Синдроми недостатності серця і судин

Недостатність серця обмежується або одним лівим серцем (ізольована недостатність лівого серця), або одним правим серцем (ізольована недостатність правого серця), або ж поширюється на всі серце (повна недостатність серця, повна асистолія). Важливо пам`ятати, що недостатність серця веде до застою крові вище серця (по току крові): за лівим серця, в малому колі-прі лівошлуночкової недостатності, позаду правого серця, в венах великого кола-прі правошлуночковоюнедостатності. Недостатності серця без застійних явищ зазвичай не буває-яка недостатність серця-це перш за все застійна декомпенсація.
Поряд з цим, при недостатності серця має значення недостатнє постачання артеріальною кров`ю, т. Е. Гіпоксемія органів, розташованих нижче по току крові від серця-лівого або правого шлуночка (такий природи, наприклад, мозкові явища при синдромі Адамс-Стокса- можливо, і серцеві набряки виникають внаслідок гіп-Оксем нирок).
Збільшення маси циркулюючої крові в результаті як зниження виділення води нирками, так і порушення інших регуляторних процесів призводить до тяжких суб`єктивних відчуттях і появі об`єктивних ознак порушення кровообігу.
У походження різних форм недостатності серця провідне значення має порушення регуляторного апарату серцево-судинної системи, а не механічні гемодинамічні фактори. Страждання різних органів виникає при декомпенсації серця не тільки в порядку вторинного застою або недостатності кровопостачання, а перш за все в порядку вісцеро-вісцеральних рефлексів, дуже тонко змінюють діяльність будь-якого органу в фізіологічних і патологічних умовах. Основну роль в порушенні тканинних обмінних процесів і при декомпенсації грають трофічні впливу нервової системи. При рецидивах декомпенсації серця варто надавати великого значення умовнорефлекторним впливам, а не тільки зміни самого міокарда.

Загальні діагностичні зауваження. При детальному суб`єктивному і об`єктивному дослідженні хворого з серцево-судинними порушеннями необхідно:

1. виявляти провідні синдроми, що закономірно повторюються за певних нозологічних формах;
2. не тільки активно збирати анамнестичні дані, що говорять про момент початку прогресування того чи іншого серцево-судинного синдрому, вплив лікування, перевантаження і т. д., але і попутно з`ясовувати етіологію цього синдрому у хворого, пам`ятаючи про найголовніших індивідуальних рисах різних захворювань і з огляду на частоту різних етіологічних чинників у осіб різної статі і віку.

{Module дірект4}

Так, ревматичні захворювання серця частіше виникають, формуються в підлітковому віці і мають особливе значення для хворих (переважно жінок) у віці до 35-40 років-при вагітності, а також в клімактеричний період легко переоцінити серцево-судинні скарги, приймаючи за органічне ураження клапанів або судин минущі функціональні сдвігі- у жінок частіше спостерігається тиреотоксикоз, ангіоневрози. Ір.оборот, важкий коронаросклероз, злоякісна гіпертонія, емфізема легенів, сифілітичний аорти, підгострий септичний ендокардит, ТРОМБАНГИТ частіше зустрічається у чоловіків.
Коронаросклероз з інфарктом міокарда, а також важкі форми гіпертонічної хвороби, як показує клінічний досвід, спостерігаються не тільки в старечому віці.

Відносно порівняльної частоти різних етіологічних чинників захворювань серцево-судинної системи необхідно пам`ятати, що серед цих чинників одне з перших місць займає атеросклероз з різними його локалізаціями і переважно коронаросклероз, а також гіпертонічна хвороба. Вельми значна кількість захворювань серця викликається також ревматичної інфекцією у вигляді як активного ревмокардіта, так і ревматичних пороків серця як наслідки ревматичного інфекції. У другу за частотою групу органічних захворювань серця входить в даний час підгострий септичний ендокардит, легеневе серце (при емфіземи легенів, пневмосклероз, кифосколиозе) і спайковий перикардит.
Рідше спостерігаються клінічно виражені чисті форми дистрофії міокарда у вузькому сенсі (наприклад, при анеміях, авітамінозах, порушеннях загального харчування, хворобах обміну речовин, ендогенних інтоксикаціях, включаючи також Тиреотоксичне ураження серця), сифілітичний аорти, ТРОМБАНГИТ, вроджені аномалії, травматичне ураження серця.
Нарешті, велику, але важко відмежовувати групу складають хворі з так званими серцево-судинними неврозами, синдромом перенапруги, віковими змінами серцево-судинної системи (серце підлітка) і т. Д.
В основу подальшого викладу патологічних форм покладено розподіл по основній локалізації процесу-на захворювання м`язи серця, перикарда, ендокарда, судин- однак, поряд з цим, представляється доцільним виділити ряд глав по іншому, найчастіше етіологічним, принципом.