важливо відзначити, що негативний вплив на прогноз надає не тільки «велика», а й маловираженим депресивна симптоматика. Виявлено взаємозв`язок порушення психіки не тільки з кардіальним, але і з мозковими катастрофами.

Які існують патофізіологічні механізми взаємозв`язку депресії з прогресуванням хвороби? По-перше, вона привертає до підвищеної вазоконстрикції, сприяє агрегації тромбоцитів і тромбоутворення. По-друге, активується гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова система з посиленням вироблення гормону кори надниркових залоз, що може привести до інсулінорезистентності, гіперпродукції стероїдів, підвищенню ризику серцево-судинних ускладнень. І, по-третє, у хворих з депресією і тривожною симптоматикою порушена ендотеліальна функція, яка грає ключову роль в прогресуванні атеросклерозу і ІХС. При тривожно-депресивних розладах відзначається гіперактивність симпатикоадреналовой системи, підвищений рівень в крові катехоламінів, що сприяє підвищенню артеріального тиску.

Хворі після ІМ при наявності депресії частіше скаржаться на напади стенокардії, обмеження фізичної активності і менш задоволені результатами лікування в порівнянні з хворими без депресії. У них достовірно нижче толерантність до фізичного навантаження. Крім того, у хворих з депресією значно знижена прихильність до лікування і дотримання лікарських рекомендацій. Пацієнти нерегулярно приймають рекомендовані препарати, рідше дотримуються здорового способу життя, не дотримуються потрібну дієту, продовжують курити, неохоче беруть участь в заходах по реабілітації та вторинної профілактики. Встановлено, що частота розвитку нових випадків інфаркту протягом 5 років вище серед осіб з підвищеними показниками депресивності (Гоштаутас А. і співавт., 2004).

Нестеров Ю.І.