Застосування вазоактивних засобів при головному болю

Відео: Лікування мігрені Ботоксом

В останні роки накопичуються дані про зв`язок регуляції антіноціцепціі і діяльності серцево-судинної системи.

В основі цього зв`язку лежить взаємодія адренергічних, опіатних, ГАМКергіческіх і бензодіазепінергіческіх систем.

Ендогенні опіоїди беруть участь в опосередкування гіпотензивної дії агоніста Р2-рецепторів клонідину, викликають гіпотензію і брадикардію [Feldberg W., Wei Е., 1977- Farsang С, Kunos G., 1979].

Серцево-судинні ефекти ГАМК обумовлені гальмуванням симпатичних і активацією парасимпатичних центрів ЦНС, пригніченням проведення імпульсів в симпатичних гангліях, впливом на судинні ГАМК-рецептори і антагоністичним відношенням до ангіотензину [De Fendis FY, 1981].

Завдяки цьому ГАМК і її агоністи знижують цереброваскулярні опір (особливо при початково підвищеному тонусі артерій), збільшують мозковий кровотік і споживання мозком кисню [Мірзоян С.А., Акопян В.П., 1967- Edvinsson L. et al., 1980].

При гіпертонічній хворобі, атеросклерозі і мігрені знаходять ураження судинних ГАМК-рецепторів, під час нападів мігрені і емболії церебральних судин рівень ГАМК в спинномозковій рідині підвищується. Застосування ГАМКергіческіх коштів при цереброваскулярних розладах дає виражений терапевтичний ефект [Петелін Л.С. идр., 1974- Funayama S., Nikino Н., 1979- Otomo Е. et al., 1981].

Здатність бензодіазепінів пригнічувати вегетативно-судинні реакції лежить в основі терапевтичного застосування бензодіазепінів при психосоматичних захворюваннях і вегетососудістих кризах [Haefely W.E., 1979].

У свою чергу клонідин викликає гіпалгезіі, яку (як і гіпалгезіі, викликану ГАМК) пригнічує налоксон, а пропранолол (як і налоксон) підвищує чутливість до больових подразнень. Ці дані свідчать про те, що при гіпертонічній хворобі порушується як опіоїдна, так і адренергічна регуляція в ЦНС [Mac Green R.F., Bernston G.G., 1980 Fielding S., Lai H., 1981].

Колиндяни, подібно наркотичних анальгетиків, гальмує викликані больовим роздратуванням потенціали прегангліонарних нейронів спинного мозку. Оскільки клонидин усуває абстиненцію після відміни опіатів, можна вважати, що їх аналгетичну дію опосередковується з залученням адренергічних систем [Hare B.D., Franz D.N., 1983]. Експериментальні дані показують, що антигіпертензивнудію клонідину і його антиноцицептивного ефект опосередковуються різними рецепторними системами [Chan S.H.H., 1984].

Експериментально доведено вплив а-блокаторів на систему ноцицепции. Так, введення фентоламина в велике ядро шва викликає гіпалгезіі, що пояснюють блокадою норадренергических синапсів у великому ядрі шва і подальшим розгальмовуванням серотонінергічних нейронів, що регулюють спинальний ворітної контроль [Sagen J., Proudfit Н.К., 1981]. У той же час системне введення фентоламина і пирроксана пригнічує антиноцицептивного ефект адреноміметиків.

Селективний агблокатор празозин не впливає на ефект миметиков, але сам володіє антіноціцептівной активністю. У ОА-блокатора піпероксана виявлені властивості антагоніста морфіну. Неселективний ос-блокатор фентоламін попереджає дію анальгіну, але посилює аналгезию, якщо його вводять після анальгіну [Сливко С.Ф. і ін., 1983 Benthley G.A. et al., 1983].

Введення в-блокатора пропранололу в дорсальне ядро шва знижує потенціали дії в цьому ядрі антиноцицептивної системи, а також в нейронах соматосенсорной кори [Моуаnоva S. et al., 1983]. Пропранолол знижує чутливість до ноцицептивних подразнень і значно посилює знеболюючий ефект анальгіну [Сливко С.Ф. і ін., 1983].

Одним із шляхів впливу в-блокаторів на ноціцепціі є їх здатність зменшувати утворення серотоніну з триптофану. Цей механізм, мабуть, лежить в основі не тільки терапевтичних ефектів, але і побічних нервово-психічних явищ при лікуванні в-блокаторами [Hallberge Н. et al., 1982].

В результаті дії в-блокаторів на ЦНС зменшуються занепокоєння, збудження та страх, купіруються серцево-судинні та вегетативно-соматичні розлади, викликані стресом [Коella W.R, 1978- Kelly D., 1978- Schenn G.K., 1981- Taylor F.A. etal., 1981).

Застосування в-блокаторів для межприступного лікування мігрені зумовлено їх властивістю попереджати дилатацію артерій і взаємодіяти з серотонінових рецепторів, що, мабуть, грає роль в антіноціцептівних ефекти в-блокаторів [Brownlee R.P. et al., 1980 Connell D.J. et al., 1980].

Таким чином, є експериментальні і клінічні факти, що показують, що анальгезирующие кошти впливають на регуляцію функції серцево-судинної системи, а вазоактивні препарати - на регуляцію ноцицепции. Однак клінічний досвід показує, що вазоактивні засоби в терапевтичних дозах не дають знеболювального ефекту і їх не застосовують з метою аналгезії.

Застосування вазоактивних засобів при головному болю направлено в першу чергу на нормалізацію судинної регуляції і реактивності, ліквідацію церебральної ангіодистонії, поліпшення венозного відтоку з порожнини черепа і відновлення адекватної системної гемодинаміки.

Фармакологічні групи вазоактивних засобів

У широкому сенсі до вазоактивних засобів слід віднести препарати різних фармакологічних груп, які, діючи тим чи іншим чином на механізми регуляції системного та регіонального кровообігу, забезпечують адекватне кровопостачання органів і тканин.

Серед механізмів судинної регуляції можна виділити ланки нервового, м`язового механізму і гуморальний механізм регуляції. Беручи ці уявлення судинної регуляції, природно систематизувати вазоактивні засоби відповідно до об`єктів і субстратами їх фармакологічної дії.

Відносно об`єктів фармакологічного впливу вазоактивних засобів можна вказати таку послідовність: нервовий механізм регуляції (вазомоторні центри стовбура, симпатичні вузли, нервово-Гладком`язові з`єднання) - м`язовий механізм - гладеньких м`язів артерій зі структурно-функціональними елементами, що забезпечують розслаблення і скорочення білкових скорочувальних систем актіна- міозину (ферментні системи каскаду аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) і цАМФ - аденилатциклаза і фосфодіестерази, системи балансу внутрішньоклітинної концентрації Са).

У всіх випадках субстратами фармакологічної дії ліків служать відповідні рецептори в перерахованих структурно-функціональних одиницях. До них можна додати і рецептори клітинних і гуморальних систем крові (табл. 4.4).

Об`єкт фармакологічного впливу Відео: Масаж Голови для Зняття головного болю за 4 хвилини	Субстрат фармакологічного впливу	фармакологічна група	деякі препарати
Стовбурові судиноруховий центри	Пре-і постсинаптичні рецептори синапсів стовбурових центрів	I. Центральні антигіпертензивні засоби
		1. Агоністи a2- пресинаптических рецепторів	Колиндяни метилдофа гуанфацин
		2. Центральні симпатолітики	резерпін
		3. в-блокатори неселективні	Пропранолол і інші
Вегетативні (симпатичні) ганглії	Рецептори міжнейронних си Напсо в гангліях	гангліоблокатори	триметафан пентамін бензогексоний гігроній ганглерон
Нервногладко-м`язове з`єднання (НГМС)	рецептори НГМС	периферичні симпатолітики	гуанетидин
	а-рецептори	а-адренергічекіе стимулятори	ерготамін Дигідроерготамін
		а-адренергічні блокатори	пірроксан фентоламин Дігідроерготоксін ніцерголін празозин
	Р-рецептори	Р-адренергічні блокатори	Пропранолол і ін.
	СТ-рецептори	агоністи СТ-рецепторів (тріптани)	Суматриптан Золмітриптан Наратриптан
		антагоністи СТ-рецепторів	Кетансерин миансерин Ципрогептадин пізотифен Сандомігран
Гладка мускулатура артерій	Рецептори гладкої мускулатури
	а-рецептори	теж	теж
	Р-рецептори	теж	теж
	СТ-рецептори	теж	теж
	Аденілатцікла через (АЦ)	активатори АЦ	Вінпоцетин Похідні ксантину (частково)
	Фосфодіестерази (ФДЕ)	інгібітори фосфодіестерази	папаверин Дротаверин дипіридамол Вінпоцетин (частково) Похідні ксантину (частково)
	Канали іонів Са в мембрані гладком`язових клітини	блокатори каналів Са	ніфедипін верапаміл нимодипин
Фактори гуморальної регуляції
Ангіотензин II (вазоконстрі-кторний пептид)	Ангіотензин-перетворює фермент (АПФ)	інгібітори АПФ	каптоприл еналаприл лізиноприл периндоприл
	Рецептори AT II гладкої мускулатури артерій	Антагоністи (блокатори) AT II рецепторів	вальсартан ірбесартан лозартан телмісартан
Брадикинин (вазодилататорний пептид)	Калікреїн (фермент, що перетворює кининоген в кинин - вид вазоактивного пептиду)	інгібітор калікреїну	Апротинін (трасилол, контрикал, гордокс)
простагландини	Циклооксигеназа (фермент на шляху перетворення арахідонової кислоти в проміжні і остаточні продукти синтезу простагландинів)	інгібітор циклооксигенази	Ацетилсаліцилова кислота та ін. НСПВС

Шток В.Н.