Пологи при внутрішніх захворюваннях породіллі

Для проведення самостійних пологів під час вагітності лікар повинен отримати всі необхідні йому відомості про стан здоров`я породіллі. Уточнюються форма пороку серця, супутні захворювання, загальне самопочуття жінки, а також ступінь порушення кровообігу. Перш ніж завагітніти, жінка з пороком серця повинна пройти повне обстеження і лише після висновку спеціаліста про можливість народження повноцінної дитини може приймати остаточне рішення, так як пологи при пороці серця можуть закінчитися летальним результатом для жінки. Якщо жінці дозволили народжувати, то вся увага акушера зосереджується на контролі дихання і кровообігу породіллі і плоду. Велика увага приділяється проведенню знеболювання на початку пологів. У більшості випадків використовують азотно-кисневу суміш в поєднанні з епідуральної (спінальної) анестезією. Також акушер повинен скоротити час пологів за допомогою лікарської стимуляції родової діяльності, що значно знизить навантаження на серце. Для цього можна застосовувати аскорбінову кислоту, тіамін, преднізолон. Для більш швидкого розкриття шийки матки вводять спазмолітичні засоби (папаверин, дротаверин, атропін), але при прискореному серцебитті їх не рекомендується використовувати. В цьому випадку породіллі подають наркоз. Найсучаснішим методом на сьогоднішній день є проведення пологів у жінок з важкими вадами серця в барокамері, що в значній мірі знижує недолік кисню в крові, де їй під тиском подається кисень. Найбільшу небезпеку під час пологів представляє народження тулуба дитини і посліду. У цей момент сильно зростає рівень артеріального тиску, і отже, збільшується навантаження на серце. Породіллі в цьому періоді пологів категорично заборонено тужитися, так як в момент потуги тиск різко зростає, а після неї різко знижується. У більшості випадків для народження дитини акушер використовує акушерські щипці. Після виходу головки `і плічок з родових шляхів тиск починає стабілізуватися, а після народження посліду приходить в норму. У період народження посліду може виникнути маткова кровотеча. Для запобігання його появи породіллі вводять 40% -ний розчин глюкози з 0,02% -ним розчином метілергометріла. А при виникненні кровотечі вводять окситоцин, найкраще використовувати повільне крапельне введення в вену для продовження часу дії і зменшення ризику різкого маточного скорочення. Також в період народження посліду необхідно проводити додаткове знеболення при використанні методу Кредо-Лазаревича, щоб уникнути порушень в роботі серця. Безпосередньо після народження дитини жінці на нижню область живота укладають важкий вантаж. Після народження посліду акушер стежить за кількістю втраченої крові, яка повинна бути заповнена найближчим часом. Спочатку для цього вводять поліглюкін з додаванням до нього преднізолону, також подати кисень породіллі можна через маску. Потім заповнюють відсутню кількість крові. Раніше існувала думка, що застосування оперативного розродження у жінок з вадами серця знижує ризик можливих ускладнень і число смертей. Однак це твердження в даний час не має доказів. Сучасні дослідники виявили навіть ряд протипоказань до проведення кесаревого розтину при вадах серця. До них відносять підвищений кров`яний тиск в малому колі кровообігу (в судинах, по яких кров надходить у легені), так як це може викликати розвиток дихальної недостатності після хірургічного втручання. У більшості випадків кесарів розтин проводять при наявності важких внутрішніх захворювань в поєднанні з пороком серця, а також при акушерської патології (занадто великому розмірі плода і вузькому тазі у породіллі). Важким ускладненням при пологах у жінок з вадами серця є розвиток набряку легенів і гострої серцевої недостатності. Виникненню таких `ускладнень сприяють велика крововтрата, різке підвищення артеріального тиску, супутні захворювання крові (ревматичний васкуліт). При виникненні набряку легенів у породіллі з`являються виражена задишка, кашель, холодний липкий піт, шкірні покриви стають блідими з синюватим відтінком, уповільнюється пульс і падає кров`яний тиск. Якщо набряк легенів розвинувся на початку пологів, то дії акушера будуть в першу чергу спрямовані на відновлення дихання породіллі. Якщо він настав в момент проходження дитини по родових шляхах, то акушер буде намагатися швидше завершити пологи. У разі неефективності проведених акушером заходів вдаються до хірургічного втручання. В даний час з використанням сучасного обладнання пологи при вадах серця в більшості випадків протікають благополучно. Однак після народження дитини жінка потребуватиме повному обстеженні, а також в лікуванні антибактеріальними препаратами і вітамінами для підвищення рівня імунітету та попередження розвитку інфекційного процесу після пологів.
Пологи у жінки з вірусним гепатитом приймають в інфекційному відділенні. Пологи протікають так само, як і у здорових жінок. Єдиним, найбільш часто зустрічається ускладненням є післяпологова кровотеча через порушення в системі згортання крові. Також може виникнути приєднання вторинних інфекційних захворювань внаслідок зниження імунітету. При наявності запального процесу в легенях (пневмонії, туберкульозі) акушер приділяє особливу увагу кількості надходить в кров матері і плоду кисню. Для запобігання зниженню його рівня проводять інгаляції повітряно-кисневої суміші через маску, а також для більш швидкого народження дитини використовують акушерські щипці. При захворюваннях сечовидільної системи (пієлонефрит) в процесі пологів породіллі вводять такі спазмолітичні препарати, як папаверин, но-шпа, а також після пологів проводять антибактеріальне лікування. При важких формах запальних захворювань нирок і при розвиненому токсикозі в другій половині вагітності рекомендують проведення пологів на терміні 35- ^ 36 тижнів. Під час пологів ретельно контролюється серцебиття плода. Можливим ускладненням є розвиток післяпологового кровотечі. Для цього в процесі пологів проводять його профілактику шляхом введення окситоцину. Лише в найважчих випадках проводять операцію кесаревого розтину, коли відбувається інтоксикація організму матері і виникає загроза для життя плода. При наявності у вагітної жінки важких форм гестозу під час пологів можна очікувати різні ускладнення, про які згадувалося вище в розділі «Токсикози». Ведення пологів багато в чому залежить від ступеня тяжкості гестозу, наявності супутніх захворювань, показників роботи серця плоду, а також від можливості впливати на організм жінки за допомогою лікарських засобів. Протягом пологів з природничих родових шляхах всі дії акушера спрямовані на здійснення максимального знеболення, встановлення оптимального артеріального тиску і рівноваги між вводиться і виділяється рідиною. Особлива увага приділяється стану плода під час пологів. При наявності найлегшого ступеня гестозу велику роль відіграє знеболювання в початковому періоді пологів. Завдяки цьому не допускається перехід водянки в нефропатию, коли страждають нирки і шкідливі речовини надходять у кров`яне русло, що викликає отруєння організму. Ведення таких пологів проводять в спеціальній родової кімнаті за відсутності слухових подразників. Знеболення проводиться шляхом послідовного введення знеболюючих засобів різної тривалості дії. У перший період, коли шийка матки розкривається до 4 см, використовують промедол, сибазон, папаверин. При розширенні її просвіту більш ніж на 4 см застосовують предіон, азотно-кисневу суміш і інгаляції невеликих доз фторотана. Якщо у жінки вже розвинулася нефропатія, то проводять внутрішньовенну анестезію. Також при відкритті шийки матки на 3-4 см акушер розкриває навколоплідні оболонки для зниження тиску в порожнині матки. Якщо в цей час реєструється підвищений кров`яний тиск, то його знижують введенням гіпотензивних засобів (дибазол, еуфілін). При тиску 160/100 мм рт. ст. і вище і появі ознак переходу нефропатії в найбільш важку форму - прееклампсію (втрата свідомості, почастішання серцебиття у матері і плоду) анестезіолог знижує тиск дією наркотичних препаратів - пентамина, бензогексоній. Також в цей час породіллі вводять реополіглюкін і препарати плазми крові в обсязі, що не перевищує 700-900 мл на добу, для попередження самоотруєння організму. При появі симптомів ураження нервової системи у вигляді нудоти, блювоти, сильних головних болів, якщо дитина перебуває в родових шляхах жінки, то використовують акушерські щипці для швидшого завершення пологів. У разі появи важких ускладнень, при яких породілля знаходиться в критичному стані (крововилив в головний мозок, кома), пологи завершують за допомогою кесаревого розтину. Акушер повинен стежити за кількістю втраченої крові, яка повинна бути заповнена після пологів.