Алергія при кандидозах. Алергічні форми кандидозів травної системи

Відео: препарати проти молочниці

Алергічні форми кандидозів травної системи

Алергічні форми кандидозів травної системи різноманітні. Гриби роду кандида, «мешкаючи» в шлунково-кишковому тракті, поряд з безпосереднім впливом, можуть викликати алергічні реакції, клінічно протікають по типу хвороб органів травлення.

Розрізняють алергічний ентероколіт, коліт (спастичний, виразковий), аноректіт, дискінезії жовчовивідних шляхів і інші форми. Кандидози травної системи частіше бувають вторинними, ускладнюють вже наявну патологію органів травлення (коліти та ін.). Приєднання мікогенной алергічного компонента ще більш ускладнює перебіг цих захворювань, які стають особливо резистентними до терапії, що проводиться.

Ефективним є лише комплексне лікування з включенням протівокандідозной і десенсибілізуючих засобів. До важких проявів микотической алергії відносять виразковий коліт. У зв`язку з тим, що алергічні форми кандидозів травної системи не мають специфічних клінічних ознак, діагностика їх важка.

Механізм алергічних реакцій, обумовлених дріжджоподібними грибами, складний. Одним з його можливих ланок є виділення грибами роду кандида біологічно активних речовин, що беруть участь в алергічних реакціях, зокрема серотоніну. Більшість дослідників вважають, що серотонін утворюється в основному в ентерохромафінних клітинах слизової оболонки кишок. В експериментальних дослідженнях виявлена здатність кандида альбіканс виділяти цей біогенний амін в живильне середовище (І.М. Романенко, 1973). У міру розмноження дріжджоподібних грибів кількість серотоніну зростала.

На поживні середовища, що складаються з аминопептид, розведеного в 3 рази водою з додаванням 4% розчину глюкози, проводилися засів 3-добових культур кандида альбіканс. При дослідженні в поживних середовищах з 7-денний культурою вміст серотоніну становило 0,005 ± 0,001 мкг / мл-в пробірках з 2-3-тижневої культурою концентрація його зростала до 0,03 ± 0,01 мкг / мл.

Можливо, при кандидозах (особливо травної системи) серотонін, що продукується грибами кандида альбіканс, може, потрапляючи в кров, додатково впливати на перебіг запального процесу. Так, цей біогенний амін може впливати на компоненти сполучної тканини, брати участь в регуляції тонусу гладких м`язів і в зв`язку з цим посилювати перистальтику кишечника, надавати судинозвужувальнудію, впливаючи на мікроциркуляцію і ін.

Нами досліджувався рівень серотоніну в крові у 9 хворих на хронічний генералізований кандидоз (шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів). Зміст серотоніну в крові визначали біологічним методом (Dalgliesh і співавт.).

Порівняльні дослідження провели у 13 практично здорових осіб, у яких концентрація цієї речовини в крові була 0,09 + 0,01 мкг / мл. У хворих на хронічний генералізований кандидоз вміст серотоніну в крові підвищувався до 0,05 + 0,01 мкг / мл, Рlt; 0,01.

Для прикладу наводимо відомості з історії хвороби.

Хвора Б., 32 роки. Діагноз: кандидоз травної системи, множинний межпальцевой мікоз рук, паронихии і оніхії кистей. Хвора звернулася зі скаргами на висипання на кистях, здуття живота, періодично - рідкий прискорений до 3-5 разів на добу стілець, відчуття печіння і болю в порожнині рота. Давність захворювання, зі слів хворої, 3 місяці. У міжпальцевих складках кистей відзначаються почервоніння, набряклість, ерозії, оточені білуватим мацерірованний епідерміс. Валики нігтів набряклі, почервонілі, при натисканні з-під них виділяється гній. Нігті кистей потовщені, з нерівною поверхнею, сірого кольору. Мова - з білими нальотами, глибокими борознами і гіпертрофічна сосочками.

При мікроскопічному дослідженні незабарвлених і забарвлених по Граму препаратів в нальоті зі слизової оболонки мови, клаптиках епідермісу з ерозованих ділянок на шкірі, нігтьових лусочках виявлені нитки псевдомицелия і округлі брунькуються клітини грибів роду кандида. При посіві на середовище Сабуро з тетрацикліном виділень слизової оболонки порожнини рота, лусочок шкіри, нігтів, слизу прямої кишки і калу відзначений рясний ріст культур грибів роду кандида, при ідентифікації - кандида альбіканс.

Внутрішкірна проба з кандідіном - позитивна, РСК з кандідаантігеном різко позитивна (4+), титр - 1:20. Зміст серотоніну в крові 0,62-0,67 мкг / мл. Через 36 днів лікування в стаціонарі (призначення кандидозной полівалентної вакцини, системних антимікотиками, фонофорез з протівокандідозной засобами) у хворої в крові рівень серотоніну знизився до 0,014 мкг / мл.

Згідно з отриманими даними, в крові хворих генералізованими кандидозами відмічено підвищення рівня серотоніну. Можна припустити певну в цьому роль грибів кандида, враховуючи здатність їх виділяти серотонін. Однак ступінь участі дріжджоподібних грибів в цьому процесі поки важко визначити.

Приклади алергічних проявів кандидозов

Алергічні прояви кандидозов серцево-судинної системи описані вище. Як зазначено, гриби роду кандида, викликаючи алергічну перебудову організму, можуть бути серйозним «чинником ризику» розвитку алергічних васкулітів (В.В. Кулага, 1963), вузликового периартериита (ІМ. Романенко, 1980). У деяких випадках вузлувата еритема буває одним із проявів судинної алергії, обумовленої кандида. На тлі кандидозной сенсибілізації іноді розвиваються ендокардит, тромбофлебіт, тромбоз і інші ураження. При гістологічному дослідженні при вісцеральному кандидозі (легень, нирок, шлунково-кишкового тракту) у багатьох випадках визначалися виражені ураження кровоносних судин (фібриноїдних некроз стінок судин і ін.).

При ураженні кишечника дріжджоподібними грибами, поряд з іншими явищами, простежувалося фибриноидное набухання стінок судин. У хворих з генералізованими формами цього мікозу також виявлявся фібриноїдних некроз в судинах, що розцінювалося як Гистоморфологические ознака алергічного запалення (А.І. Абрикосов, 1963). Б.М. Прозоровський, Є. І. Теплова (1962) не відносять «кандидозний васкуліт» до рідкісних захворювань. При генералізованих кандидозах багато симптомів хвороби обумовлені поширеним васкулитом, тромбофлебітом.

Діагноз кандидозного алергічного ангіїт слід підтверджувати наявністю клінічних ознак кандидозу (вісцеральних його форм або поєднання уражень внутрішніх органів, шкіри і видимих слизових оболонок) з виявленням нитчатой форми гриба і виділенням переважно культур кандида альбіканс- різко позитивними (гиперергическими) і ізоморфними реакціями на місці введення кандидозного антигену, позитивної РСК і імунологічними тестами з кандідаантігеном. Позитивний вплив специфічної протівокандідозной терапії на перебіг судинного процесу дає підстави вважати, що у деяких хворих гриби роду кандида можуть ініціювати імуно-алергічні реакції, що тягнуть ураження кровоносних судин.

Ми спостерігали хвору, у якої кандидоз розвинувся на фоні дистрофически змінених тканин-надалі у неї з`явився алергічний васкуліт. Судинне ураження виникло вдруге, чому передувала тривала сенсибілізація грибами р. Кандида. У місці введення кандидозной вакцини формувалися інфільтрати з петехіями і синюшної забарвленням. У тканини, взятої з цієї області, виявлені гістопатологічні зміни стінок кровоносних судин типу алергічного васкуліту. Ці дані, а також результати противогрибкового лікування підтверджують роль кандидозной алергії в появі васкуліту. Для ілюстрації наводимо відомості з історії хвороби.

Хвора Д., 40 років, за професією - стоматолог при надходження в дерматологічне відділення скаржилася на поширені висипання, біль в суглобах, м`язах, сухість у роті і на губах, сухість і печіння в очах, світлобоязнь, біль у серці, головний біль. Розвиток сухості і печіння століття пов`язувала з попаданням під час роботи мікрочастинок зубного каменю. Через 1 рік після появи цих ознак їй було проведено кесарів розтин. Післяопераційний період ускладнився септичним станом, в зв`язку з чим хворий вводили багато антибіотиків. Це збіглося з появою болю в лівої нижньої кінцівки, в подальшому приєдналися біль, припухлість гомілковостопних суглобів.

Після операції хвора стала відзначати виражену сухість у роті. Потім у зв`язку з погіршенням зору її госпіталізували в очне відділення з діагнозом «хвороба Сьегрека». Незабаром у хворої виникли вислання на нижніх кінцівках. У зв`язку з появою висипу і виявленням дріжджоподібних грибів у виділеннях кон`юнктиви її перевели в дерматологічне відділення.

Хвора правильної статури, задовільного харчування. Шкіра обличчя, верхніх та нижніх кінцівок суха, на гомілках - множинні геморагічні плями- губи сухі, з тріщинами, покриті щільними корочками. Відзначено сухість волосся. На слизовій оболонці порожнини рота є сухі білі нальоти. Кістково-суглобова система без об`єктивних змін. Легкі без особливостей. Тони серця приглушені, пульс -80 / хв, ритмічний. АТ 12 / 8,7 кПа (90/65 мм рт.ст.). Живіт м`який, болючий при пальпації в надчеревній області і по ходу товстої кишки.

Печінка і селезінка не. збільшені. Вечорами відзначається підйом температури тіла до 37,3-37,6 ° С. На ЕКГ - синусова тахікардія, ознаки порушення автоматизму, ішемії міокарда, функції провідності з уповільненням проведення збудження по передсердям.

При засіву мокротиння, сечі, калу, зі скоби з облямівки губ і зі слизової оболонки порожнини рота виявлено рясний ріст колоній дріжджоподібних грибів роду Кандида (при ідентифікації - кандида альбіканс).

Внутрішньошкірні проби з кандідіном різко положітельние- РСК з грибковими антигенами поставити не вдалося, тому що сироватка крові антікомплементарние. Висновок терапевта: субфебрильна температура, позитивний С-реактивний білок, порушення коронарного і, можливо, мозкового кровообігу (наявність головного болю) в поєднанні з геморагічними висипаннями на шкірі дають підставу припустити діагноз системного васкуліту. Невропатолог: виявлені ознаки дисфункції судин головного мозку. У дерматологічному відділенні поставлений діагноз: алергічний васкуліт, хронічний генералізований кандидоз, сухий синдром (хвороба Сьегрена).

Хворий призначені ністатин, кандидозная вакцина, преднізолон, аскорбінова кислота, вітаміни гр. В, а також інгаляції з генціан-Віолета, змазування облямівки губ фукорцином, нистатиновой маззю, полоскання порожнини рота содовим розчином з додаванням кількох крапель спиртового розчину йоду, змазування бурою з гліцерином. Після ін`єкцій кандидозной вакцини відмічено підвищення температури тіла, посилення болю в суглобах.

У місці введення вакцини (область стегна) виникали запальні інфільтрати з синюшної забарвленням шкіри, до 5 см в діаметрі, з одиничними петехіями в межах папул. При біопсії тканини в місці введення кандидозной вакцини виявлено: епідерміс не змінений, по ходу судин дерми спостерігаються клітинні інфільтрати, що складаються з осілих макрофагоцитів, лімфоцитів і одиничних нейтрофільних і еозинофільних гранулоцитів.

У частині капілярів і деяких глубжележащих артериолах визначаються різко виражене набухання і розпушення стінок, проліферація і набухання ендотелію. Частина судин в глибоких шарах дерми - з явищами набухання, гомогенізацією стінки і фібриноїдним некрозом. Висновок: гістологічна картина відповідає діагнозу «алергічний васкуліт».

В експерименті на кроликах з використанням культури гриба кандида альбіканс ми відтворювали системні алергічні судинні ураження, зумовлені сенсибілізацією цим грибом.

Досліди проведені за такою методикою: 10 кроликів (піддослідна група) піддавалися сенсибілізації введеннями суспензії вбитої культури кандида альбіканс. Суспензія готували в фізіологічному розчині натрію хлориду з 2-х добових культур цього гриба (культури змивали і розтирали в ступці в стерильних умовах) .Далі суспензія грибів вбивали прогреванием на водяній бані при температурі 80 ° С протягом 2 год, після чого робили контрольні засів на стерильність. Густоту суспензії визначали в камері Горяєва (за методикою підрахунку лейкоцитів), кількість клітин кандида альбіканс доводили до 18 700-18 900 в 1 мм 3. З метою сенсибілізації кроликам в область правого боку під шкіру і підшкірно (5 разів) або в вену (2 рази) вводили суспензія вбитих культур по 5 мл з проміжками 5-6 днів, всього 9 разів.

Через 7 днів після останньої сенсибилизирующей ін`єкцій тваринам піддослідної групи і 10 кроликам контрольної групи (не була піддана сенсибілізації) внутрішньовенно вводили по 5 мл роздільною дози цього ж грибкового антигену. 4 з 10 кроликів дослідної групи загинули через 2-5 днів після введення роздільною дози кандидозного антигену. При патогистологическом дослідженні, поряд з іншими проявами у внутрішніх органах (особливо в легенях, нирках, а також м`язі серця і печінки) виявлено виражені ураження стінок кровоносних судин: набряк, набухання, осередки фібриноїдного некрозу.

Характерним було утворення тромбів. Клітинні інфільтрати, що пронизують стінки судин і розташовувалися близько судин, складалися переважно з лімфоцитів, рідше - з нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів, макрофагов- зазначені зміни зазвичай спостерігаються при ангиит імуно-алергічної природи. Грибкові елементи в стінках кровоносних судин не були виявлені.

Експеримент показав, що внаслідок попередньої сенсибілізації дріжджоподібними грибами кандида альбіканс з подальшим що дозволяє введенням убитої культури цих же грибів можуть розвинутися системні ураження алергічного типу (особливо в кровоносних судинах) з приуроченість до різних органах (особливо, легені, нирки). Т. о., Клінічні та експериментальні дослідження свідчать, що дріжджоподібні гриби можуть бути причиною як безпосереднього ураження кровоносних судин (проростання їх стінки Псевдоміцелій), так і їх алергічних змін. Мабуть, алергічні васкуліти і інші клінічні форми кандидозних уражень серцево-судинної системи діагностуються значно рідше, ніж бувають.

Описано також інші форми кандида-алергії: алергічний блефарит, кон`юнктивіт, які клінічно проявляються хронічним запаленням кон`юнктиви, ін`єкція склер, гіперемією, набряком століття-може відзначатися помутніння і ізьязвленіе рогівки. Ми спостерігали хворих з алергічними проявами кандидозу в формі гострих блефароконьюнктівітов, ринітів з тривалим рецидивуючим перебігом. Лише протівокандідозной терапія в поєднанні з використанням засобів специфічної та неспецифічної десенсибілізації приводила до клінічного поліпшення і одужання.

Отже, наведені дані свідчать, що при ретельному обстеженні у багатьох хворих кандидозами (особливо хронічними генералізованими формами) визначається сенсибілізація, зумовлена цими грибами. Прояви кандида-алергії дуже разнообразни- вони можуть спостерігатися на шкірі, слизових оболонках, у внутрішніх органах (починаючи від обмежених і легких форм до важких процесів).

Кулага В.В., Романенко І.М., Афонін С.Л., Кулага С.М.