Адаптація до повних знімних протезів у хворих похилого віку

Відео: Др. Будовський А.І. - Повне знімне протезування

У хворих похилого віку з повною адентією ортопедичне лікування пов`язано з певними труднощами з урахуванням психічного і соматичного статусу пацієнта. Мають місце неминуче наступають функціональні і фізіологічні зміни органів і тканин щелепно-лицевої ділянки. Вікові зміни зачіпають всі органи щелепно-лицевої ділянки, обумовлені в ряді випадків порушенням в різних системах всього організму (гормональні, м`язові, травні та ін.). З віком піддається атрофії епітеліальний шар слизової оболонки рота, в підслизовому шарі зникають еластичні волокна, погіршується васкуляризація м`яких тканин. Слизова оболонка стає чутливою і легко ранимою. Порушення обміну речовин і кальцієвого балансу призводить до розрідження кортикального і губчастого компонентів щелепних кісток. Таким чином, відбувається посилення атрофічних процесів в кістковій тканині. Крім того, має місце зниження тонусу жувальних м`язів, що веде до зниження жувальної ефективності.

Узагальнюючи досвід виготовлення повних знімних протезів пацієнтам похилого віку, накопичений на нашій кафедрі, а також аналізуючи дані літературних джерел, ми можемо дати наступні рекомендації:

- щадяще ставитися до решти зубах і коріння, по можливості використовуючи їх для виготовлення кульшових штифтових вкладок з кнопковим кріпленням. Такий вид додаткової фіксації значно полегшує адаптацію до протезу навіть в разі тимчасового (не менше 1 року) використання;

- слід широко застосовувати іммедіат-протези у випадках видалення великої кількості зубів. Це дозволить уповільнити атрофічні процеси в щелепних костях;

- значно ускладнює протезування вузький тонкий гребінь альвеолярного відростка з нерівномірною атрофією, гострими внутрішніми косими лініями і «сухий» слизовою оболонкою, що часто має місце у літніх пацієнтів. У таких випадках слід застосовувати двошарові базиси. Введення м`якої прокладки прямим способом між жорстким базисом і слизовою оболонкою протезного ложа покращує фіксацію протеза, перерозподіляє навантаження на підлеглі тканини, покращує жувальну ефективність. Доцільно використовувати такі прокладки: «Уфігель» (Voco), «Джі-Сірілайн» (Джі-Сі) - «Моллосіл» (Омнімед);

- існують також особливості конструювання повних протезів для зазначеної категорії хворих. Перш за все, це постановка зубів з невираженими буграми, досягнення врівноваженою і центрованої оклюзії і артикуляції, забезпечення оптимального контакту з м`якими тканинами порожнини рота. При гіпертрофії мови, що часто має місце в старечому віці, необхідно створити простір на базисі протеза нижньої щелепи. Для цього також бажано звузити жувальну поверхню зубів за рахунок їх мовній поверхні. Для стабілізації нижнього протеза необхідно створити оклюзійну поверхню таким чином, щоб вона перебувала нижче рівня спинки мови і нижньої губи, а мова в стані спокою височів б над жувальними зубами нижньої щелепи, тим самим утримуючи протез-

- наш практичний досвід показує, що при протезуванні пацієнтів в старечому віці зі значними атрофічнимизмінами лицьового скелета часто на догоду функціональної спроможності та ефективності жування доводиться відмовлятися від естетичних параметрів і відновлення зовнішнього вигляду обличчя хворого;

- для поліпшення фізіологічної та психологічної адаптації хворих до протезів можна з успіхом застосовувати непрофесійні креми для самостійного нанесення ( «Протефикс», «Корега» і ін.);

- необхідно навчити пацієнта адекватної гігієни порожнини рота і догляду за протезами, що часто викликає труднощі в похилому і старечому віці. Хворий повинен розуміти, що збереження відновленого стану порожнини рота при проведенні протезування багато в чому залежить від рівня особистої гігієни;

- доцільним є неодноразове призначення пацієнта на корекцію протезів (до зникнення скарг з боку хворого і видимих для лікаря позитивних результатів процесу звикання). Важливим є також диспансерне спостереження даного контингенту хворих з трохи більш частими, ніж зазвичай відвідинами для профогляду (1 раз в 3 міс).

Таким чином, для досягнення найкращої фізіологічної адаптації до повних протезів клініцисти повинні в процесі ортопедичного лікування дотримуватися комплекс правил і вимог, що включає як клініко-лабораторні етапи, так і психологічні аспекти спілкування з хворими похилого віку.


С.І. Абакаров, Д.В. Сорокін