Магнітотерапія при дитячому церебральному паралічі

Відео: Масаж, ЛФК при ДЦП

Магнітотерапія - метод фізіотерапії, при якому на організм людини впливають постійним або змінним низькочастотним магнітним полем.

Природні магніти почали використовувати з лікувальною метою ще 200 років тому, і з того часу в літературі постійно зустрічаються відомості про їх позитивний вплив на стан людини, і перш за все на його нервову систему.

Змінне магнітне поле низької частоти (ЗМП) виникає навколо витків дротяної котушки, по якій протікає змінний електричний струм низької частоти (50 Гц) синусоїдальний за формою в змінному режимі. Якщо всередині котушки помістити сердечник з м`якого заліза, то силові лінії концентруються на його кінцях, де напруга магнітного поля досягає 30-50 мТ.

Основою механізму лікувальної дії ЗМП є те, що, проходячи через тканини, воно сприяє утворенню змінних магнітовіхревих струмів, які представляють собою рух електрично заряджених частинок - іонів - по замкнутим спіралевидним лініях, що і викликає утворення внутритканевого тепла. Кількість останнього залежить від електропровідності тканини. У тканинах з хорошою електро проводового виникають інтенсивніші струми і утворите більше тепла, ніж в тканинах меншою електропровідністю Вважається, що лікувальна дія надають і самі коливальні рухи іонів.

Тепловий ефект при магнітотерапії виявляється слабше, ніж при дії багатьох інших фізичних факторів. Тому при проведенні прс процедур магнітотерапії ніяких відчуттів в області, що піддається впливу, як правило, не виникає. Магнітні поля, впливаючи на рухомі в тілі людина електрично заряджені частинки, впливають таким чином на фізико-хімічні біохімічні процеси.

Основою біологічної дії магнітного поля вважають наведення електрорушійної сили в струмі крові і лімфи. Згідно із законом магнітної індукції в цих середовищах, як хороших рухомих провідниках, виникають слабкі струми, що змінюють перебіг обмінних процесів. Припускають, що магнітні поля впливають на рідинно-кристалічні структури води, білків, поліпептидів і інших з`єднань. Квант енергії магнітних полів впливає на електричні та магнітні взаємозв`язку клітинних і внутрішньоклітинних структур, змінюючи метаболічні процеси в клітині і проникність клітинних мембран.

В основі реакції організму на вплив магнітним полем лежать як місцевий, так і гуморально-рефлекторний механізми, що включаються в результаті фізико-хімічних змін в тканинах. У людини не знайдено специфічних рецепторів, що сприймають магнітне поле. Однак в результаті зміни гемодинаміки і метаболізму самих тканин і клітин, що оточують різні типи рецепторів, можлива зміна їх функцій. Лікувальна дія магнітних полів пов`язують переважно з поліпшенням порушеного кровообігу.

Магнітне поле володіє невеликим протизапальну, протинабрякову, знеболювальну та седативну дію. Його застосування стимулює регенеративні та репаративні процеси в тканинах, підвищує імунологічну реактивність.

Під впливом процедур магнітотерапії на голову поліпшується мозковий кровообіг і відбувається активація гіпоталамічних ядер і гіпофіза, в результаті чого спостерігається підвищення функції ендокринних залоз.

В експерименті показано, що під впливом магнітного поля, що діє на голову, перш за все реагує гіпоталамус, потім кора головного мозку і ретикулярна формація. Відбувається підвищення функціональної активності нейронів і глиоцитов кори великих півкуль, яке тримається протягом певного часу після процедури, особливо в зонах, відповідальних за вегетативні функції. Змінне магнітне поле викликає більш виражені зміни ультраструктур нейронів і нейроглії кори головного мозку, ніж постійне магнітне поле.

Накопичено позитивний досвід застосування ЗМП у хворих з порушенням мозкового кровообігу, зокрема локального впливу їм на ішемізованих вогнище головного мозку. Ці дані становлять особливий інтерес у вирішенні питання про використання магнітного поля для лікування хворих на ДЦП, т. К. Відомо, що клінічна симптоматика у них розвивається саме на тлі порушеного мозкового кровообігу.

Магнітотерапія по місцевим та рефлекторно-сегментарним методикам дає хороші результати при лікуванні парезів, паралічів, порушення чутливості і кровообігу кінцівок у хворих, які перенесли інсульт. Широко застосовуються ЗМП також і для лікування захворювань периферичної нервової системи різного ґенезу (інфекційні та дискогенні захворювання, вегетативні поліневрити і сімпатогангліоніти).

Змінне магнітне поле низької частоти є одним з найменш навантажувальних фізичних факторів і, як правило, не дає ніяких побічних ефектів. З цієї причини магнітотерапія широко використовується в дитячій практиці, при лікуванні хворих старшого віку, ослаблених хворих, при наявності різних протипоказань. Їй віддають перевагу в тих випадках, коли побоюються застосування активно діючих фізіотерапевтичних процедур.

Крім цього, магнітне поле в імпульсному режимі підвищує іонну проникність шкіри. З цього вплив цим фактором, що передує процедурам електро- або фонофорез, підвищує їх ефективність, що успішно використовується при лікуванні хворих на ДЦП.

Постійне магнітне поле (ПМП) використовується рідше. Воно підводиться до пацієнта за допомогою індукторів - соленоїдів і так званих магнітофорів. Магнітофорів (або магнітоеласти) представляють собою магнітоносіїв, виготовлені з полімерних, мінеральних або порошкоподібних феромагнітних наповнювачів, з магнітною активністю, яка дорівнює 10-50 мТ. Вони виконуються у вигляді листів, пластин, плівок, кілець, бус, браслетів, кліпсів, устілок для взуття і т.д. і розраховані на тривалий (години, доба) застосування.

Є відомості про те, що при багаторазовому або тривалому (в разі використання магнітофорів) впливі постійне магнітне поле пригнічує провідне ланка стрессорной реакції, знижуючи активність периферичних адренергічних структур. При впливі на голову постійним магнітним полем індукцією 20 мТ підвищується опірність тканин мозку до гіпоксії і посилюються адаптивні реакції організму. Ці дані заслуговують на увагу, тому що одним з основних патогенетичних моментів розвитку ДЦП є киснева недостатність клітин головного мозку.

Постійне магнітне поле індукцією 15-30 мТ сприяє регенерації периферичних нервів. При цьому поліпшуються зростання аксонів, міелінізація, затримується ріст сполучної тканини в області рубця, який має негативні наслідки для хворих на ДЦП. Показано, що при проведенні процедур на область проекції гіпоталамуса і стовбура мозку ППМ робить позитивний терапевтичний вплив при черепно-мозкових травмах, арахноидитах, крововиливах у мозок, зменшує вираженість і частоту епілептичних припадків, тому рекомендується хворим на ДЦП при наявності судом або судомної готовності, яка виникає на енцефалограмі.

Що стосується можливості застосування магнітофорів при захворюваннях периферичної нервової системи, то існує думка про доцільність тривалого використання їх на м`язи кінцівок для зниження тонусу останніх і поліпшення кровообігу.

В якості генераторів магнітного поля вітчизняна промисловість випускає стаціонарні апарати:
• «Полюс-1»,
• «Полюс-2»,
• «Полюс-3» (крім лікування магнітним полем, цей апарат може бути використаний для магнітофореза)
і портативні апарати:
• «Полюс-2Д»,
• «Магнитер»,
• «Маг-30»,
• «Каскад».

Усакова Н.А., Левін А.С., Миколаєва В.В.