Прогноз раку шийки матки

Відео: секс гороскоп рак квітня прогноз рак гороскоп на квітень таро 004 йобаний пиздец

Науково обгрунтоване індивідуальне прогнозування має важливе значення для оцінки ефективності лікування, вибору оптимальних термінів диспансерного спостереження, експертизи працездатності, коректного планування реабілітації. Перший крок до розуміння прогнозу - аналіз віддалених результатів лікування.

У 19-му томі видаються під егідою FIG0 в Стокгольмі збірників, присвячених результатам лікування гінекологічного раку [Annual report ..., 1985], 120 співпрацюють центрів представили показники 5-річного виживання 32 428 хворих на РШМ, які лікувалися в 1976- 1978 років народження. Відзначено наступний розподіл за стадіями: I - 33,3% - II - 35,8% - III - 26,6% - IV - 4,3%. Середній вік хворих РШМ - 54 роки: при I стадії - 47,6- при II - 57,7- при III - 55,9- при IV - 59,8 років.

По всій видимості, 10-літній вікове відмінність між I і іншими стадіями пояснюється впливом скринінгу, так як охоплення жінок масовими профілактичними обстеженнями в молодому і середньому віці вище, ніж в постменопаузі. Показники 5-річної виживаності: I стадія - 78,1% - II - 57% - III - 31% - IV - 7,8% - все стадії - 55%. З цих даних видно, що якщо навіть у провідних клініках трохи більше ніж у половини хворих досягається стабільне лікування, то смертність від РШМ в світі дуже висока. Далі зіставлені результати різних методів лікування.

За даними 93 інститутів різних країн при I стадії показання до хірургічного або комбінованого лікування майже в 2 рази вище, ніж до променевого, а 5-річна виживаність вище на 13,8% при плоскоклітинному раку і на 20,2% (!) - При аденокарцинома.

При II стадії, як і слід було очікувати, частіше (72,2%) застосовується променева терапія, але високі показання до хірургічного та комбінованого лікування (27,8%). Показники 5-річної виживаності знову виявилися значно краще у оперованих хворих: на 15,4% при плоскоклітинному раку і на 21,6% - при аденокарцинома.

Незадовільні результати отримані при III стадії - всього 28% вилікуваних при променевої терапії плоскоклітинного раку і 18,3% - залозистого.

За цим зведеними даними можна простежити прагнення багатьох клінік поліпшити результати лікування плоскоклітинного раку і особливо аденокарциноми I і II стадій (явно більш резистентної до опромінення) за рахунок розширення показань до хірургічного та комбінованого лікування.

Для уточнення ролі основних прогностичних факторів (вік, стадія, гістологічну будову, метод лікування) проведено багатофакторний аналіз за допомогою ЕОМ. 5-річна виживаність у 19136 хворих (виключені випадки смерті від супутніх захворювань і хворі, з якими втрачено зв`язок) склала 59,8% (I-IV стадії). Кращий прогноз відзначений у 2399 жінок з 1 стадією, які отримували хірургічне або комбіноване лікування (94,5% живі 5 років). У нашій клініці можливе прогностичне значення окремих факторів, що характеризують особливості організму, пухлини і лікуванні, було вивчено у 1800 хворих на РШМ на підставі показників 5- і 10-річної виживаності.

Стадія за умови її правильного визначення - це зашифрований прогноз. Прогноз при I стадії слід розглядати як сприятливий, при II і III як сумнівний, при IV - несприятливий. У межах кожної стадії, однак, прогноз значно варіює. Це пояснюється різними особливостями первинної пухлини, станом регіонарних лімфатичних вузлів і Т-системи імунітету, адекватністю проведеного лікування.

Комбіноване і поєднане променеве лікування хворих на РШМ I стадії забезпечує одночасно і високі, і стабільні 5- і 10-річні результати. Порівняно велика частота пізніх рецидивів, яка спостерігається у хворих з II стадією, обумовлює істотну відмінність між 5 і 10-річними результатами. При III стадії прогресування захворювання найчастіше відзначається в перші роки після проведення променевого лікування, що призводить до відсутності суттєвих відмінностей між 5 і 10-річними результатами.

При локалізації пухлини в шеечном капало прогноз на всіх стадіях істотно погіршується. При ендофітний анатомічної форми росту пухлини відзначаються менш сприятливі результати комбінованого та сполученого променевого лікування.

Гістологічне будова пухлини істотно не впливає на результати комбінованого лікування. При одночасному променевому лікуванні хворих низькодиференційованих і залозистим РШМ II і III стадій прогноз значно гірше, ніж у хворих плоскоклітинний рак. Величина пухлини впливає на прогноз РШМ, але більш важливі критерії - глибина її проростання в строму і обсяг. При глибокої інвазії віддалені результати лікування значно знижуються.

Основні особливості первинної пухлини мають подвійне значення дли прогнозу: пряме (у зв`язку з різним ступенем їх вираженості) і непряме (в результаті впливу на частоту лімфогенного метастазування).

Один з найбільш несприятливих прогностичних ознак -метастази в регіонарних лімфатичних вузлах. Суттєве значення має ступінь вираженості цієї ознаки: при одиночних метастазах прогноз порівняно сприятливий (за неодмінної умови їх видалення), тоді як множинні регіонарні метастази свідчать про поганий прогноз.

Варіант місцевого поширення пухлини істотно впливає па прогноз променевого лікування хворих з II і III стадіями. Значне погіршення прогнозу відзначається у хворих з двостороннім інфільтрацією околоматочной клітковини і зв`язкового апарату, а також при ураженні нижньої третини піхви.

Зіставлення віддалених результатів лікування з віком дозволило встановити, що прогноз у хворих старше 50 років гірше, ніж у віковій групі до 40 років. У хворих старших вікових груп наростає частота найбільш поширених форм пухлини і, що не менш важливо, залозистого і низькодиференційовані раку. Крім того, несприятливу роль можуть грати важкі супутні захворювання, які не дозволяють у багатьох випадках проводити променеве лікування в оптимальних умовах.

Явна тенденція до погіршення результатів лікування у хворих старших вікових груп при всіх стадіях дозволяє поставити під сумнів традиційне уявлення про поганий прогноз РШМ у жінок молодого віку.

При хірургічному лікуванні прогноз залежить від радикальності операції, а при променевому - від проведення його в оптимальних умовах (розподіл променевої енергії в просторі до часу, в межах оптимальних доз, дотримання ритму).

Особливо несприятлива прогностична роль Лімфопенія, яка нерідко збігається з иммунодепрессией. Великий інтерес, з точки зору прогнозу, представляє вивчення ролі анемії, частота якої зростає в міру збільшення ступеня поширення пухлини (при I стадії - 17,4% - при II - 29,9% - при III - 40,7%). У генезі анемії у хворих на РШМ конкурують 2 основні причини: кровотеча з пухлини і імунодепресія кровотворення. Анемія надає явно несприятливий вплив на прогноз променевого лікування хворих на РШМ всіх стадій. Одна з можливих причин - зниження чутливості пухлини до опроміненого через гіпоксії пухлинної тканини.

Все ж проблема анемії у хворих на РШМ не може бути зведена тільки до подолання резистентності до опромінення. Подібно лимфопении, анемія може вказувати на зниження імунітету, а в цих умовах наростають потенції пухлини до метастазування. З цієї точки зору, вихідні анемія і лімфопенія можуть побічно вказувати па значно більшого поширення пухлини, ніж це встановлено до початку лікування.

Індивідуальний прогноз у хворих на РШМ ставиться на підставі спеціальної таблиці, в якій за допомогою математичного методу максимуму правдоподібності Неймана-Пірсона в цифровому вираженні враховані питомі ваги основних факторів, що характеризують особливості пухлини, організму і проведене лікування [Шашкова Н. Г., 1980]. В результаті з ймовірністю 80-90% можна передбачити 5- і 10-річний прогноз.

В результаті проведених досліджень встановлено значення окремих клінічних ознак і їх поєднань в індивідуальному прогнозі хворих РШМ. Ці критерії доступні практичному лікарю, який проводить обстеження і лікування хворих. Проте далеко не всі особливості клінічного перебігу РШМ можуть бути передбачені. Одне з найбільш ймовірних пояснень полягає в тому, що клініцисти не мають достатньо об`єктивними ознаками, які могли б уточнити складні взаємини між організмом, пухлиною і метастазами. Розвиток клінічної імунології та накопичення досвіду в порівнянні імунологічних тестів з особливостями метастазування і рецидивування дозволять внести принципово нового змісту в прогностично з ув`язнення.

Згадаймо слова Ч. Камерона (1964): «... якщо жінка помирає від раку матки, то хтось ще, крім раку, винен у її смерті». Автор підкреслював, що застосування сучасних методів діагностики має звести нанівець смертність від РШМ. Через 20 років в редакційній статті журналу Lancet від 17 серпня 1985 року під заголовком «Рак шийки матки: смерть від некомпетентності», переконливо показано, що смертність від РШМ щорічно сотень тисяч жінок у світі обумовлена поганим професійним рівнем і недостатньою відповідальністю організаторів охорони здоров`я та лікарів .

Немає важливішого завдання в онкогінекології, ніж вдосконалення організації програм скринінгу, ранньої діагностики та своєчасного лікування хворих із злоякісними пухлинами органів репродуктивної системи.

Я В. Бохман