Лікування адипозо-генітального синдрому і прогноз з працездатністю при ньому

терапевтичний ефект залежить головним чином від причини захворювання. При адипозогенітальною дистрофії, що виникла внаслідок пухлини гіпофіза або дна III шлуночка (хромофобная аденома, краніофарингіома і ін.), Проводиться рентгено-та радіотерапія або хірургічне видалення пухлини.
при запальних процесах в діенцефальних області проводять терапію антибіотиками, уротропіном. При підвищенні внутрішньочерепного тиску показано внутрішньом`язове введення сульфату магнію.

застосовується дієтотерапія з обмеженням калоража, жирів і вуглеводів. Збільшується кількість білків і вітамінів. При лікуванні дієтою хворих більш старшого віку рекомендуються розвантажувальні дні. Існує кілька схем. При серцевої недостатності і нахили до набряків, які виникають при важких формах ожиріння, обмежують вживання солі, рекомендують препарати калію.

З огляду на недостатню продукцію ГТГ гіпофіза хворим слід призначати введення лХГ по 500-1000-1500 одиниць 2-3 рази в педелю протягом 3-4 місяців. Під впливом хоріонічного гонадотропіну усувається криптор-хізм, спостерігається збільшення розміру статевих залоз і прискорення статевого формування.

замісна циклічна гормонотерапія проводиться у жінок і дівчаток з 12-13 років препаратами сінестрол, фолликулина і ін. з призначенням, крім того, ін`єкцій прогестерону або прегніна. Підліткам та юнакам після проведення терапії хоріопічсскім гонадотропином рекомендується 30 внутрішньом`язовихін`єкцій тестостерон-пропіонату по 10 мг кожні 2-3 дні або субліігвально таблетки метилтестостерона по 5 мг 2-3 рази на день протягом 2-3 місяців.

Якщо на тлі важкого ожиріння виникає серцева декомпенсація, набряки, необхідно проводити терапію серцевими засобами і діуретиками. Для боротьби з ожирінням при відсутності протипоказань можна застосовувати невеликі дози тиреоидина по 0,05- 0,1 г 2 рази на день протягом 4-5 днів з перервами в 2-3 дня з урахуванням впливу цього препарату на серцеву діяльність.

При відсутності виражених неврологічних порушень для зменшення патологічно підвищеного апетиту рекомендуються анорексігенпие препарати: фепранон, мефолін, дезопімон і ін. по 25 мг 2-4 рази на добу за 30-60 хвилин до прийому їжі (перед сніданком і обідом). При прогресуючому ожирінні особливо рекомендується лікувальна гімнастика, легкі спортивні вправи і водні процедури.

Прогноз, працездатність. Питання працездатності при адипозо-генітальної дистрофії залежать від ступеня ожиріння, стану (серцево-судинної системи і тих неврологічних порушень, які виникають при прогресуючому зростанні пухлини гіпоталамо-гіпофізарної області, стану зору та ступеня тяжкості неврологічних порушень. Своєчасне і правілинос лікування при чітко поставлений діагноз і з`ясуванні етіопатогенетичних чинників може запобігти прогресувати процесу.