Лабораторні тести на алкогольну залежність

Середній корпускулярний обсяг еритроцитів (СКОЕ)

СКОЕ є показником розміру еритроцита.

Відхилення від норми вказують на зміни в зрілості еритроцитів і на деформацію еритропоезу (S.L.Rapaport, 1971).

Періодичну, систематичне зловживання алкоголем може впливати на зрілість, кількість і розміри еритроцитів, що призводить до підвищення СКОЕ.

Дефіцит фолієвої кислоти і вітаміну В12 вносить свій вклад в зміни еритроцитів, алкоголь же надає прямий токсичний ефект, і підвищені значення СКОЕ не зникають при заповненні вітамінів до тих пір, поки хворий на алкоголізм не припинить вживання алкоголю (J.Lindenbaum, CSLeiber, 1969) .

Підвищені значення СКОЕ корелюють з частотою і кількістю споживаного алкоголю - з коефіцієнтами кореляції 0,34 і 0,44 відповідно (M.Irwin, S.Baird, T.Smith et al., 1988- TPWhitehead, CAClarke, AGW Whitfield, 1978 ), що, можливо, відображає 120-денний період напіввиведення еритроцита (S.LRapaport, 1971).

Відхилення від норми розмірів еритроцитів не виникають слідом за недавнім (протягом останнього місяця) алкогольним ексцесом. Потрібно пролонговану зловживання алкоголем в дозі не менше 60 г чистого алкоголю в день, щоб в результаті СКОЕ підвищився понад нормальний рівень від 80 до 90 р.

Значення СКОЕ понад 98 м3 у чоловіків і 100 м3 у жінок вважаються відхиленнями від норми і вказують на зловживання алкоголем як у хворих на алкоголізм, так і в осіб, багато тих, хто п`є. Повідомлялося про 45% чутливості тесту СКОЕ при обстеженні гетерогенних груп: але чутливість тесту підвищувалася до 90%, коли порівнювали стаціонарних хворих на алкоголізм з контрольною групою, складеною з представників загальної популяції (P.Cushman, G.Jacobson, JJBarboriaketal., 1984- HA Skinner, S.Holt, R.Schulleretal., 1984).

Якщо брати до уваги будь-які групи обстежених, то чутливість тесту складе щонайменше 50%.

Специфічність підвищених значень СКОЕ також досить висока, так як непитущі люди або п`ють в соціально прийнятних нормах рідко виявляють високі значення СКОЕ. Повідомляли про 90% специфічності при ідентифікації хворих на алкоголізм в порівнянні з тими, що п`ють в соціально прийнятних нормах (H.A.Skinner, S.Holt, R.Schuller etal., 1984).

Таким чином, комбінація високої чутливості і високої специфічності тесту СКОЕ дозволяє ідентифікувати хворих на алкоголізм з 96% ймовірністю. Це означає, що особи з підвищеним СКОЕ в 96 випадках з 100 виявляться хворими на алкоголізм.

Додаткові тести функції печінки

Для ідентифікації осіб, що зловживають алкоголем, але ще не мають явних ознак алкогольного ураження внутрішніх органів, в тому числі і печінки, був запропонований цілий ряд лабораторних тестів, серед яких важливе місце займає дослідження ензімних показників сироватки крові.

Аспартатамінотрансфераза (ACT)

Зміст цього ферменту часто виявляється підвищеним у плазмі осіб, які мають відносно м`які і часто оборотні ураження печінки, наприклад, алкогольний жировий гепатоз. Підвищення змісту ACT може спостерігатися при ряді соматичних захворювань неалкогольного генезу - гепатити, захворювання серця, недавня травма скелетної мускулатури.

Проте, клінічні дослідження показали, що ACT може бути помірно чутливим і специфічним тестом зловживання алкоголем. За даними Т.В.Чернобровкіной (1992), значення ACT при нормі 40 Е / л в групі осіб з клінічно встановленим побутовим пияцтвом в середньому склало 62,3 ± 15,29 Е / л, у хворих з 1 стадією алкоголізму - 46, 3 ± 2,18 Е / л, у хворих з 2 стадією алкоголізму - 68,1 ± 9,08 Е / л і у хворих з 3 стадією алкоголізму - 92,6 ± 14,54 Е / л.

Підвищення ACT вище норми відзначали і закордонні автори. У амбулаторних хворих на алкоголізм підвищення ACT виявлено було тільки у 28% з вивчених 543 хворих на алкоголізм (P.Cushman, G.Jacobson, J.J.Barboriak et al., 1984).

У хворих на хронічний алкоголізм частка особі підвищеним вмістом ACT досягала 56% (E.Nemesansky, S.B.Rosalki, A.Y.Foo, 1981).

В цілому специфічність підвищеного вмісту ACT розцінюють приблизно в 80%.

Відео: тест на алкогольну залежність

	норма	Чутливість (%)	Спец-фічность (%)	Примітки
1. ГГТ	lt; 40ед / л	80	80	При вживанні 5 умовних доз і більш часто є єдиним підвищеним тестом
2. СКОЕ	lt; 90 ± 7м3	50	90	Непридатний для моніторингу абстиненції
3. Додаткові тести печінкової функції: Аспартаттрансаміназа Алкапінфосфатаза	10-40 од / мл Відео: Перевір, чи є у тебе алкогольна залежність? 21-90 iu / l	40 60	80 50	Підвищення відображає ураження печінки і не обов`язково корелює зі споживанням алкоголю
4.ЛХВП	lt; 30ng / dl	60	75	Підвищується через 2 тижні зловживання і знижується з такою ж швидкістю
5. Сечова кислота	2-8 мг / dl	lt; 50	50	Багато факторів можуть впливати на рівень сечової кислоти, застосування тесту корисно в комбінації з іншими тестами

Скорочення: ГГТ - гамма-глугаміл-трансфераза- СКОЕ - середній корпускулярний обсяг ерітроцітов- ЛХВП - ліпопротеїни холестеролу високою щільності- і / 1 - одиниць / літр

Цілий ряд інших сироваткових тестів вказують на ймовірне ураження печінки під впливом зловживання алкоголю. Про виборчому гепатотропностью дії алкоголю в організмі зловживає можна думати при зіставленні гиперферментемии ACT з активністю інших сироваткових ферментів «печінкового профілю»: лужноїфосфатази (ЛФ), лейцінаміно-пептідази (лап), холінестерази (ХЕ) і лактатдегідрогенази (ЛДГ).

Реакція співдружності цих ферментів сироватки крові підтверджує наявність алкогольного ураження печінки і вказує на ступінь його тяжкості (Т.В.Чернобровкіна, 1992). Однак використання цих тестів як єдиних маркерів зловживання алкоголем не забезпечує високу чутливість і специфічність дослідження.

Відомі не менше 35 лабораторних тестів дослідження крові для виявлення осіб з підозрою на алкоголізм. Якщо необхідно обмежитися найменшою кількістю тестів, то можна рекомендувати комбінацію двох з них - ГГТ і СКОЕ.

Двома цими тестами були правильно ідентифіковані 91% хворих на алкоголізм в загальній популяції осіб, які звернулися за медичною допомогою (V.Chick, N.Kreitman, М.Plant, 1981). Комбінація тестів ГГТ і ACT здатна правильно ідентифікувати 100% зловживають алкоголем і 90% осіб, повністю утримуються від алкоголю (M.A.Schuckit, M.Irwin, 1988).

Вуглевод-дефіцитний трансферрин

Порівняно недавно запропонований тест - визначення рівня вуглевод-дефіцитного трансферину (УДТ) в сироватці крові. Підвищення рівня УДТ може свідчити про зловживання алкоголем. Людський трансферрин присутній у високих концентраціях у сироватці крові і в невеликих кількостях в спинномозковій і амніотичної рідинах. В основному він синтезується в печінці. Біологічний час півжиття сироваткового трансферину 6-12 днів.

Регулярний прийом великих доз алкоголю призводить до появи ізоформ трансферину, дефіцитних по вуглеводному компоненту і відрізняються за своїми характеристиками від нормального сироваткового трансферину.

Щоденний прийом алкоголю в дозі, що перевищує 60 г етанолу протягом щонайменше 1 тижня, супроводжується помітним підвищенням рівня УДТ в сироватці крові. За оцінками різних авторів, чутливість тесту УДТ коливається від 80 до 90%, а специфічність - від 90 до 100% (Н.Н.Іванец, Л.Ф.Панченко, І.Р.Андерсен і ін., 1994).

Було показано, що середній показник рівня сироваткового УДТ в групі здорових добровольців чоловіків склав 17,4 ± 1,3 од / л, в групі здорових жінок - 22,2 ± 0,8 од / л, а середній показник в групі хворих на алкоголізм при По прибутті на стаціонарне лікування склав 38,6 ± 3,8 од / л.

Ці дані свідчать про значне підвищення рівня УДТ у хворих на алкоголізм. При повторному обстеженні через 9-12 днів після надходження в стаціонар у хворих на алкоголізм відзначено значуще зниження УДТ крові, яке, однак, не досягло значення у контрольній групі у 80% хворих і склало в середньому 28,7 ± 2,1 од / л (Н. Н.Іванец., Л.Ф.Панченко, І.Р.Андерсен і ін., 1994).

На підставі результатів визначення УДТ, отриманих в Росії і в ряді інших країн, автори рекомендують використовувати тест УДТ для визначення наявності зловживання алкоголем, для діагностики абстинентного алкогольного синдрому, при спостереженні за хворими на алкоголізм в процесі лікування і для контролю якості ремісії. Стверджується, що метод УДТ має більшу чутливість і специфічність, ніж до недавнього часу вважався найкращим тест визначення активності гамма-глютамілтранспептидази.

Однак цей метод має меншу чутливість у жінок (знаходиться на рівні загальноприйнятих методів) і в осіб, які нещодавно почали зловживати алкоголем.

В.Д. Москаленко, Т.В. Агібалова